Дідух!
У
передріздвяний Святвечір, шостого січня, згідно з повір'ями, мало не кожна річ
у домі має символічне значення. Окрасою і одним з важливих символів карпатської
оселі у період традиційних зимових свят завжди був сніп жита чи пшениці — Дідух
(Дідо, Дідочок, Сніп-Рай, Коляда, Колідник). Він заміняв новорічну ялинку, яка
не була особливо поширена в карпатському регіоні.
Перед тим, як родина збиралася за
Святвечірнім столом, зі сходом першої зірки, господар — глава роду — заносив
Дідуха до світлиці. А скажімо, у лемків це робив або будь-хто із синів, або
старший серед них. Отже, зодягнувшись у святкове вбрання, ґазда йшов до стодоли
або комори, поважно брав заздалегідь приготованого Дідуха й урочисто ніс до
хати. Переступивши поріг, скидав шапку і вітався з господинею, ніби бачився з
нею вперше:
— Дай, Боже, здоров'я!
— Помагай, Боже, — відповідала вона. — А що
несеш?
— Злато, щоб увесь рік ви жили багато.
А
потім віншував: «Віншую вас щістєм, здоровльом, з нинішнім Світим вечором.
Абисмо в радости та веселости та й до другого дочекали. Аби нас нікого не
бракувало. Дай, Боже, дочекати від тепер за рік — від ста літ до ста літ, доки
нам Бог поможе. Дай, Боже!». «Дай, Боже, абисмо в щістю та здоровлю
відпразникували та до другого Світого вечора дочекали», — відповідала ґаздиня.
Сніп ставили на лавицю в кутку стола й приповідали: «Дідо йде до хати, а всяке
зло з хати».
Дідуха стояв під іконами на почесному місці.
Під нього підстеляли оберемок соломи (Бабу). Святковий сніп перебував у хаті
протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність приносила в
родину святковий настрій, затишок і врочистість. Адже це був символ доброго
урожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі.
Традиція ставити Дідуха має давнє коріння.
Ще в дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, а також
представляв дух предків, які мали прийти до своїх живих родичів. А давнє
християнське трактування Дідуха — символ святого Йосифа, опікуна Святої родини.
Ще
й нині на Покутті, Гуцульщині та Бойківщині Дідух означає діда — родоначальника
сім'ї, а разом з ним усіх предків, які колись жили. Адже раніше у кожній родині
знали, пам'ятали і вшановували всіх попередників до сьомого коліна . Саме на
Святий вечір про них найбільше згадували. І протягом всього різдвяного тижня
господарі щовечора «запрошували» до себе всіх, хто вже відійшов, й залишали на
ніч для них на столах поминальні страви — кутю та узвар, або й узагалі до ранку
не прибирали зі столу.
Вважалося, що душі померлих постійно
контактують з родиною, допомагають у господарстві, оберігають домівку та поле
від пожежі, повені, граду, стежать, щоб у родині був лад та спокій. З їх
допомогою росло й множилося все живе. За повір'ям, пращури провідують тільки ті
сім'ї, в яких шанують їхню пам'ять, тобто ставлять Дідуха.
Колись його робили з першого або останнього
зажинкового снопа. Це своєрідне пожертвування найкращого збіжжя. На Бойківщині
в Дідух застромляли знаряддя праці: серп, граблі (на Покутті — ложки).
На
Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли
використати овес або й бобовиння. Напередодні свята Василя (подекуди перед
святом Водохреща) Дідуха опівночі виносили з хати. У цей час душі померлих
начебто полишають оселю. В деяких місцевостях Сніп спалювали на дорозі. У селах
Галицького району його вимолочували: хто перший вбіжить в хату, той і молотить.
Потім до зерен зі святочного снопа додавали ще й ішли віншувати сусідів та
знайомих, посипаючи це зерно у домівках на щастя і долю.
На Покутті частину Дідуха спалювали,
сповіщаючи цим самим, що народився Новий рік. З колосків іншої частини, додаючи
гілочки ялиці та васильку, робили кропило для свяченої води. Ще залишали трохи
стебел на перевесла, котрими перев'язували фруктові дерева, щоб наступного року
добре плодоносили.
У наш час мало хто точно дотримується
традиції. Сніп часто заміняє невеликий «букет» із колосків, василька,
безсмертників. А гості краю можуть придбати на базарах та у спеціальних
крамничках сувенірів собі на згадку про зимові свята в Карпатах цей
символ-оберіг. Теплий і сонячний різдвяний Дідух зігріє вас морозного дня та
оберігатиме вашу родину й домівку від зла.
Листівки з приватної колекції
Петра Арсенича
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
