Четвер
24-05-09
02:12

Все для туристов [313]
Информация о г. Яремча
Все для туристів [308]
Інформація про м. Яремча
All for the tourists of [318]
Information is about the city of Yaremcha
Отдых в Буковеле - Отели [27]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

Мага Віра. Сторінка 260




ДЕНЬ 45

1. Почав справу — доведи її до кінця. Коли ти почату справу лишив і взявся за іншу, і знову її, лишивши, хапаєшся за третю, несправне працюють твої емоції, і мозок — раб емоцій твоїх. Нещасний той народ, в якого сини мають такий неорганізований характер. Неорганізовані характери бунтівливі, вони кличуть до повстань, бунту, добра, волі, але вони ніколи не творили життєздатної монолітної організації і не були її достойними сподвижниками. Їм не вистачало духовної рівноваги і послідовности. Вони, бунтуючись, пливли за вітром. Організація, яка має революційні цілі, повинна бути подібна на дуба, спроможного витримати спеку і холод, гураµани і проливні дощі.
2. Виконуй справу не щоб її виконати, а щоб її виконати добре. Добре виконана справа не лише звеличує тебе, а й вдосконалює твою здібність: з добра походить добро. Виконуючи справу, люби її, зумій в ній знайти красу тоді, коли інші нездібні в ній нічого побачити захоплюючого. Добре виконуючи справу, ти вчишся наступну справу виконати ще краще і ще швидше. Прагнення до самовдосконалення стане твоєю свідомою і підсвідомою звичкою. На світі немає дрібних справ. Є дрібні люди, які в кожній справі бачать лише дрібницю. Добре виконана справа — це перемога. Переможцям належить світ.
3. Взяту справу — виконай сам. Стидайся її класти на плечі іншому. Той, хто виконав твою справу, переміг тебе при твоїй допомозі; він здобув досвід і моральну вищість. Взяти справу і не виконати її — значить бути людиною злиденної моральної звички. Легко знайти десятки причин і викрутасів, щоб довести чому взята справа невиконана. Під час виконання кожної вартісної справи стрічаються сотні перешкод, учися перемагати перешкоди.
Хто вміє під час виконання справи перемагати перешкоди, той достойна людина, він здібний володіти собою й іншими. Хто перемагає перешкоди, той гартує своє тіло, поглиблює працю ума свого, ушляхетнює свої емоції і лишає на землі шанобливий пам'ятник життя свого. Хто боїться перешкод і шукає легких доріг, той слабне. Слабість, виплекана страхом, оправдує себе словесною зливою, яка нагадує хмару, що не дає дощу.
4. Не радій, коли бачиш, що твоя радість журить приятеля твого. Люди, які мають хорі душі, розумові розлади, неврівноважені емоції, тішаться, коли комусь завдають кривду. Вони, бачачи принижену людину, самолюбно радіють. Їхня радість кормиться нещастям ближчих.
5. Не облегшуй собі життя, утруднюючи життя приятеля твого. Біль, який ти завдаєш своєю нерозважною балаканиною, необµрунтованими вимогами і пропонуванням приятелеві твоєму, може озватися у твоєму серці душевною гіркотою. Будь благорозумним. Одні тебе слухають тому, що чемні. Інші тебе слухають тому, щоб переконатися, що ти безнадійний балакун. Інші тебе слухають, щоб пересвідчитися, що ти маєш комплекс безжалости до слухача свого. Не тішся, коли тобі легко, а приятелеві твоєму тяжко. Кому тяжко, тому стане легко. Кому легко, тому стане тяжко.
6. Живи так, щоб твої радощі, успіхи, приємності, таланти, вміння були корисні не лише для тебе, а й для приятеля твого. Коли ти багатієш тому, що твої приятелі бідніють, твоє багатство не тривке, або ти живеш в полоні низького інстинкту. Радій величною радістю — велична радість всіх радує, вона йде від серця до серця. Здобувай успіхи, які всіх радують: всіх радують ті успіхи, які всім корисні. Радій тими вміннями, які дивують приятелів твоїх і роблять їх твоїми мудрочолими учнями. Радій тими приємностями, які нікому болі не завдають. Гордися тими талантами, які стають гордістю народу твого.
