П’ятниця 24-03-29 14:12 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ Я іду, як володар, шляхами Мага Віри, звитяг і краси! 36. Я - ратай легендарної слави, Віри Рідної - рідного дня. У Духовній Святині Держави Мисль народжена мною моя! 37. ПРАВОСЛАВНІ раби і поети Пишнотливо торочать, що ми Дикуни, що нас авторитети Римо-грецькі зробили людьми... 38. І торочать, що нас у Славуті, Наче стадо сліпих баранів Охрестили. І стали закуті Серце, крила дніпрянських орлів. 39. Кажуть: грек у старім Києграді Став духовним жрецем (на Русі). І для нього були на заваді Українські обряди усі. 40. Русь була на Русі на заваді? Грек володар і серця, й ума. Православні раби, будьте раді – Віри вашої більше нема... 41. ХТО ми є? Азіяти, Монголи, Вічні варвари диких степів, Що їдять без вогню і без солі І авгурів, і грецьких попів? 42. Хто ми є? І чи мали ми рідну Самобутню науку життя? Непорочну снагу і солідну, Як святе материнське чуття? 43. Білі негри ми нині? О, горе, Ми не ми. У нас "Я" не своє. Розлилася туга, наче море, По степах, де Народ мій жиє... 44. Хто ми є? Діти церкви святої, У якій замість матері жид? Замість мудрости, возглас тупої Алилуйщини, Євиний стид. 45. Хто ми є? Байстрюки Візантії, Вівці стрижені римських авґур, Чи духовні пігмеї німії, Що бояться тривоги і бур? 46. Хто ми є? Безсоромні лакеї Зайд московських, продажні сини, Що стидаються Нені своєї, Полюбивши чужі ордени? 47. Хто ми є? Гнучкошиєнки - черви, Архидурні чужих вівтарів, Що свій ум, свою душу і нерви Збагатили інстинктом рабів? 48. Хто ми є? Славний рід чи отара Християнських смиренних овець, Котрі вірять: жиди Аврам, Сара – Перша Мати і перший Отець. 49. Предків Дух м'ні сказав відчинити Історичної правди Врата, Люд, рожденний в тюрмі, розбудити, Щоб воскресли Хотіння й Мета! 50. МИ - Трипільці, народ, що Європі Дав божественну кміть, перший міт. Наші Предки в біблійнім потопі Не топились, як "грішний" семіт. 51. Наша Рідна Земля була раєм, Де зродилась Орійська Сім'я. Нині правди цієї не знаєм – Ми свого відцуралися "Я". 52. Древня Індія знає, що Роди Світлоокі на конях швидких, Покоряючи гори і води, З-над Дніпра прилетіли до них. 53. І над Індом створили державу, І назвали її тоді Кіш. Поколінням майбутнім на славу Груз у землю Дравидську леміш. 54. Орь - великий і славний наш Тато: Незбагненна ніким його кміть. Світ дивують, як сонце і злато, Сотні орьських буремних століть. 55. Німець хоче, щоб німець навчався Твердо вірити: Орій - це Ґот, Котрий Інд покорив, і почався З нього Індо-Германський народ. 56. Ні, не Німці були це, не Ґоти: Ґот боявся коней, як вовків. І не Греки. Скажім без турботи: Чорні очі у грецьких богів... 57. Україно, це з лона Твоєї, Життєтворної нені-Землі Вийшов Орій, Трипільські антеї – Перші в світі людські королі! 58. Україно, це ти колихала Оріянських народів стару Славнорідну колиску. Навчала Серце, Розум молитись Добру. 59. Літ п'ять тисяч тому наші Предки, Дикий шал загнуздавши коней, І шкіряні вдягнувши жилетки, До індуських примчали дверей. 60. МИ древніші, як Ной, Аврам, Сара І казковий біблійний Самсон. Чиста ми Оріянська "отара", Що народам дала пантеон 61. Дивних Ведів творінь, чар намету, Де владарствує Огні і Ом. Від Дніпра до Індуського степу Води й гори нам били чолом. 62. З нами Див ішов - сяйво Сварога, Ніжність Лелі і Орьова кміть, І натхнення священне Дажбога, І Морена (кістяк лихоліть). 63. З нами йшов опромінений Огні, Грім Марути і Мокші сльоза... Рідна Віра священна. І Бог. Ні, Серце наше - духовна краса. 64. Предки наші старіші, як чада Елогимові. З наших племен (Кимерійсько - Гиксоського стада), Де Славута тече (Бористен), 65. Перші в світі родилися вої, Що з Дніпра по єгипетський Ніл Мчали летом стріли золотої, Чудотворною спритністю бджіл. 66. "Кінь і віз" - перший транспорт людини В Українській зродився Землі, І пішов до племен Аккадини, До Єгипту, в семітські краї. 67. Ми Пелазги (старі Оріяни) І Егейська культура - наш труд. З Альп нахлинули Греки (Доряни) – Вбили жителів мирних (наш люд)! 68. МИ Сумери. На долах Євфрату Квітли наші міста. Зиґурат – Українську Святиню багату Ні Халдей не ганьбив, ні Аккад. 69. Ми Сумери (потомки Трипілля). Гідний слід наш - розкопаний Ур. Роботящі ми діти привілля, Сад створили з євфратських баюр. 70. Ми - легенда, звитяжні Гіттіти, Що спалили старий Вавилон, Присмиривши Аккадів. Леліти Внук Сарґона не смів про свій трон. 71. УКРАЇНО, з Твоєї колиски Вийшов славний гиксоський Киян. Пив узвар він з трипільської миски, Був міцний, як дніпрянський тарпан. 72. О, Кияне! Тобі фараони І жерці сина божого Ра Чесно били доземні поклони, Як владиці святого Дніпра.
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |