Неділя
18-11-18
08:19

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Мага Віра. Сторінка 225




25. Карл Маркс не був демократом. Він вірив, що "цілі можуть бути досягнені тільки насильственним поваленням всього існуючого ладу" ("Комуністичний Маніфест"). Він хвалив Запорозьку Січ, що вона демократична і гудив царя Московського, що він деспотичний.
Московський деспот "пообідав" на Запоріжжі. Запорожці знесилилися, їхні демократичні провідники стали "царськими дворянами". Достойніші не скорилися і були обезголовлені, або — ув'язнені. На їхній землі німець картопельку садить, з гіркотою в душі писав Тарас Шевченко.
Чому запорожці не створили культу провідника-державника, чому не стали творцями многовікової держави, імперії? Чому вони були тільки оборонцями "віри православної", "вольностей косацьких?"
Тому, що вони, вибравши отамана, мазали йому голову болотом, щоб "не зазнавався", тобто, щоб провідник знав, що запорожці, викрикуючи інше ім'я, підкинуть шапки вгору і виберуть нового отамана "слухнянішого".
Коли новий отаман надоїсть, продадуть його перед боєм чи після бою. Чи можуть такі месники мати провідника (архітекта держави)? Ні. В їх недисциплінована мудрість. Там, де покірний провідник і непокірні йому підлеглі, немає дисциплінованої мудрости.Коли новий отаман надоїсть, продадуть його перед боєм чи після бою. Чи можуть такі месники мати провідника (архітекта держави)? Ні. В їх недисциплінована мудрість. Там, де покірний провідник і непокірні йому підлеглі, немає дисциплінованої мудрости.
Українці (єдиний народ?), який віддавав своїх провідників катам на катування, кажучи: "Другого виберемо, а ви цього катуйте. І за це нас, християн православних, звільніть з полону, вельми хочеться йти додому в наші теплі хати".
26. В 10569 році Дажбожому (в 1569 році християнському), під час тимчасового перемир'я, польський провідник Жолкєвський звернувся до козаків, сказавши, що вони отримають "добре життя", коли видадуть в польські руки своїх рідних безстрашних провідників.
Козаки (ревні оборонці грецького православія) підступно пов'язали провідників Наливайка і Шаулу, і віддали їх на смертні муки польському провідникові Жолкєвському. І вже вони хотіли вертатися під теплі стріхи.
Польський провідник Жолкєвський прийняв зв'язаних українських провідників Наливайка і Шаулу з рук українських і наказав своєму війську посікти на капусту двоноге "бидло", яке свою шкуру рятуючи, продає рідних провідників.
Різанина була велика. Обеззброєних "козаків так рубали немилосердно, що на милю, а може й на більше, труп лежав на трупові, оповідає поляк" (М. Грушевський, "Історія України", Вінніпеµ, Манітоба).
Немає на світі такого народу, який би мав пошану до тих, що продають рідних провідників. Горді і дисципліновані народи Евразії ознайомлені з історією Наливайка і десятком таких, як він провідників українських. Як люди звуть тих синів, які свого тата зв'язали і продали в неволю, щоб купити собі волю чи влаштувати вигідне безтурботне життя?
27. Провідника Наливайка (українського мудрого і безстрашного провідника, проданого українцями) поляки катували дванадцять місяців, "випитуючи про його зносини з сусідніми державами і різними людьми" (М. Грушевський, "Історія України", Вінніпеµ, Манітоба).
Поляки відрізали Наливайкові руки, ноги, і відрубали голову. Поляки твердять, що Наливайко, підпливаючи власною кров'ю, мав велику спрагу, але води не просив.
Інші польські літописці зазначують, що український провідник Наливайко був посаджений на розпеченого залізного коня, на його змучену голову була надіта колюча залізна корона, на якій написано "Krol Ukrainy".
Які малі муки переніс Христос ("цар юдейський"), порівнюючи з муками Наливайка ("царя українського")?
"Цар юдейський" мав біля себе декілька людей, які в душі співчували йому, біля нього була Марія-Магдалина, добра жіноча душа. "Цар український" мучився, не ждучи ні від кого ні співчуття, ні рятунку. Він -"Krol Ukrainy".
Коли нехристияни продали Христа — це справа одна. Коли християни продали християнина-провідника — це справа друга. Де ганебніше моральне падіння?!
28. Агенти Московії, використовуючи недисциплінований розум Українського Народу, підмовили в Кам'янець-Подільському озброєну охорону отамана Петлюри, щоб вона схопила провідника Петлюру і перейшла на сторону Лєніна. Охорона була своєчасно роззброєна. А коли б ні? Петлюрина охорона зв'язала б Петлюру і відвезла б його в Московію, як дарунок для "красного царя", був би новий провідник Наливайко.
В Україні були такі часи, що ніхто не хотів бути провідником визвольних бунтів — найстрашніше осиротіння народу. Людина, що мала здібності вести народ, ішла на службу до чужинців, або казала: "Рідні мої, я люблю вас, але ж ви раби проклятущі, після бою всю вину складете на мене і віддасте на муки катам, щоб відкупитися. Ви вибираєте мене, щоб потім кпити з мене, що я не погоджуюся з вашими порадами. Як же маю поступати? Десятки порад і кожна з них має протилежну дорогу. Ідіть в розбрід. Тягніть ярмо, хай свистять батоги по ваших спинах рубцьованих. І мовчки чухайте чуби".
29. Крапля крови з серця Наливайчиного перелилася в серце моє, і думою ожила. Як освіжити душу народу? Як здисциплінувати розум народу?
Я видачу рідних провідників (в руки чужі на муки смертні) проголошую душевною хворобою зхристиянізованої української нації. Українці, які лишають чад чужовір'я і вертаються до реформованої віри внуків Дажбожих, утвердженої в "Мага Вірі", повинні пам'ятати, що разом із залишенням чужовір'я, вони повинні залишити й інтриги проти рідних своїх провідників.
Впроваджую в життя щорічне влаштування смутку. ("День затемнення глузду"). Всі визнавці РУНВіри п'ять хвилин стоятимуть, мовчки похиливши голови.
Рунтато вичислюватиме жахіття відомих історичних фактів продажі українцями своїх провідників, кревняків, діячів. Висітиме образ провідника Наливайка. Наливайко зображений на розпеченому залізному коні — на його голові колюча залізна корона, з-під корони по скронях струмує кров, кривавиться напис "Krol Ukrainy".
З0. Ми, підходячи до Наливайка, говоритимемо: "Вірний і рідний наш провіднику, прости нашим нерозумним предкам. Зніми з наших душ їхні непростимі чужовірні гріхи.
Ми в сяйві РУНВіри шануємо культ провідника так, як шанували правдиві внуки Дажбожі — воїни Святослава, так, як шанують діти тата".
Рій Родинного Вогнища (Станиця ОСІДУ) вибирає явним або неявним голосуванням провідника. Рій огортає його культом, піклуванням, і цю організаційну обрядність творить не для того, щоб були "раби" і був "пан", а для того, щоб у Станиці ОСІДУ панував дух дисциплінованої мудрости, дух єдности, світлий дух організаційної творчости, щоб всі знали, що ми, рунвісти, Об'єднанням Могутніємо, і тільки в цьому значенні врочисто вимовляємо скорочений оклик "ОМ".
Нововибраному провідникові Станиці ОСІДУ рунтато (рідний український національний тато), тобто, духовний наставник Станиці ОСІДУ, привселюдно вручає жезл влади (вогнистий знак Дажбожий) і невеличкий блакитний прапорець, на якому зображена золотиста бджілка (символ працьовитости і родинної дисципліни).
Всі присутні склоняють чола тоді, коли нововибраний провідник Станиці ОСІДУ біля блакитно-золотистого стягу цілує вогнистий знак Дателя Буття (Дажбога) і промовляє: "Об'єднанням Могутніємо! Брати і Сестри, допоможіть мені допомогти вам. Слава Дажбогові!"
Брати-чужовіри, які десять століть стоять на колінах перед портретами старих юдеїв, греків, латинян, піднімуть нас, рідновірів, на глум, що ми у хвилину священного вручення рунтатом Дажбожого знака (жезла-влади) нововибраному провідникові Станиці ОСІДУ, во ім'я Дажбожої вічности кланяємося. Чому ми це впроваджуємо, не звертаючи уваги на те, чи будемо хвалені чи обмовлені?
Немає на світі такої людини, яка б не була людиною, або могла б сама себе перевершити, тобто, бути розумнішою за себе.
Нововибраний провідник, незважаючи на те, що він душею й розумом найвеличніший у Станиці ОСІДУ, і тому він вибраний, є перш за все людиною, якій властиві помилки, обурення, слабість, ніжність, гордість явна чи глибоко прихована, грубість, такт, славолюбство, жертвенність, відданість.
31. Нововибраний провідник, побачивши, що всі побратими і посестри, об'єднані єдиною мислею і єдиним натхненням, поклонилися, перероджується, в нього появляється велика віра у свій народ. Він переживає чуття досі йому невідомі — чуття самодисципліни, самоконтролю, самопошани.
Вливаються в його серце дивні натхнення — почуття вищости, володарської гідности, самопосвяти. І часами ці почуття такі сильні і благородні, що провідник йде на найбільші жертви, обороняючи людей, яких він очолює. Великий подвиг родиться стремлінням оправдати довір'я.
Ті, що поклонилися, обрядово дисципліновують свого рідного провідника, щоб він тримав у дисципліні тих, кого очолює, був розважним майстром Родинного Вогнища і ніби кажуть мовчазно йому: "Ти не маєш права зневірюватися, занепадати духом, нарікати на свою втому. Ми тебе хочемо бачити вічно натхненним, впевненим, діловим".
Є такі, які неорієнтуючись у психології організаційного життя, скажуть: "Та як же його, того нашого провідника шанувати, коли він наш і ще живий? Вб'ють його наші, або чужі, коли він щось вартий, і тоді ми заходимося відправляти панахиди і організовувати комітет по збиранню грошей на пам'ятник".
Чи може "юрба", яка складається з таких "синів України", мати достойного провідника? Ні. В недостойних людей немає достойних провідників.
Хто прагнутиме валити основи ОСІДУ РУНВіри, той буде влесливо комбінувати різні (на перший погляд навіть переконливі) аргументи, виступаючи проти культу провідника, ширитиме "демократизацію" наших народоправних рядів, мовляв, "ми, гайдамаки, всі ми однакі", "чия горілка на столі, того й правда на селі".
32. Провідник найбільше наражає себе на обмовлення, бо його завжди найкраще видно. Немає (і ніколи не було й не буде) в світі такого провідника, якого б не можна було обмовити, назвати самолюбом, нездібним, неморальним. Визначні і невизначні провідники були обкидані болотом, гнилими яйцями, і цієї "пошани" не обминули ні королі, ні сільські старости.
"Коли ми виберемо його провідником, а він виявиться зрадником, пияком, гульвісою — що ж тоді робити?" У зрадливої юрби зрадливий провідник, зрадлива юрба йому не вірить, боїться його "влади", а він — не вірить юрбі.
В Україні часами провідники ставали зрадниками тому, що різні авантюрники снували змови проти них. Вони, рятуючи життя від суду обдуреної маси, тікали в Польщу, Московитію, Туреччину.
Чужинці цінували провідницькі здібності втікачів. Назначали їх провідниками над Українським народом. Юрба притихала, кажучи: "Ну, коли вже його сам цар призначив, то треба слухати, значить він щось вартий. Це не те, що ми його можемо вибрати, а завтра, випивши могоричу, переобрати".
33. Раби не здібні шанувати провідника, не призначеного чужиною. Тобто, такого, якого вони самі виберуть, їм здається, що він холоп, він з ними п'є спотикач і дуже до них піддобряється. Він ними вибраний.
Провідник не повинен вживати алкоголю. Коли він підхмелений, він перестає бути провідником. Люди, ласі на чарку, інколи мають вплив на несвідомі маси, на інтригуючих людей і можуть накоїти чимало тимчасового лиха. Бойкот — найкраща боротьба з ними.
Бджоляне плем'я само для себе плекає (культивує) провідника тоді, коли він ще в повиточку. Бджоли його отеплюють, живлять добірними харчами, обороняють від напасливих претендентів на "престол". Вони знешкоджують суперників провідника.
Коли б вони не так поводилися, їхнє плем'я перестало б існувати: не витримало б іспиту життя. Мільйони років живуть в бджоляному племені інстинкти самозбереження — матирею (природою) усталений культ провідника.
Якби й нам взяти з колиски добірне немовля і виховати з нього провідника: дати йому вольові манери, навики володарські, непідкупність, таїни дипломатичного "бонтону", вселити йому віру, що провідник при жодних обставинах не тікає з поля бою, не зрікається духовної цілеспрямованости.
Провідник не схиляє чола перед чужоземними духовними, державними чи військовими можновладцями. Він — символ. Він не огортає себе пишнотами, не звертає уваги на нарікання. Він збагачений найдостойнішою гідністю, яка зветься — Відвага. Він володіє усною і писемною чіткою будовою думки, розвиненою уявою, передбаченням, глибокою інтуїцією.
Немовля, з якого мав би вирости український "Далай Лама", не виявляє прикмет великої мудрости. Дехто хоче його задушити, мовляв, "мій син мудріший". Щоб оцінити мудрість, треба володіти мудрістю. Немудреці, які знецінюють мудреців, стають потворами. Може є щось вище мудрости?
34. Французькі, москвинські, англійські, римські, іспанські королі не всі були титанами розуму і духа. Їх оточували беззастережно вірні піддані, воєначальники, дипломати, поети, філософи, духовні жерці, які були мудрішими за них і які покірно стояли на колінах перед ними. Рабство? Ні. Дисципліна мудрости — вище мудрости.
Великий мудрець стоїть на колінах перед монархом не великої мудрости. Чому? Щоб принизити себе і звеличити монарха? Ні.
Він (мудрець) ставить дисципліну (порядок в душі нації) вище розуму, вище духовости, вище слави, вище свого "я" (і коли правду таємну сказати), вище короля, і тому він не тільки мудрець, а й дисциплінований мудрець.
Яка здоровоглузда риса національного характеру? Яка одержима сила природнього самозбереження? В ній легко помітити присутність інстинкту, який властивий бджолам, птахам, звірям і людям, які не були калічені многовіковим рабством.
Недисциплінований розум (недисциплінована величність), недисциплінована душа (недисципліновані емоції, натхнення, хотіння) — ось ті притаєні, на перший погляд непомітні, чинники, які руйнують творчі сили найздібнішої нації.


[11-01-17][Все для туристів]
Крумплі, бараболя, мандибурка... (0)

[09-08-20][Відпочинок і поради]
Що одягнути на Новий рік? (0)
[09-08-22][Відпочинок за кордоном.]
Перу: Мочика або що було до інків? (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Канада: історія кленового сиропу (0)