| Субота 24-04-27 00:36 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ Їхня Мудрість - духовні перлини Самобутні й міцні, як граніт. 186. "Русь, себе бережи! Чужі міти, Віри зайшлі - це мачуха зла, Що не може сердець обігріти, Не прикрасить думками чола!" 187. УКРАЇНО моя, серцемовна, Духом будь непорочна, злота, Щоб жила між світами духовна Українська твоя чистота! 188. Чистота Почуттів - це окраса Душ твоїх, твоїх правд і ума. Як душа на чуже світло ласа – В неї рідного світла нема. 189. Як ти Рідної Віри не маєш, То й тебе в твоїм серці нема. Рабську мудрість ти рабством ласкаєш, І твій світ облягає пітьма. 190. Правду треба ректи Україні Самобутню, як сила землі. Сміло йдіть у Світи завжди й нині Дум моїх золоті кораблі! 191. РІДНА Віра - це тайни Народу, Що живе на границях світів. Рідна Віра - це скарби Свободи, Велич слави Трипільських орлів. 192. Рідна Віра - це ті ритуали, Що вели Україну к борні За правічні святі ідеали – Огнищанські Дажбожі вогні. 193. Рідна Віра - це віра правдива І правдивий єдиний Дажбог. Не просіть у юдейського дива Всепрощень, нових чуд, перемог! 194. Дажбог - Совість і Мудрість Народу, Незалежности символ святий! Він безсмертний Безсмертністю Роду, Завжди рідний і завжди живий! 195. Рідна Віра свята, самобутня, Народилась, як дуб із зерна, Для Народу плекала майбутнє І з Народом, як Сонце, жила. 196. Рідна Віра жила у билинах, В материнській усмішці, в сльозах, У сумних, світлощасних хвилинах, У багатих і бідних хатах. 197. Рідна Віра - свобідне говіння, Культ свободи і Дух Праотців; Непокора свята і терпіння Степових Українських орлів. 198. Рідна Віра - учителька Волі, Окремішности зоряний щит. Хто без неї живе, той без волі, Той сумний, як роззброєний Скит. 199. Сонце Рідної Віри - це Воля, Що родилась із мозку віків, Це квітучість науки, це доля Українських святих матерів, 200. Їхні муки, їх радощі, сльози, Їхні струджені руки, серця, Їхня ніжність ніжніша мімози, Їхня щедрість - не має кінця! 201. Вільно квітне Народ, що всевічно Рідну Віру свою береже: Як утратить цей скарб, то трагічно Буде жити, любивши чуже. 202. Чистий Розум уміймо плекати, Як святі почуття. Чужинець Не зуміє тоді в полон взяти Добру кров наших гордих сердець. 203. ВІЗАНТІЄ, це ти умертвила Святослава - володаря Дня Християнським кропилом прикрила Всі криваві ромейські діла. 204. Візантія - ромейська затія, Лицемірна, золочена бридь. Кожний погляд її, кожна дія Ритуальним шаманством хитрить. 205. "Зрадь себе, щоб прийняти правдиві Грецькі догми і грецький канон, - Грек Владимиру шепче, - щасливі Сядуть правди на твій княжий трон". 206 ...Зрадив князь Рідну Віру. Гречини Діву грецьку йому віддали. Рідну Віру Русі без причини Христолюбці на глум підняли. 207. Греки Русь заходились кропити (О, лукаві афонські ченці!) Розп'яттям їм вдалося втопити Жезл Русі в її рідній ріці. 208. ІЗ Трисуттям Дажбог в Києграді: Внуки в нього - це ті Русичі, Що Гречину рекли в Цареграді Безвідмовно складати мечі. 209. "Бийте Ідола!" - квапились Греки, Сум гіркий бачачи Русичів, - Непотрібно Вам рідної Мекки І священновладарських мечів! 210. "Бийте Ідола! Мучте, паліте!" – Возречали єреї. Дажбог: "Не мене, а свій ум пожалійте, Русичі, Я Ваш клич Перемог. 211. "Я Ваш Дух! Схаменітеся, внуки, Вас ромеї уводять у блуд. Прийдуть в гості до Вас сум і муки. М'не кара на Русі... чужий суд. 212. "Я Ваш Дух! І просити пощади Я не буду у рідних синів. Полюбили чуже - дух заглади Зробить з Вас злі отари рабів. 213. "Піде брат проти брата злобою. Русь святу чужинці розберуть. Ваші діти гіркою сльозою Долю в ярмах свою прокленуть. 214. "Я Ваш Дух, мої ріднії діти, Я не ідол, Я Ваша любов, Ваші радощі, смутки і квіти, Ваша Слава і Воля, і кров, 215. "Я Ваш Дух. Я і Ви - одна Сутність. Одне Єство і Воля одна. Неподільні Минуле й Майбутність, Ваші весни святого зерна. 216. "Не бичуйте Ви Тата старого, Не вкидайте його у ріку. Під опікою Бога чужого Ви дістанете долю гірку". 217. Образ рідний, що гідно віками Множив Єдність і Волю Русі, Був убитий своїми синами І утоплений ними в Дніпрі... 218. Вбили Тата (Святого Дажбога), Не живий, мовляв, ідол, кумир. Грецькі мощі живі? Перемога: На Русі воцаривсь чужий клир. 219. ГРЕКАМ Русь поклонилась...Правдива Віра, бачиш, прийшла з Чужини. Піп кропило піднявши: "Щаслива Русь, Дажбога свого розіпни! 220. "Володимире, нам поклоняйся! Ім'я грецьке приймай, Базилей. Хрест цілуй, свого ім'я зрікайся На очах своїх рідних дітей! 221. "Базилей, це царьок, що покірно Імператору служить. Так є: Хто полюбить ромеїв превірно, Той і ймення втрачає своє. 222. "Рідну Віру Русі пусти димом! Попали, оскверни, порубай! Жона в тебе, грекиня, то ж з Римом Не кумуйся. За Грецію дбай!
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2024 |  |