7. Достойна людина любить звеличувати достойну людину. Пересічний сірома критикує велетня, щоб популяризувати свою сіромашність. Немає абсолютної достойности і немає абсолютного зла. Генії геніяльні в ділах геніяльних, у звичайних справах вони звичайні люди. Негідник бачить в кожній людині негідника, а в генієві він не бачить геніяльности, а бачить в ньому лише ті "смішні" недоліки, на які геній не звертає уваги, і за ці недоліки його зневажає. Генії — люди полум'яної енергії, глибинної інтуїції і цілеспрямованого ума, вони — втілення пристрасти. Геній, який береже свою геніяльність для себе, нагадує орла, який сам нищить свої крила.
Справжній геній нагадує сонце — він випромінює мудрість, яка гріє всіх. Справжні генії не любили пишного життя тому, що пишнотність розлінює їхні мислі і приколихує їхні пристрасті. Геній покоряє сам себе, щоб покорити інших. Всі правдиві генії вірять, що їхня геніяльність обмежена. Геній утрачає силу тоді, коли починає приятелювати з дурістю тому, що вона безмежна, або грошовита.
8. Нікого не карай ні фізично, ні морально. Коли ти мудрець, то ти зумієш доказати людині, що вона винувата, і вона покарає сама себе — це найболючіша кара. Карає сам себе лише той, хто має любов до сумління і шанує сам себе. Той, хто має надщерблене сумління, — немічний. Перемога, виконана немічним сумлінням, спустошлива, і в багатьох випадках має вона криваві сліди. Немічних карати не можна — їхні душі потребують терпеливого лікування, і трапляється, що лікування стає безуспішне тому, що хворі не хочуть визнати себе хворими. Найстрашніша хвороба — безумна впертість, вона несе гибель хворому і тому, хто плекає надію його вилікувати.
9. Живи так, щоб тобі хотілося завтра бути кращим, як ти нині є. Не лінуйся жити — наповнюй всі вінця життя емоціями, ділами, мислями. Ті, які живуть повним життям, лишають слід, по якому радо йдуть нові покоління. Той, хто боявся жити повнотно, щоб не змучитися, не збідніти, згинув з остраху перед смертю. Живи так, щоб у твоєму житті було багато радости, яку ти даруєш іншим. Життєрадісність — надійне зілля від усіх хвороб і передчасного старіння.
Хвороби сильніші, як ліки. Підсилюй ліки нектаром життєрадости, щоб перемогти хвороби. Живи так, щоб твоя радість молоділа в ділах і дітях твоїх. Живи так, щоб мати мудрий мозок і мудре тіло. Мудре тіло ніколи не лишається без праці, бо праця дає йому рівновагу. Тіло, яке втрачає рівновагу, тоне в життєвому морі, як той човен, який не по-мудрому навантажений. Хто має рівновагу тіла і добру працю шлунка, той може йти в різну погоду і мислити розважливо.
10. Працюй так, щоб твоя праця була твоїм щастям — щасливий той, хто не прагне перескочити сам себе. Коли ти переконав себе, що працюєш тому, що мусиш, ти переконав себе, що горюєш тому, що мусиш — знущаєшся над собою тому, що мусиш? Той, хто знущається сам над собою, стає бездушним до інших. Працюй так, щоб ти вірив, що твоя праця тобі корисна — таке переконання облегшить твій труд. Зумій в кожній праці здобути успіх. Успіх — це свідоцтво твоїх здібностей. Неуспіх говорить, що ти людина малоздібна, і легко став жертвою дрібних перешкод.
Щасливі ті, які вміють камінь свого щастя тягнути на високу гору, співаючи пісню про перемогу. Не бійся великого нещастя, воно короткотривале, а на мале — не звертай уваги. Коли ти щасливий тому, що твій приятель нещасний, або тому, що твій народ поневолений, твоє щастя — в небезпеці. Хто в нещасті вірить у щастя, з тим стрінуться щасливі. Щасливий той, хто має з ким поділити своє щастя. Щасливі самітники нещасні. Хто жде щастя в нещасті, тому горе не страшне. Щасливець, який боїться втратити щастя, страждає від щастя.
11. Звички сильні тому, що вони мають над людиною велику владу. Вони панують у "сфері" її підсвідомости. Вони там народжені людиною так тихо, що вона про них забула, дарма, що щоденно перебуває під їхньою владою. Добра звичка облагороднює совість людини і їй на щастя її дисциплінує, вона — її вірний вартовий. Зла звичка — бич для людини, з яким людина "поприятелювала", і тому каже: "знаю, що роблю зле, але інакше поступати не можу тому, що таку маю звичку". Цнотливці, понадписуйте, де цнота, а де гріх, бо одні гріх звуть цнотою, а інші — навпаки. Старі звички мають велику силу, бо вони творилися роками.
Не звички мають панувати над людиною, а людина має панувати над ними. Старі звички, роджені в духовному рабстві, тривкі, але вони шкідливі — раб призвичаєний сам себе тримати в неволі. Лише сильні духом люди рвуть кайдани рабських звичок. Слабі люди, переможені отруєю злих звичок, оправдуючись, кажуть: "Шаную батьків, вони були рабами, такий і я". Занедбати стару звичку легко тоді, коли на її місце приходить нова, яка свідомо застосовується в щоденному житті.
12. Одні люди пізнають світ серцем, інші — розумом, таке пізнання однобічне. Світ треба пізнавати серцем і розумом. Коли ти маєш гострий ум і благородно-емоційне серце, Світ тобі відчине двері свої, і ти в Нього ввійдеш, як Господар Життя. Ставши Господарем, поводься так, ніби на Тебе дивиться весь Твій рідний народ, щоб оцінити Твої золоті руки, Твої світлі емоції, Твій окрилений розум, і не лише оцінити, а й зберегти ці скарби грядущим поколінням. Людина має пізнати людину серцем, а оцінити — розумом, справедливий розум дає справедливу оцінку. Справедливий розум той, який мало бере, а багато дає. Той, хто шукає в несправедливій людині справедливости, той шукає в полові голку. Несправедливі люблять, щоб справедливі шукали в них те, чого в них немає.
13. Дітей і рабів можна радувати казками — дитина тішиться, вірячи, що казка — справжність, а раб тішиться, сліпо вірячи, що після земних рабських мук отримає "царство небесне". Нужденний той народ, в якого діти виховуються в чужовір'ї (духовному рабстві). Вони, ставши дорослими, не здібні будуть боротися за волю. Не фізичне, а духовне народження робить людину людиною.
Духовне народження має мету, свідомість свого "я", ушляхетнену пристрасть, світорозуміння і світовідчування. Самобутнє виховання — це доброта. І що варта врода без доброти? Доброта дає, а врода отримує. Хто дає, той щасливіший від того, хто отримує. Мати, яка виховує дитину любити предків рідних, сама себе увіковічнює в пам'яті внуків своїх — вона вродлива доброта.
14. Є люди, яких можна назвати "проявниками", такими людьми є ті, які говорять, щоб говорити. Побратим, який лише говорить (проявляє, наприклад, науку РУНВіри), але не закріплює говорення організаційно, нагадує годинник без стрілок. Той, хто слово втілює в життя, не любить словесної полови. Злі люди (наші північні сусіди) покорили нас тому, що вони несли своє слово на вістрі меча — вони любили мову меча. Ми їхню мову стріли обуренням словесної полови і квітами всепрощення. Словесна полова — луска лінощів духовного рабства, вигідного підсоння і лепетливої віри, що щастя людське здобувається в поті чола і служить лише для спасіння бідної християнської душоньки. Воїн, який вірить, що північні вторжники "тоже християни", тримає меч з'їдений іржею.
15. Хочеш жити чесно, працюй для народу твого. Народ працював, щоб ти був його працьовитим сином. Ти живеш лише для себе — ти не дбаєш про тих, які дбали про тебе? Ти працюєш лише для себе, значить ти маєш звироднілу культуру моралі, ти каліка лінощів, ти корінь, який тягне соки із серця народу, нічого народові не даючи, і ти так морально знедолився, що кажеш: аби мені добре. Ти не винуватий, що ти лицар рабського самолюбства. Тебе таким виховали твої родичі, які дбали лише про те, щоб тобі "легко жилося", щоб ти не мав "життєвих клопотів".
І ти виріс і пішов служити зайдам-катам Вітчизни твоєї, щоб лише тобі "легко жилося", щоб лише мати поплатні "титули", щоб лише мати "владу" над рідним поневоленим народом. І ти свою мерзотну мораль оправдуєш своєю гнучкошийною вірністю християнізмові чи комунізмові? Твоя вірність — ніж у серці твого народу, твоя честь — ярмо на шиї твого народу. Найжорстокіший той, хто зраджує рідний народ з вірою, що чинить святе "релігійне діло". Вчені, які мають низьку національну мораль, — пістряк на тілі народу. Вони продають свою вченість, щоб догодити своєму шлункові. Вони хочуть свій народ переконати, що вони, інтелігенти, такі розумні, що можуть обдурити самі себе.


[10-01-23][All for the tourists of]
Five remained under an avalanche (0)

[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Столиця Кіпру - Никосия (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Туніс: визначні пам'ятки (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Болгарія: національна кухня (0)