Маланки!
Найменша
в Україні Чернівецька область має багаті та самобутні звичаї відзначення
новорічно-різдвяних свят. Важливо, що вони живуть не у переказах дідусів і
бабусь, а в реальному сучасному житті.
Щоб приїхати до буковинського
містечка Вашківці 13 січня увечері або 14-го вдень, треба мати певну мужність
та почуття гумору. Бо коли ваш транспорт на дорозі зупинять «даїшники»
підозрілої зовнішності з червоно-синіми носами і, погрожуючи жезлом,
вимагатимуть хабаря, не треба сердитися (мовляв, поспішаю), а всміхнутись і
підтримати гру. А ще краще — просто заплатити. При цьому, до речі, вам
інкримінуватимуть як порушення правил тутешнього дорожнього руху тверезий стан
водія.
Маланка, або Переберія, як її називають на
Буковині — правдивий народний карнавал, а його витоки треба шукати у
язичництві. Цей звичай досі живе у буковинських селах, і свято Василя, або
Старий новий рік, є чи не найулюбленішим у зимовому циклі. Щороку 14 січня в
кожному районному центрі, а також у Чернівцях відбувається конкурсний огляд
Маланок. Частим переможцем таких оглядів стає Переберія з Красноїльська
Сторожинецького району, де мешкають етнічні румуни. Тамтешня Маланка дуже
ретельно береже древні звичаї, завжди яскрава, красива і надзвичайно музична.
Але найпопулярнішою, відомою далеко за межами Буковини, є Переберія у Вашківцях
Вижницького району. Вона влучно і дотепно поєднує традиції із сучасним
гротеском та суперактуальною сатирою. Щороку персонажі Вашківецької Переберії
оновлюються, зважаючи на «модні віяння». Наприклад, одним із головних
персонажів два роки тому був «терорист №1» Усама бен Ладен, а наступного року
з'явився, звісно ж, Саддам Хусейн. Часті «гості» на цьому карнавалі —
американські поліцейські (приїздять на справжнісінькому раритетному кадилаку),
плаксиві героїні латиноамериканських серіалів з ляльками-байстрятами — народний
гумор не міг не відгукнутися пародією на розтиражовані зразки масової культури.
Популярними героями Маланки-2004 були різноманітні чиновники, які носили у
валізках бюджетні гроші і нарікали на свою лиху долю.
Але, захоплюючись пародіюванням сучасного
життя, вашківчани не забувають про звичаї предків. Науковці Чернівецького
національного університету спорядили цілу етнографічну експедицію для
глибинного дослідження Вашковецької Маланки. Розповідає її керівник, кандидат
історичних наук, етнограф Ігор Чеховсь-кий:
— Ветерани Переберії, з якими нам пощастило
побалакати, як-от Іван Олексійович Лисан із шанованої родини добрих газд і
патріотів, твердять, що так це свято у містечку виглядало споконвіку. Місцеві
перекази оповідають про графа Петріно — мецената і шанувальника старовини,
котрий на Василя влаштовував чи не перші в історії Вашківців своєрідні
конкурси-оглядини Переберії. Гурти перебраних намагалися приготувати найкращу
маску, аби справити на пана враження. З усіх кутів містечка сходилися
чудернацькі «ведмеді», «цигани», «жиди», які під орудою козаків та «вуланів»
шикувались у шеренги і приходили до панського маєтку віншувати господаря з
Василем. І той на знак подяки виставляв товариству діжку пива чи вина. А
володар найкращої маски впродовж усього року, а то й усе життя, тішився у
променях слави...
Кожен традиційний персонаж Маланки має свою
визначену роль у масовому дійстві. Ведмеді міряються силою і лякають людей із
занадто похмурими обличчями. Матеріалом для ведмедевого костюма слугує
вивернутий кожух, оздобою — ланцюги, якими звір обов'язково має дзвеніти. Циган
супроводжує ведмедя і водить його на ланцюгу, доки той не вирветься на волю.
Сама Маланка може виглядати по-різному.
Власне, це молодиця у чоловічому виконанні, бо, як і в давні часи, жінки не
беруть участі в карнавалі. Колись Маланка вбиралася лише у традиційний народний
костюм, але жіноча мода мінлива, тому сучасна героїня одягає те, що «носять»,
любить взуття на підборах і щедрий макіяж. Якщо ви вперше на Переберії у
Вашківцях і ви — чоловік, то остерігайтеся не так ведмедя, який може захотіти
перевірити на міцність ваші кістки, як Маланки, котра впізнає у вас зрадливого
коханця, батька її дитини і ославить перед усім незліченним народом.
Не побоялися тут реформувати на-віть образ
самої Смерті. Тут вона по-стає такою собі «бізнесвумен» — влас-ницею будинку
відпочинку «Білі тапочки». А найкрасивішими на святі є традиційні ватажки
перебраних гуртів — козаки та особливо «вулани». °хні костюми обшиваються
незліченною кількістю барвистих тороків.
Як і в часи пана Петріно, перебрані з усіх
кутів Вашківців збираються на огляд і забаву в центрі містечка. А вдосталь
розваживши себе і глядачів, вирушають на дуже важливе обрядове дійство —
крижану купіль у місцевому потічку. У середині січня для цього завжди
доводиться розбивати лід, але температура води нікого не лякає. Як пояснюють
знавці та старійшини, у такий спосіб кожен учасник Переберії змиває всю
нечисть, до якої він долучився у своїй ролі. При цьому перебрані не забувають і
про глядачів: якщо підійдете занадто близько, то вас «освятять», але не
символічно — кількома краплинами, а щедро, з відра.
До
організації забав на зимові свята у буковинських селах ставляться серйозно.
Неприпустимо, щоб кожен обирав собі костюм для Маланки лише на власний розсуд,
а потім просто прийшов у ньому покрасуватися. У кожному селі (а у великих селах
та містечках — у кожному з кутів) за проведення зимових свят відповідає гурт
парубків. З-поміж себе вони обирають старшого — калфу. Він має бути обов'язково
«після армії». У багатьох селах Буковини такий гурт називають бурсою. На Різдво
бурса ходить колядувати. Потім вона ж займається Переберією на Василя.
Збираються і вирішують, хто в кого перевдягатиметься. Приміром, кому ж не
хочеться бути Ведмедем (традиційно цю роль виконують найбільш дужі хлопці)? Але
калфа мусить пояснити «підлеглим», що й «цигани», «Маланки», «кози» та «лікарі»
потрібні на цьому святі не менше. До речі, Лікар — ще один надзвичайно
популярний персонаж буковинської Маланки. Він завжди «озброєний» кумедним
гігантським приладдям. Як і на Різдво, хлопці з бурси — вже у костюмах —
обходять з віншуваннями домівку за домівкою. Але якщо на Різдво вони поводяться
дуже пристойно та ґречно, то під масками Переберії їм уже дозволяються
різноманітні вольності. Можна побешкетувати в господі (але так, щоб не завдати
збитків), пригорнути господареву дочку або й дружину. Не забороняються також
легкі стусани самому господареві. Але ображатися на це все не можна, бо
наступного року бурса і Переберія можуть оминути цю хату, і то буде велика
ганьба та поганий знак на життя у новому році.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
