Гірськолижні карпати.
Український Лейк-Плесід
Карпатське містечко Славське нагадує
американську столицю зимової Олімпіади-1980 десь так само, як горбатий
«Запорожець» — «Крайслер-Імперіал». Але незаперечним є те, що Славське — це
найвідоміший в Україні центр гірськолижного спорту. Тут знаходиться шість трас,
сертифікованих Міжнародною федерацією лижного спорту (у тому числі
слалом-гігант та суперслалом), проводяться національнальні та міжнародні
змагання, тренуються спортсмени збірних та клубів України. Водночас щороку, а
особливо взимку, до Славського приїжджають на відпочинок сотні тисяч туристів.
Головний пункт лижного паломництва — гора
Тростян (1232 м),
де функціонує канатно-крісельний витяг довжиною 2750 м та шість бугельних
(від 700 до 1300 м)
і є майже 20 км
гірськолижних трас. Власне на Тростяні й розташовані сертифіковані спортивні
траси, але є достатньо місця і для любителів. Наплив лижників іноді буває таким
великим, що біля витягів, що експлуатуються вже тривалий час, утворюються
черги. Інфраструктура на Тростяні належить спортивно-туристичному комплексу
«Динамо». Від бази до підніжжя гори — чотири кілометри вкрай розбитої дороги, і
це одна з найбільших проблем. На самій горі «Динамо» має ще один спортивний
комплекс, який називають «верхнім».
Для
спортсменів та любителів призначені траси на горі Погар, де встановлені два
бугельні підйомники, для любителів — на Писаній, що біля бази «Політехніка-2».
На початківців та любителів розраховані траси біля пансіонату «Славський» і
турбази «Крокус».
У містечку функціонує 17 баз, декілька
приватних міні-готелів та садиб зеленого туризму, а в пік сезону майже кожен
другий приватний будинок приймає відпочиваючих. Найбільші бази (по кількості
місць) — «Динамо» (180), «Політехніка-2» (130), лікувально-оздоровчий комплекс
«Славський» (120), пансіонат «Бойківщина», «Перлина Карпат» (87), «Полонина»
(80). За останні роки інфраструктура Славського розвивається дуже інтенсивно, і
за рівнем сервісу деякі готелі та бази цілком відповідають високому рівню.
Практично на кожній базі номери люкс, або напівлюкс. Такий сервіс (включаючи
харчування, сауну, паркування авта тощо) може коштувати до 50 у. о. за добу.
Крім того — кафе, бари, ресторани та крамниці. Відвідувачам пропонують не лише
катання на лижах, але й кінні та піші прогулянки, екскурсії. Існує й
специфічний сервіс — скажімо, купання на відкритому повітрі в басейні з
підігрівом, чи прогулянка в гелікоптері.
Притулок на ніч (кімнату без зручностей) у
Славському можна знайти у приватників гривень за тридцять, але в пік сезону
може бути значно дорожче. Місцеві мешканці запропонують вам і смачну та
відносно недорогу їжу. Загалом, за найскромнішим підрахунком, доба перебування
і активного відпочинку у Славському витягне гривень 150.
Славське розташоване за 22 км від райцентру Сколе, 60 км від Стрия та 140 км від Львова.
На 10 км довшу відстань від Сколе треба здолати до
туристично-спортивного комплексу «Тисовець». База знаходиться за 8 км справа від траси
Львів-Ужгород. Автомобільний транспорт до неї зі Сколе курсує рідко, проте з
райцентру, через який пролягає і залізниця сполученням Львів-Чоп, дістатися до
бази з приватним перевізником не складає проблеми. У радянські часи вона
будувалася як міжнародний центр зимових видів спорту — у невеличкому селі звели
навіть п'ятиповерховий житловий будинок для персоналу. Відвідувачі комплексу
відзначають якісний та порівняно недорогий сервіс, смачну кухню, професіоналізм
персоналу, підготовленість лижних трас.
Від турбази прямо на гору веде
двокілометрова канатно-крісельна дорога, звідти — дві траси на 800 та 700 м, обладнані бугельними
витягами. Поруч з базою є короткий спуск з гачковим підйомником — для
початківців з гірських лиж та сноуборду. До речі, у Тисовці в лютому
сноубордисти проводять свої т. зв. фестивалі. Відомий Тисовець і спеціальною
500-метровою трасою для могулу, одного з видів фрістайлу. Саме тут проводяться
змагання з цього, вже олімпійського, виду спорту.
Прикарпатський «тигр»
Тигри на Прикарпатті, та й в Карпатах
загалом, не водяться. Найбільший з котячих — рись. «Тиграми» економісти
називають країни Південно-Східної Азії, де за останні десятиліття відбувся
колосальний економічний прорив. Прикарпатським «тигром» можна назвати
туристичний комплекс «Буковель», що здійснив справжній прорив — лише з
проекцією на місцеві масштаби. База збудована кілька років тому на голому
місці, неподалік села Поляниця біля підніжжя гори висотою 1139 м, яка й дала назву
цьому комплексу. Зараз Буковель приймає тисячі туристів, водночас розробляючи
нові проекти та вдосконалюючи інфраструктуру.
База
знаходиться на висоті 920 метрів. Тут є 25 двоповерхових котеджів, ресторан,
бар, сауна, лижна школа, пункт прокату спорядження, медпункти, рятувальна
служба, п'ять систем осніження, системи освітлення трас, місця для паркування
автомобілів тощо. Витяги та гірськолижні траси обладнано на трьох горах, що
оточують комплекс. На гору Буковель ведуть два 750-метрові витяги — бугельний і
двокрісельний з транспортною потужністю 700 чол./год. Дві двокілометрові траси
шириною 120-150 м
з перепадом висот 210 м
розраховані на любителів та початківців. Крім того, на схили Буковеля можна
піднятися з допомогою двох мультиліфтів довжиною 280 і 250 м. Незначний перепад
висот дозволяє тут освоювати ази гірськолижного спуску.
Двокрісельний витяг довжиною 2300 м і транспортною
потужністю 1000 чол./год. веде на гору Бульчиньоха (1455 м), яка має довгий
пологий схил. Траса від верхньої станції на цій горі тягнеться на 2,5 км і не відзначається
складністю. Інший витяг, бугельний, на 1000 м, веде до середини спуску, на
кілометровій трасі можуть кататися новачки.
А от траса з гори Чорна Клева (1241 м) призначена лише для
досвідчених гірськолижників та спортсменів. °ї довжина приблизно чотири
кілометри, перепад висот понад 340
м. На Чорній Клеві встановлено чотирикрісельний витяг
довжиною 1700 м,
його потужність 2400 чол./год.
База знаходиться за 100 км від Івано-Франківська
і 30 км
від Яремчі. °хати найкраще на власному авто. Є маршрутки з Івано-Франківська, а
від залізничного вокзалу в Яремчі вони курсують щопівгодини.
ТК «Буковель» пропонує своїм відвідувачам
сервіс високого класу, але, звісно, за пристойні гроші. Скажімо, можна взяти на
прокат надсучасні лижі сезону 2004-2005 за 150 грн. за день, замовити
індивідуальне заняття з інструктором — 80 грн./год. Прокат лиж коштує від 30
грн. за день з дорослого, в пік сезону -дорожче мінімум на 30%. Заняття в
лижній школі обходяться в 135 грн. за день. Підйом на витягу коштує від двох до
семи гривень, абонемент — 30-90 грн. Доба в готелі — від 30 у.о., а в період
Новорічних та Різдвяних свят ціна зростає більше як вдвічі. Подібну тарифну
політику ведуть і партнери «Буковеля», приватні туристичні бази та готелі
Яремчанської зони. До речі, у комплекс послуг багатьох з них входить
перевезення клієнтів до Буковеля та організаційний супровід відпочинку на
гірськолижних трасах. Такі ж послуги надають взимку кращі готелі Івано-Франківська
та Коломиї.
Повноцінний відпочинок в Буковелі вочевидь
по кишені заможним людям. Але сервіс по-мінімуму та втіха від катання доступні
навіть студентам. Якщо ж все-таки діймає проблема з ночівлею, можна знайти
альтернативу неподалік.
На лижі ставить «Гак»
Якщо
ви дивитесь «Інтер» і збираєтесь на зимовий відпочинок в Карпати, то, ймовірно,
прогноз погоди дізнаєтеся з вуст Христини Панчишин. Гірські лижі Христина
вважає своїм найулюбленішим видом відпочинку. І ось як народилася ця
пристрасть.
- Новий 1998 рік наша сім'я зустрічала в
карпатському селі Яблуниця в колі фанатів гірських лиж з товариства «Гак». Вони
там мають своє приміщення, на стіні якого висить прапор з дивною символікою —
зігнутою у вигляді гака лижею. Мені з братом, тоді ще школярам, підібрали
спорядження, а пан Василь, інструктор товариства «Динамо», заходився нас вчити.
Першого дня кілька годин вправлялися, засвоювали певні прийоми. А наступного
пан Василь сказав: «Поїхали!». І все вдалося. Після того я часто приїжджала
сюди з київськими друзями. Мені випадало подорожувати Європою, була й на
гірськолижних курортах в Альпах, каталася там, і повірте, траси в Яблуниці не
гірші.
Вони розташовані обабіч автомагістралі, яка
через однойменний перевал сполучає Прикарпаття і Закарпаття. Три витяги ведуть
на гору Микулинка, по одному — на г. Козу та г. Діл. З верхніх станцій кожного
витягу розходяться по кілька трас різного рівня складності. Відтак, тут можуть
кататися і любителі, і початківці.
Інфраструктура Яблуниці нині творить таку
собі гармонію ретро і модерну. Свого часу тут було побудовано чимало баз
відпочинку (того таки товариства «Динамо», профспілкового
«Івано-Франківськтуриста», різних відомств та підприємств). Вони й далі
функціонують, хоча матеріальна база потребує оновлення. А останніми роками
виросли нові, переважно приватні, бази. Приймають відпочиваючих і місцеві
мешканці. Отже, тут можна розміститися в котеджі по 80 у. о. за добу, а можна
за символічну плату отримати ключі від дерев'яної хатки з пічкою.
На Івано-Франківщині гірськолижні бази є
також у Верховині (ЛОК «Верховина»), Ворохті (база «Україна»), Вишкові
Долинського району («Високий перевал»), Косові (база місцевої ДСЮСШ), Шешорах,
Яворові Косівського району (пансіонат «Карпатські зорі» спортивного товариства
«Україна»). Декілька трас із витягами встановили останнім часом приватні особи.
Два в одному
Будь-якої пори року ця місцевість просто
зачаровує. Від травня до середини жовтня шовковими килимами Свидовецького
масиву та другої за висотою (після Петроса) вершини Закарпаття гори Близниця,
мальовничими озерцями і потічками. А коли на Драгобраті та навколишніх горах
лежить сніг, вам може пощастити отримати «два в одному»: покататися на гірських
лижах і водночас позагорати. Або, прокинувшись вранці після нічної віхоли,
виявити, що під вікном другого поверху турбази лежить сніг, і можна стартувати
прямо з вікна. Завдяки унікальному клімату снігове покриття тут стабільно
зберігається аж до початку травня — ніякі снігові гармати не потрібні.
Драгобрат — найвища гірськолижна база
Українських Карпат. Два бугельні витяги кілометрової довжини ведуть з висоти
понад 1300 м
майже на вершину гори Стіг (1704
м). Східний схил гори, яким пролягають гірськолижні
траси, рівний та пологий, що дозволяє навіть новачкам успішно освоювати ази
швидкого спуску. Драгобрат здавна облюбували не лише лижники, але й
сноубордисти. Для тих, хто не наважується «виступити» в слаломі, тут є можливість
катання на санках. А любителі лижного екстріму теж знайдуть чим полоскотати
нерви. Полюбляють Драгобрат навіть парапланеристи. Найкращим періодом для
зимового відпочинку відвідувачі називають кінець зими і перші місяці весни,
коли поетове «мороз і сонце» розкриває тут всю свою принадність.
Доволі
прийнятні тарифи (проживання від 30 до 100 грн. за добу, харчування 15-40 грн.,
підйом на бугелі 3 грн., абонемент — 25 грн.) приваблюють сюди чимало
мандрівників з різним достатком. До послуг відвідувачів і комфортабельна
турбаза «Драгобрат», і однойменний притулок, мотель «Краєвид», бази «Спартак»
та «Едельвейс». Віднедавна доброї слави зажили приватні комплекси «Хата
Журавля» та «Хата Звіздарюка». Вибирати є з чого.
Драгобрат знаходиться за 18 кілометрів від
шосейної дороги та залізниці в селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської
області. Дістатися до Ясіні можна або власним транспортом, або громадським —
потягами «Львів - Рахів» та «Івано-Франківськ - Рахів», чи автобусами. А от на
базу веде єдина гірська дорога від місцевого лісництва, яку може здолати лише
авто підвищеної прохідності. Там курсують ГАЗ-66 та два радянські джипи —
УАЗ-469 і «Нива». Вартість проїзду від 80 грн. (з групи). Теоретично будь-яке
сучасне повнопривідне авто цією дорогою проїде, але водіям без досвіду їзди в
горах та ще й взимку — ризиковано.
Крім того, гірськолижна траса для любителів
та початківців з 500-метровим бугельним витягом є й у самій Ясіні (г.
Костирівна), де можна розміститися і в приватному секторі. Ще один варіант —
дістатися до Рахова, де поряд з турбазою «Тиса» знаходиться гірськолижна траса
з 900-метровим витягом, є прокат спорядження, працюють інструктори.
Не топоніми, а поезія
Воловець, Подобовець, Пилипець. Усе за
класичними правилами римування. Втім, любителів гірськолижного спорту та
сноуборду приваблюють сюди не назви, а зручні траси, лагідний клімат та
прийнятні умови для різних видів зимового туризму.
До райцентру Воловець найкраще дістатися
потягом Київ-Ужгород, або дизелем. Звідси до Подобовця, де й знаходяться
гірськолижні траси з витягом, 11
км. Автобусне сполучення регулярне. Розміститися можна в
самому містечку, на турбазах «Вікторія» або «Плай», а можна на базі
«Подобовець-2000» біля підніжжя трас. В кінці листопада на цих базах ціна за
добу в номерах типу напівлюкс не перевищувала 40 грн. з особи (у вартість
проживання харчування не входить). «Вікторія» та «Плай» за невелику оплату
здійснюють підвезення своїх клієнтів у Подобовець. Прокат лиж на базі
«Подобовець-2000» коштує приблизно 20 грн. У пік сезону ціни можуть бути
вищими.
На Подобовці регулярно працює один бугельний
витяг довжиною 1250 м.
Від верхньої станції розходяться три траси довжиною приблизно 1800 м. Найскладніша і
найдовша — зліва. Всі вони сходяться внизу. Рельєф схилу нерівномірний: верхня
ділянка найкрутіша; середня (400м) — полога, майже рівна, і тут радять вчитися
початківцям; нижня — середньої складності.
Зовсім неподалік, приблизно за півтора
кілометра нижче — база відпочинку «Затишок», що знаходиться в межах села
Пилипець. Тут встановлено 600-метровий бугельний витяг. Неподалік —
нерукотворне диво, Шипітські водоспади.
У Міжгірському районі Закарпаття є
гірськолижні траси з витягами в смт. Міжгір'ї, селі Верхній Студений, а у
Воловецькому гірськолижників приймають лікувально-оздоровчі комплекси «Форель»
(с. Жданієво) з трасами на Боржавському хребті, «Пікуй» (с. Біласовиця). Траси
з витягом є і в селі Поляна.
У знаменитій своїми мінеральними водами
Сваляві гірськолижні траси з витягом утримує санаторій «Квітка Полонини».
Зовсім недалеко від кордону зі Словаччиною біля с. Вишки Великоберезнянського
району на горі Красія (1036 м)
успішно розвивається цілий гірськолижний курорт. Зараз тут функціонує шість
витягів (крісельний на 2250 м,
два бугельні на 600 і 1000 м
і три короткі гачкові) та створене ціле мереживо трас. Дістатися до Красії
можна від села Кострино, що знаходиться вздовж дороги, яка веде зі Львова до
Ужгорода через Самбір.
Спуск з урбаністичним пейзажем
Австрійці мають невимовний сентимент до
столиці Буковини. Сто років тому цей край називали Австро-Угорщиною в мініатюрі
— така ж етнічна мішанина, таке ж нашарування культур та мов, які й сьогодні
дуже чітко проглядають в архітектурі Чернівців. А от киянину окремі зони цього
міста напевно видадуться схожими на столицю України — коли припустити, що
Дніпро — це Прут, міст Патона — безіменний міст, який веде до Калинівського
ринку, то Дніпровський узвіз справді буде схожим на «весь покритий зеленню» правий
берег Прута. Є у Чернівцях і своя гора Щекавиця, але тут вона називається
Цецино.
Так
от, якраз на Цецино, не покидаючи міста, можна повноцінно займатися гірськими
лижами. Торік тут, в спортивно-оздоровчому комплексі «Цецино», встановлено
витяг. Крім лиж, відпочиваючі можуть взяти на прокат снігоходи та квадрацикли,
чи позайматися в школі верхової їзди. Зрештою, мандрівникам варто піднятися на
Цецино навіть без лиж — з вершини відкривається чудова панорама міста і
навколишніх сіл. А з'їхати згори можна й на, скажімо так, спині. Був би сніг.
Гірськолижна структура в Чернівецькій
області лише зароджується. Минулого року став до ладу витяг на перевалі Німчич
біля міста Вижниця. Є інформація, що в цьому сезоні мали відкрити ще два
витяги. З Чернівців до Вижниці ходять приміський потяг та автобуси.
Цього року початок гірськолижного сезону в
Карпатах через відсутність головного компонента — снігу — трохи припізнився. А
отже, у нас з вами все ще попереду, аж до Великодня. Приємного відпочинку!
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
