Середа
18-09-26
06:27

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Мага Віра. Сторінка 224




10. Немає на світі такої могутньої релігійної секти, в якій би не було культу духовного провідника, незалежно від того чи та секта християнська, буддистська, мусульманська, брагманська.
Там, де немає культу провідника (трестом організаційного мозку створеного), немає релігійного об'єднання, а коли й є, то воно явище кволе, нежиттєздатне, приречене на загибель.
Особливо масони, як люди творчої сили і священної духовної дисципліни, звеличують культ провідника ритуалами; вони (майстри монументальних плянів і їх втілень) добре знають, що коли б в них не було культу провідника (великого майстра), вони перестали б існувати. А коли б й існували, то не мали б жодного впливу на політичне, економічне чи духовне життя оточення.
Той, хто обмовляє, при людях критикує справедливо чи несправедливо таїни великого майстра, не може бути каменярем (масоном), він вважається руїнником "каменярської будови".
11. В США чітка архітектоніка державної машини, дарма, що велика свобода в цій країні часто дає свободу валити свободу. Вулиця — їй все дозволено; охлократія не має культу провідника.
В США, починаючи від Великого Масона — президента Георга Вашінґтона, звеличується культ провідника (президента).
"Чи діждемося свого Вашінґтона?" Не діждемося. В народі, який має неорганізований розум, не може появитися "Вашінґтон з новим і праведним законом". Тільки в доброму саду визрівають добрі овочі.
Від культу провідника треба починати сподіватися "Вашінґтона з новим і праведним законом". Вашінґтон — діямантний овоч дисциплінованого (великого англійського) народу, дарма, що він адміністративно відійшов від Англії. Він відійшов від Англії, щоб творити нову державу на основах англійської духовости, англійської культури розуму.
12. Коли б Олександер Македонський на "всенародному мітингу" не був в Атенах проголошений (так як Христос в Нікеях) "сином Божим", якого, як запевняли архиєреї, "непорочно народила діва Олімпіяда", коли б імператор Риму не вважався "сином Божим", коли б москвини не проголосили Лєніна "вождем міжнародного пролетаріату", а Москву, де в гробниці лежать його мощі, Меккою "світового комунізму", коли б німці не вважали Адольфа Гітлера "Вибранцем Провидіння", а сонячний день — "днем Гітлера", коли б французи не вважали гробницю Наполеона "святощами Франції", не мали б їхні нації історії могутньої, не було б великих світових падінь і піднесень, поразок і перемог, не було так званої "весни народів".
13. Містика культу провідника — таїна, схована в ірраціональному (але творчо-будуючому) підсвідомому (не охопленому розумом) світові достойної людини.
Знайомлячись з життям напівдиких бразилійських племен, помічаємо, що в них існує культ провідника (він їм даний матір'ю-природою так, як даний роєві бджіл). Приходило звиродніння: люди йшли по джунглях в розбрід, коли був убитий їхній провідник (субстанція їхнього духовного і тілесного "я").
Лєнін міг легко опанувати революційну ситуацію на просторах Московської імперії не тому, що він був "геніяльним" (немає такого генія, який би запріг щуку, рака й лебедя й приїхав до кума в гості).
Москвини були сотні літ муштровані в дусі культу провідника (батюшки-царя, начальника). Сів Лєнін на царський престол — він красний цар, цар пролетарської революції. Москвини беззастережно виконують його накази, директиви. Він живе у царських світлицях Кремля. То тільки "ми говоримо — партія, а розуміємо — Лєнін" (В. Маяковський).
14. Отаман Петлюра (не лише Петлюра! Був би на місці Петлюри Вашінґтон, Наполеон, Гарібальді, Гітлер, Муссоліні, Лєнін, мітичний Мойсей і півмітичний Індра) не міг (і ніхто з перечислених провідників не міг би) мобілізувати народ, в якого недисциплінований розум, утрачена національна мораль, зниклий культ провідника.
"Немає царя? Значить кожний тепер буде царем на своєму подвір'ї" — голосив гоголівський Солопій Черевик, співаючи "сам п'ю, сам гуляю, сам стелю, сам лягаю".
"Петлюра"? Та ж це син полтавського візника! А ще й пнеться в отамани?! От нахаба, скромности не має! Гетман Скоропадський — лакиза, денщик "його імператорського величества" хапається за булаву! Нахаба, робити не хоче, бери рало, ори, сій, міси глину, в поті чола хліб здобувай, не будь Хамом!
15. "Піп казав, то воно й правда, ми з роду Яфета походимо, так бо написано й в "Історії Русів". Яфет, гречкосій, тяглова сила. Сем — знавець Божих справ, а Хам — начальник. І коли воно так і в "Біблії" написано, то хіба може бути з наших начальник? Хіба що нескромний хтось появиться, нероба і владолюб".
"Ото ж — чужі пани, то Хами. Божі промисловці — жиди, греки, латини, то Семи, а ми — Яфети. Ми тутешні споконвічні "настоящі Яфети". І трохи хахли, і трохи малороси".
Ті, що пішли з Петлюрою і Скоропадським, кращі люди України. Вони в нерівному бою боронили Її святу Честь. Чи справді ми були споконвічними яфетами? Чи справді ми ніколи не мали дисциплінованого розуму — культу провідника?
16. "Де, княже, твоя голова поляже, там і ми свої положимо", — говорили воїни Святослава в найскрутнішу годину ратного бою. Чому вони плекали культ рідного провідника? Тому, що вони не були зіпсутими людьми; вони жили підсвідомими (природою регульованими) законами збереження роду свого.
Вони вважали самі себе внуками Дажбожими (внуками Дателя Буття Земного і Небесного). Вони знали, що коли не поклонятимуться рідному братові (згусткові мудрости і душі народної) володареві Святославові, то тоді їх покарає Дажбог "затемненням глузду". Вони утратять культ володаря (того, що їм дарує волю), і тоді виникне "смута" — кожний хотітиме бути провідником, а тому, що кожний не може бути провідником, армія поділиться на десятки ворогуючих груп, які самі себе зацькують, самі себе помордують, самі себе завоюють, відкривши шлях на свою вітчизну для різних мандруючих орд.
17. Впав на Русі (Україні) культ провідника тоді, коли князь (цар) Володимир довершив самоприниження Руси (України), впав він на коліна перед чужинцем (чорноризним шаманом-греком). Тоді впала "карна" (кермо, символ-маєстат влади незалежної) і покотився від селища до селища Жля (жаль, сум). І впала "мага" (могутність) у жилах внуків Дажбожих, впала дисципліна (латинське "дисципліна" означає "навчання") народного розуму і народного почування.
Впав на Русі (Україні) культ рідного провідника тому, що на його місце прийшов культ чужого провідника (ритуальний культ грека — митрополита, обожнюючий культ юдейця (Бога), канонізований культ чужих матеріяльних і духовних творінь — шкідливий для українців культ бездумного чужопоклонства.
18. Грек на Русі (Україні) ганьбить її вождя (царя). Грек (київський митрополит Константин) у 12 столітті віри Христової в Києві проголошує "анатему" ("анатема" означає "прокляття", "відсилання до Диявола"). Ні, це не була "анатема", а ганебне знищення залишків культу рідного провідника в народі нашому.
Кого грек (митрополит Константин) в Києві "відіслав до Диявола" і чому, і чому про це мовчать нині сліпі славителі віри греко-православної? Грек "відіслав до Диявола" перед образами грецьких святих князя київського (царя) добротного Із'яслава Другого (1146-1154) за те, що він відважився видвинути на київського митрополита монаха — русича Клима Смолятича і не хотів бачити в Києві грека митрополитом.
19. Цар Із'яслав другий "відісланий до Диявола", цар Володимир проголошений святим, незважаючи на те, що він замордував князя Рогволода, його жінку і його юних синів, щоб заволодіти тілом милолицьої і русокосої Рогніди. Грек в Києві ставить своє грецьке "я" вище віри Христової, і в цьому українці бачать святість і мудрість грецьких тлумачень християнізму. Яка ганьба — яка осоружна мораль чужовір'я?!
Чую, що стомлені брати-чужовіри речуть, що многовікове українське горе в тому, що їхні провідники малограмотні, неморальні, розпусники, нечесні, самолюби, нескромні, самохвали і тому немає в народі до них пошани (культу), а коли й є, то без температури, не виходить той культ з потреб душевного благородства.
20. Що ж — Гітлера звали "малограмотним фельдфебелем", Гітлер не мав ні вищої освіти, ні визначних професій, хотів бути малярем — не мав успіху, хотів бути співаком — не мав успіху.
В біографіях занотовано, що "Наполеон — неморальний корсіканець, хронічний боржник, жорстока потвора, яка розстрілювала парижан з гармат прямої наводки".
Есери звали Лєніна "розпусником — рознощиком венеричної хвороби", "партійним диктатором", "німецьким шпигуном". Націонал-соціялісти Німеччини вважали Франкліна Рузвельта "дегенеративним паралітиком", "Юлій Цезар — шизофренік, владолюб, статевий маніяк". "Мусоліні — розпусник, гультяй, владолюб, позер, демагог".
