Він
лагідний звір*
Чотирирічний Юрчик, побачивши,
як підкрадається його ровесник-конкурент, прожогом кидається навперейми. «Ух, я
тобі! Це мій гарем!..» Насправді він не говорить нічого, бо Юрчик — це дикий
кабан, вожак стада, який володарює над одинадцятьма самками та ще кількома
десятками молодняку. А конкурент-невдаха через фізичну ваду явно поступається
Юрчикові в силі та змушений триматися осторонь. Як правило недоїдає,
наблизитися до самки взагалі не має змоги. Це типова ситуація в існуванні
біологічного виду Sus scorfa (кабан, або дика свиня). Нетипово хіба те, що
грізному вожакові випадає аж так розкошувати (в природі кабанам властива
обмежена полігамія, одна-три самки на одного самця). Незвично й те, що цей
боров реагує на кличку Юрчик (хоч і не завжди) — популяцію диких свиней
розводять у 60-гектарному вольєрі Рогатинського держлісгоспу на
Івано-Франківщині.
Не
для мисливців
Кабан, або вепр, або, як іноді кажуть в
Західній Україні, дик — один з найпоширеніших видів фауни Євразії. Він водиться
по всій Європі аж до Скандинавії, на більшості території Азії, включно з
тропічними районами. В багатьох регіонах це основний та дуже ласий об’єкт
полювання (як для людини, так і для крупних хижаків, зокрема вовків). Скажімо,
у Північній Африці популяції кабана повністю винищені людиною. Відомо понад 25
підвидів цього виду, що різняться розмірами, пропорціями тіла, пігментацією.
Проте всі вони мають типовий вигляд кряжистої, осадкуватої тварини з великою
клиновидною головою, пружною щетиною, яка утворює на спині гребінь. Дорослі
особини мають довжину тіла 130-175 сантиметрів, висоту до 100 сантиметрів та
вагу 110-150
кілограмів. Великі самці, сікачі, можуть сягати значно
більших габаритів та важити до 275 кілограмів. З роками у самців виростають
великі ікла (нижні називають шаблями, верхні — люльками). У всіх самок однаковий
період вагітності, а поросята народжуються смугастими. Зазвичай у природі дикі
свині паруються раз на рік (період гону), в Карпатському регіоні це переважно
кінець листопада. А приплід з’являється в другій половині березня.
На
противагу поширеному уявленню про те, що кабани небезпечні для людини та
домашніх тварин, бувалі мисливці стверджують: у 95 відсотках зі ста несподівана
зустріч з кабаном людині нічим не загрожує. Наш консультант, провідний
мисливствознавець Рогатинського держлісгоспу Микола Горішній розповідає, що звір
може напасти на людину в трьох випадках. По-перше, самець небезпечний в період
гону. По-друге, самка (льоха) виявляє агресію, якщо зробити спробу впіймати
порося, і воно заверещить (це навесні). Найстрашніша ж зустріч — з пораненим
звіром, підранком. Але така небезпека чигає передовсім на необачного мисливця.
...Саме наявність корму, а також захищеність
угідь визначають місце перебування кабанів. Зокрема в Карпатах, у хвойних, чи
як ще кажуть, голкових лісах, дик буває рідко. Натомість він полюбляє гущак —
малопрохідні лісові хащі, де можна безпечно залягати на якийсь час, для самки —
вигодовувати поросят, а також дубові та букові ліси (жолудь і буква, себто
букові горішки — улюблена і дуже корисна для кабана їжа).
Про полювання та розведення
...Зараз
саме в розпалі сезон полювання на копитних (у тому числі кабана), який
розпочався в кінці жовтня та закінчиться 31 грудня. За словами Миколи
Горішнього, у цей період лісництва держлісгоспу щосуботи та неділі приймають по
три групи мисливців, у кожній з яких в середньому по десять стрільців. Мисливці
купують ліцензії на відстріл, разом з послугами лісництва це обходиться
приблизно по 50 гривень з особи. На кабана полюють колективно, в групі має бути
мінімум семеро людей — на виділі в 5-6 гектарів влаштовують облогу, і якщо стрільців
менше, звірі можуть вислизнути. В цих угіддях (загалом понад 9 тисяч гектарів)
у природі достатньо кабана, вважає мисливствознавець, — приблизно 70-75 особин.
Взимку їх трохи підгодовують.
Через
те звірів, яких вирощують у вольєрі, в угіддя не випускають — їх або реалізують
іншим господарствам живцем, або продають м’ясо престижним ресторанам. Кілограм
дичини коштує 40 гривень. Мисливці відстріляну здобич викуповують у лісництв по
20 гривень за кілограм. У вольєрі полювати не дозволено нікому. За тваринами
доглядають цілий рік — годують жолудями, зерном та буряками, щеплять поросят
проти інфекційних хвороб тощо. Це вольєрне господарство зараз є одним з
найбільших у Західній Україні. В ньому утримують від 60 до 90 голів кабана, а
також деяких інших копитних.
Полювання — специфічна чоловіча розвага
(хоча, чому лише чоловіча?) з особливими неписаними правилами, які з роками
перетворюються в легенди, бувальщини, побрехеньки. Одне з головних правил — на
полюванні всі рівні. Виняток робиться хіба для новачка, який вийшов на кабана
(в даному випадку) вперше. Кажуть, у деяких товариствах існує специфічний обряд
«ініціації» — новоспеченому мисливцю дають випити ще теплої свіжої крові. Але
традиційно чорну тягучу рідину замінюють повною (що більша — то краще) чаркою
прозорої рідини домашнього виробництва, градусів на 60. Новопосвяченому на
шапку чіпляють жмут щетини, а обличчя і чоло позначають кров’ю вбитого ним
звіра. А от мисливець, який схибив, не поцілив у звіра, до кінця дня стає
об’єктом насміхань. Найгірша кара — після полювання йому не дозволено вживати
спиртне...
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
