ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ
Буде Богом державним. Ромеї,
Не міняйте імперських доктрин!
111. "Раб у рабстві, як був, так і буде,
Віра інша, а влада - стара.
Я є філокристос! Хто осудить
Мою святість - лишиться добра.
112. "Християнські жреці почнуть вчити,
Щоб раби поклонялись мені.
Рабським Богом рабів присмирити –
Найвеличніша мудрість землі!
113. "Волю, волю даю християнам
Гнути спину й тягнути ярмо,
Поклонятись Ісусовим ранам
І моє восхваляти кермо!"
114. І раби (християни в неволі)
Вільно стали молитись Христу.
Хвалять щиро одурені й голі
Римську знать і корону злоту.
115. Їм неволя тепер Богом дана,
Їх покора - наука Христа,
Імператору - честь і осанна,
Влада ката, тіяра злота!
116. Англікани, Іспанці і Галли
Були в Римі невільники - крам.
Рідні віри вони повтрачали –
Поклонялися римським богам.
117. Мову рідну забули, обряди,
Честь своїх волелюбних Богів.
І закуті шукали розради
Біля римських старих вівтарів.
118. Рим нове сотворив слово Боже:
"Імператор - це воля Христа.
Поклоняйтесь, раби, допоможе
Вам на небі молитва свята!"
119. Англікани, Іспанці і Галли
Забували про волю свою...
Понтифікси за це обіцяли
Їм солодке життя у раю.
120. А як Римська імперія впала,
Раб на римський манер став тоді
Дім новий мурувать. Не пропала
Римська вдача - росте не в собі.
121. РУСЬ жила загадкова й принадна,
Світу знана її буйна рать.
Візантія - сусідка досадна,
Шанувала Дажбожу печать.
122. Знали Перси, Єгипет, Юдея,
Знали Греки і гордий Латин,
Що вогонь Русича – прометея
Творить свій (Богом люблений) чин.
123. Святослав водив Русь у походи,
Він Ромеїв, Хозар присмиряв.
Покорялись йому гори, води
І поля світанкових заграв.
124. У чужого не вірив він Бога,
І Ромеям казав: "Йду на Вас!
Із небесним Трисуттям Дажбога
Перемога прославлює нас!
125. "Не хитруйте, Ромеї прокляті,
Я син Волі і Слава Русі.
Меч мій кутий із сонця. І в златі
Ходить Русь. Ми - христоси усі.
126. "Добрий жид у вас Богом, бо рідне
Вашим духом рожденне зерно,
Злом спотворене, кашля... Не гідне
Гордо глянути в наше вікно!
127. "Душехватів шлете, щоб хапати
У духовне ярмо Русича,
Щоб кропити його і продати
За солід чи шматок калача.
128. "О, Ромеї, ніколи, ніколи
Вам не вдасться мене сповідать.
І топтати квітучі подоли,
Де живе моя Русь, моя рать!"
129. НАШІ Предки любили Дажбога,
Мудро рцали тоді: "Саваот –
Це юдейський стратег - перемога,
Він чужий і жорстокий, як Ґот!
130. "Бог Жидів (Елогим чи Єгова) –
Він для них, як для нас є Дажбог.
Хай же буде в нас мудрість готова
З Богом рідним пить чар перемог.
131. "Віри різні на світі, як різні
Є на світі народи й краї.
Та закони існують залізні,
Що найкращі обряди - свої.
132. "Матерів є на світі багато
Та найкраща зі всіх матерів –
Рідна Мати. Святе її злато –
Непідкупна краса теплих слів".
133. Авраам у Жидів - Прародитель,
Сара - рідна Прамати. У них
Є початки свої, Повелитель,
Є святині, є розум і гріх.
134. Наше рідне походить від Роду
Оря - тата Русі, Праотця,
Що дав ім'я і мудрість Народу,
І дав нам наші риси лиця.
135. Лель замріяна - Мати Святая
(Прародителька наших племен).
Оря - Лелі, родина благая
Там зросла, де пливе Бористен.
136. Святослав Завойовник – дитина
Войовничих Трипільських Племен.
Україно, роди Бога-сина:
Всевладику царів і знамен!
137. ЩОБ ослабити Русь, треба вбити
Віру внуків Дажбожих, спалить
Вівтарі її слави. Втопити
Символ сили, Дажбога ганьбить.
138. Треба дати їм віру Христову,
Щоб розм'якнули їхні серця,
Щоб Русич віддав зброю й корову,
Душу й ум для гречина - отця.
139. Треба їм обіцяти спасіння
Во Христі на святих небесах,
Щоб вони нам давали насіння
Піль своїх і молитви, і прах.
140. Одурманюйте димом кадила
(Ладан легко притуплює ум),
Щоб Русич не хотів брати вила,
Зайдів хитрість уздрівши і глум.
141. Зайди з Греції, Ґотії, Риму
Русь хотіли хрестити, рекли,
Щоб ми Богу молились чужому,
Зайшлій правді свій ум віддали.
142. ВНУК Дажбога (мудрець-ясновида)
Тихо мовив звитяжним братам,
Що не Бог на Русі - син Давида.
І науку давав Русичам.
143. "Русичі! Зайди хитрі, як змії,
І голодні, як хижі вовки,
Хочуть Ваші серця і надії,
Як ту рибу зловити в сітки.
144. "Під їх усміхом схована трута,
Під їх вірою - змова й обман.
Єрей знаний з давен баламута,
На Русі ставить грецький капкан.
145. "Всі біблійні пророки Юдеї
(І навіщо мораль цю ховать?)
Поклонялись до правди своєї
І спішили чуже проклинать.
146. "В Ізраелі було колись много
Ізраельських богинь і богів:
Серафими тельця золотого,
Ель, Мойсееві роги і гнів.
147. "Многобожжя народи всі мали.
Многобожжя було і в Жидів.
Садукеї його скасували
В Ізраелі наказом царів.