Найбільший юдейський цар (гордість Юдеї) Давид був криміналістом, змовником; він, щоб заволодіти красунею Бетшебою, організував вбивство її мужа — воєначальника Уріяга. Єгова картав премудрого царя Соломона, що він має слабість до красунь — чужинок, які йому зовсім "ум збаламутили". Цар Петро Перший (гультяй підмосковського німецького села Кукуй, де йому німці самі підготовили свою найкращу "медхен" (золотокосу Анхен Монс), щоб славилася "німецька кров", здібна запаморочувати голови провідникам.
Петро Перший особисто знімав косою голови на площі (на сучасній Красній площі Москви) тим бунтівникам довгобородим, які були живими закопані в землю по шию.
21. Чи всі основоположники — творці релігійних рухів, були всіми люблені? Знаємо, що тесть Гаутами Будди, цар Супрабудда, звав Будду "неморальною потворою" і робив на нього "замах" за те, що він лишив свою дружину (чарівну принцесу Ясодгару) з немовлятком і пішов у мандри "пізнавати мудрість життя". Буддисти Будду обожнюють.
Ісуса звали безбожником, лжепророком, бунтівником, обвинувачували його за приятельське ставлення до відомої розпусниці Марії Магдалини, казали, що коли б він "був пророком, то знав би хто й яка се жінка, що торкається до нього", "цілує його ноги (семітський спосіб проявлення кохання, — примітка моя) і мастить миром" (Лука 7, 38- 9). Могамета звали "неписьменним галюцинаційцем, маніяком жадним влади, жорстокою людиною". Він написав (йому викарбували) на перстені, який він все життя носив, відомі слова "Немає Аллаха, крім Аллаха, а я його Пророк"!
Зі всіх перечислених державних і релігійних провідників ні один (через нескромність) не підходить для українців (братів-чужовірів), очевидно, крім Христа і князя Володимира?
22. Я зазначую, що незважаючи на те, що в біографіях провідників багато "тіні" і "плям", вони були і вічно залишаться великими і неповторними провідниками Людства. Всі вони мали більші чи менші вади (а хто їх не мав) тому, що вони були дітьми Людства, яке багате на любов і ненависть, на святість і гріхи, на добро і злочини.
Історія оцінила кожного провідника не по тому, які він мав чи не мав вади, а по тому, що він за своє життя створив. "Великі вади, — каже психолог, — їх роблять великими".
Легко можна помітити, що мудрі народи не добачають особистих вад своїх провідників, стараються приховати так, як порядний син Сем приховував-прикривав "соромне тіло свого батька Ноя", коли він лежав п'яний, і виносять на арену життя лише їхні нетлінні плоди чину, духа, мудрости, енергії.
Провідник — людина Земної плянети: коли він з однієї сторони освітлений, то з другої притемнений так, як місяць і наша прекрасна земля.
23. Я хочу вільно пасти тонкорунне стадо на безмежних, щедро скупаних у сонці, степах моєї Херсонщини. Воля там, де живуть її одержимі оборонці. Волі не можна ні випросити, ні вимолити. І рабством здобути її не можна. Вона родиться із згустків найблагороднішої крови, пролитої з любов'ю до неї.
Я хочу, щоб з нектару науки моєї скресла іскра і впала в душу мого внука і він, збагатившись інстинктом самозбереження, здисциплінував свій розум.
Я хочу, щоб він став струнко перед рідним провідником (рідним по тілу і по вірі) і сказав: "Моє життя в твоєму розпорядженні, веди, володарю. Веди, щоб я перед жодною чужою силою не стояв по команді струнко. Я готовий виконати твій наказ точно і беззастережно.
Виконуючи рідний наказ рідного провідника, я виконую наказ рідного сумління. Я вчу свій розум дисципліни — значить я вчуся волі і перемоги, й тому розкошую. Розкошує мій розум і моя душа, бо я — лицар Дисципліни. Дисципліна, керована самосвідомістю, наука всіх наук життя.
24. "Володарю, коли я впаду в степу і кров мого серця оросить колосся життя, я стану казкою. Я стану інстинктом самозбереження народу. З моєї крови квітнутимуть сади волі, запалають маки юних надій, постане в народі легенда безсмертних. Народ, який родить безсмертних, — безсмертний! Я вибранець достойної смерти, яка лякає вибранців недостойного життя. Ті, що достойно вмерли, панують над тими, які недостойно живуть!"


[09-11-01][All for the tourists of]
Souvenirs - Home? (0)

[09-09-18][Яремче]
Гірськолижний комплекс "БУКОВЕЛЬ" м. Яремче (0)
[09-09-19][Яремче]
Відео Зимових Панорам Яремчі (0)
[09-08-22][Відпочинок за кордоном.]
Чорногорія: морська і гірська (0)