Вечер в Карпатах

На скелі зібрався спонтанно, майже раптово. Хоча внутрішня готовність визрівала давно. На початку квітня погода у Франківську зробилася теплою. Мав право сподіватись, що на Білому Камені (скелі між Дорою та Делятином) настали умови для тренувань. Я був призвичаєний до занять соло. У цьому є свій смак. Відчуття певності, здобуте при тренуванні без партнера — це важливий ресурс у «великих» горах. Крім того, на групових виїздах на мене лягали обов'язки тренера, а на власне вдосконалення не вистачало часу.

Святий вечір — одне з найбільш шанованих зимових свят у Карпатах. Головне його дійство, спільна вечеря всього роду, зберегло прадавню символіку зустрічі нового сонячного року. І хоча впродовж віків ці традиції і звичаї змішалися з церковними обрядами, однак наскрізною особливістю Святвечора залишилася народна магія, пов'язана з вірою в сили природи.

Найменша в Україні Чернівецька область має багаті та самобутні звичаї відзначення новорічно-різдвяних свят. Важливо, що вони живуть не у переказах дідусів і бабусь, а в реальному сучасному житті.

Щороку 19-го грудня близько десятої ранку на вулицях з'являються маленькі «миколайчики», котрі роздають усім перехожим цукерки, дзвонять у різдвяні дзвіночки та співають новорічні пісні. Це — сотні дітей (учні 5-7 класів) у червоних шарфах і шапочках. Пізніше вони збираються на площі Театральній, де прикрашають головну міську ялинку своїми роботами, виготовленими до свята на уроках праці.

Перші зображення лижників виявили серед наскельних малюнків на узбережжі Арктики. За оцінками експертів, цим прадавнім мисливцям, що на лижах переслідують дичину, вже понад чотири тисячі років.

У передріздвяний Святвечір, шостого січня, згідно з повір'ями, мало не кожна річ у домі має символічне значення. Окрасою і одним з важливих символів карпатської оселі у період традиційних зимових свят завжди був сніп жита чи пшениці — Дідух (Дідо, Дідочок, Сніп-Рай, Коляда, Колідник). Він заміняв новорічну ялинку, яка не була особливо поширена в карпатському регіоні.

Великий цикл зимових святкувань починається в Карпатах 4 грудня Введенням у храм Пресвятої Богородиці. «Введення прийде - свят наведе», — так кажуть горяни про останній місяць року. Катерини, Андрія, Миколая, Анни — дні цих «грудневих» святих багаті на самобутні обряди і звичаї. Серед них вирізняється молодіжне свято Андрія, яке відзначають 13 грудня.

День Святого Миколая дає нам можливість хоч один день побути дітьми. Маленькими ми писали листи доброму чарівникові й клали їх на підвіконня, щоби пташки чи ангели попрацювали поштарями. А потім намагалися не заснути і не пропустити той момент, коли Миколай постукає у двері. Це ніколи не вдавалось, але подарунки завжди з'являлися вчасно.

Карпатське містечко Славське нагадує американську столицю зимової Олімпіади-1980 десь так само, як горбатий «Запорожець» — «Крайслер-Імперіал». Але незаперечним є те, що Славське — це найвідоміший в Україні центр гірськолижного спорту. Тут знаходиться шість трас, сертифікованих Міжнародною федерацією лижного спорту (у тому числі слалом-гігант та суперслалом), проводяться національнальні та міжнародні змагання, тренуються спортсмени збірних та клубів України. Водночас щороку, а особливо взимку, до Славського приїжджають на відпочинок сотні тисяч туристів.

Гірські лижі — важка робота, особливо для ніг. Якщо ви не завзятий спортсмен, то приблизно за тиждень перед поїздкою необхідно підготуватися до майбутніх фізичних навантажень. Тут виручить комплекс простих вправ: нахили корпусу і присідання, стрибки на місці і по сходах, «велосипед», дихальні вправи. Мешкаєте у висотному будинку — забудьте про існування ліфта.