| Середа 24-05-08 20:48 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах Мага Віра. Сторінка 22635. Яка ж сила нас, українців, ослабила, розум наш розбестила? Яка ж
сила їх (москвинів) підсилила? Чому є сильні і чому є слабі племена?
Говорімо мовою конкретности — ми ненавидимо москвинів білих і червоних,
та ненависть наша слаба. Ненависть слабих — стогін загубленого в
пустині. Треба обачно заглибитися в корінь мудрости — що роззброює нашу
святу ненависть?
Москвини (їхній талант, їхня душа, їхній розум) сильні? Правда, що золотоколоса і солов'ями оспівана земля багата розніжила нас. Правда, що холодна і сувора північ осуворила, мобілізувала тілесну і духовну снагу москвина, і божественний культ царя (Бог на небі, а цар — на землі) дав йому імперське честолюбство. Правда (о яка це велика правда!), що не велика, але дисциплінована мудрість москвина поневолила велику, але недисципліновану мудрість українця. Велика нація, що має недисципліновану мудрість, стає рабинею малої нації, що має дисципліновану мудрість. Дисципліна розуму — цариця розуму. 36. Там, де немає культу провідника (короля, царя, президента, воєначальника, керманича), немає порядку, там причаєна заглада племени, народу, держави. Ті побратими-рідновіри, які передчасно прийшли до Об'єднання Синів і Дочок України, піднімуть на гострі вила критики культ провідника. Вони, ще живучи чужими мірилами понять, не можуть відчути, наприклад, яка є різниця між культом рідного побратима-провідника і московсько-большевицьким "культом особи" — культом деспота ("культ особи" в СССР — це масові могили замордованих дітей і жінок, концтабори НКВД, організований голод 33 року). Та і в цьому випадку справа, очевидно, не в "культові особи", а в брутальних діях всієї компартії СССР, яка свої антинародні злочини хоче легко (є такі наївні, які їй вірять) списати на рахунок "культу особи". Вороги України нічого в світі так не бояться, як виникнення між українцями культу провідника. Вони, як державні люди, добре знають, що культ рідного провідника — шлях до рідної волі. Вони (вороги) витрачають великі скарби, щоб кожний український провідник був між українцями неавторитетним, спровокованим, обмовленим. Їм легко українськими руками нищити українських провідників тому, що українці (може єдина нація в Европі), не мають національної дисципліни, утверджених основ родової моралі, відповідальности, гордости. Їхня церковно-християнська мораль побудована на основах побожної, скромної, рабської етики. 37. Вороги України бояться слів "українська організація". Вони стараються знищити її основоположника. Вони розривають його бомбами, вбивають його на вулиці серед білого дня, вмертвляють отруйними пістолетами. І українці не мстяться за замордованих провідників, хоч могли б, творячи помсту, здобути оправдання між великими народами світу, які врочисто шанують культ своїх володарів. Брати-чужовіри замордованого провідника вшановують зниділими панахидами у чаді наркотичного ладану перед образами старих юдеїв, греків, латинян, і вірять, що це найдостойніший вияв пошани. Коли в усьому світі не буде культу провідника, а в українців — буде, то вони стануть наймогутнішою і найвпливовішою нацією. Коли всі народи матимуть культ провідника, а українці — ні, то вони будуть рабами всіх народів, їхні найздібніші сини віддадуть свої провідницькі таланти для чужих народів. 38. У Вищому Духовному Училищі Рідної Української Національної Віри (ведуч РУНВіри), тобто, в Академії РУНВіри (на основі витончених психологічних тестів) треба знаходити юнаків, які мають природні здібності бути провідниками, і ними всесторонньо піклуватися. Їм треба більше "давати" і більше від них "вимагати". Треба впроваджувати їх (і тільки їх) в таїни провідницького "атівіризму" (санскрит). Треба з ними говорити так, як говорили жерці з синами фараонів, так, як говорять учителі з принцами при зачинених дверях, так, як говорив Аристотель з юним Олександром Великим. Вони (ретельно підібрані юнаки) мають бути майстрами державотворення. Досі, як відомо, українці не мали таких училищ, і тому мої прагнення будуть знецінюватися тими "патріотами", які виховують молодь в чужовір'ї. Психолог може визначити, хто зліплений з глини тієї, з якої куються провідники-самородки (діяманти народу). Провідник не боїться небезпек, невдач. Він не має жадности до грошей. Він не любить пишнотного життя, справ дрібничкових, скороминучих, відхилених від головної мети. Склад його душі такий, що він переживає духовну приємність, наражаючи себе на небезпеки, які межують між смертю і життям, і ця невідома для звичайних людей провідницька "спрага" так вкорінена в душі провідника, як у наркомана потяг до наркотика. 39. Провідник натхненний завжди і всюди. Він свої духовні й емоційні сили вміє (і в цьому таємниця його сили) сконцентровувати в один монолітній потік для досягнення мети, яку лише він бачить в уяві до найменших деталей. Провідник без розвиненої уяви, це те саме, що поет без поетичного таланту. Провідник, весь меті підвладний, він раб мети своєї, бо він на її жертовник складає найніжніші квіти пульсу життя свого, і ось тому він віддано веде тих, яких він очолює. Провідник бурхливий, як весняний розлив і врівноважений, як мудрість дисципліни. Він має приємність неможливе перетворювати в можливе, багато заздрісних йому, та мало охочих горіти його виснажливим горінням. Він довірливий і беззастережно обурений на тих, які не оправдують його довір'я і тонуть в мілководді крутійства і втягують його в інтриги буденної сірятини. Він непохитний і вічно духом молодий. Він скоріше готовий мудро бій програти, щоб готуватися до нового бою, ніж принизливо виграти і живити свої почування радістю холопа. Провідник, який веде народ вільно (без тиску знизу), любить народ одержимою любов'ю. Він (народний провідник) ощасливлює його полум'ям натхнень, надій, славою звитяг і його картає, як батько дітей, коли бачить "хитання", "зневірення". І так, як батько не може не бути батьком, так справжній провідник не може не бути провідником — народжений літати, повзати не буде, орла не можна відучити літати. 40. Провідник не боїться обмов, в'язниці, тортур, падіння і піднесення свого "я", і тому він має внутрішню духовну силу володіння. Він походить з серця, з розуму народу (він -завершення народного сьогодення), він, усвідомивши сили свої, не боїться, що "одні приходять, інші відходять", це явище закономірне. Він часто йде в конфлікт з народом, бачачи його помилки, прив'язаність до несуттєвих вигід життя ("Мойсей" Івана Франка). Що вище мудрости? Шляхетність мудрости, відвага мудрости, такт мудрости, дисципліна і культура мудрости. Там, де дисципліна мудрости, родиться величне дитя Волі. Оборонити величне дитя Волі без культу провідника не можна. Немає культу провідника, значить немає дисциплінованих оборонців волі. Боронити волю недисципліновано, значить творити культ довготривалих безуспішних національних визвольних змагань.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |