Вечер в Карпатах

Багато хто стверджує, що мандрувати Ґорґанами влітку навіть цікавіше та й складніше, ніж Чорногорою. Якщо пощастить з погодою, то перехід найвищим хребтом українських Карпат видасться милуючим і легким. Ви без особливих зусиль здолаєте двотисячники між Говерлою та Піп-Іваном. Не пощастить — промокнете до нитки, змерзнете до кісток (тут і в липні трапляється переохолодження) і можете збитися з дороги в непроглядному тумані. А в Ґорґанах майже кожну вершину доводиться брати штурмом, проходити круті підйоми та спуски вузькими, порослими жерепом або леличем стежками, напружено балансуючи по сипучому та слизькому після дощу камінню (це каміння і називають ґорґанами). «Якби такою була Говерла, — іронізує наш фотокор Тарас, — туди б не ходили всі, кому заманеться...». Це після того, як на вершині Добошанки ми поділили на двох шоколадний батончик та ковтнули води. Темніло, а до найближчого потічка було мінімум півтори години...

Безсумнівно, кращої пори для пішохідних мандрівок Карпатами уже треба чекати як мінімум місяців п’ять, до травня. А от описаним нижче маршрутом можна пройти і в менш сприятливий період, скажімо, пізньої осені. Для такої мандрівки необхідно особливо подбати про спорядження (теплий одяг та білизна, тепле водонепроникне взуття, вовняна шапка, рукавиці, «ліхтарики» на ноги для захисту від снігу, ліхтарики для освітлення і газовий чи гасовий пальник тощо). Суттєво також вибрати прийнятну погоду — дату свого виходу ми кілька разів відкладали, небезпідставно довіряючи прогнозу від gismeteo.ua.

Можливість злітати на тиждень до Єгипту за 300 (а то й менше) доларів якось призвичаїла публіку до цього варіанту «легкого» або навіть «легковажного» відпочинку, особливо у демісезонний час, коли на інших курортах ще холодно, а лижі вже відходять... До цього додається існуючий порядок отримання віз в аеропорту за місцем прибуття усього за 15 доларів. Отже, щоб потрапити до Єгипту, не треба налаштовуватися занадто довго та заздалегідь.

Зимова мандрівка має свою специфіку. Як кажуть «гірські вовки» туристи, «топтати сніг», коли його по коліна чи по пояс, — справа невдячна. Тут можуть врятувати лижі. Отже, мова йтиме про їх спеціальний різновид, придатний для подорожі засніженим гірським бездоріжжям.

Велоентузіастам, які з тих чи інших причин не злізають з роверового сідла взимку, найбільше дошкуляють не так мороз, пронизливий вітер чи небезпечна ожеледиця, як здивовані погляди і глузливий сміх перехожих. Бо катання на велосипеді досі вважається заняттям виключно для теплих сезонів. А дарма — воно не перестає бути приємною розвагою і серйозним спортом ані за мінусової температури, ані в сильний снігопад. І багато веломанів не зраджують своїм залізним коням узимку. Біда тільки в тому, що їх за це звуть веломаніяками...

Перші згадки про каву в Україні датуються 1672 роком — саме тоді у Кам'янці-Подільському турки заснували першу каварню. Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню «Під синьою фляжкою». Згодом заклад відомого галичанина творив моду на каву у цілій Європі. Замість вивіски тут був почеплений турецький кавник, який згодом став знаком усіх каварників. А віденський скульптор Емануїл Пендель увіковічнив Юрія Кульчицького пам'ятником у столиці Австрії.

Щорічно надходять повідомлення про трагічні випадки з туристами у Карпатах. Але ми вперто вчимося лише на власних помилках. Гір не треба боятися, їх треба поважати.

«Щось колядники з вертепом не йдуть: Невже оминуть наш дім? Що ж то за свято буде?» — даремно бідкалася тітка Рузя, виглядаючи у вікно на заздалегідь відкидану від снігу стежку до нашого дому. Бідкалася даремно, бо це просто їй старенькій не було чутно, як на сусідському подвір'ї дзеленчать дзвоники, а хор молодих голосів потужно веде: «:Над верте-е-е-пом звізда я-а-сна на весь світ засія-а-ала». А за якийсь час гурт перебраних із віфлиємською «звіздою» вже стояв у нас в сінях. Внесли в дім дерев'яний макет стаєнки з худібкою, ляльковими новонародженим Ісусом, Дівою Марією, Йосипом.

Фортеці, як і люди, бувають кіногенічними та не дуже. Хотинська — справжня кінозірка протягом вже 40 років. Вона виконувала ролі французької бунтівної Ля Рошель та суворого англійського замку, казкового палацу із казок Г.-Х. Андерсена та середньовічного форпосту з творів Р.-Л. Стівенсона. Біля неї формувалися загони лучників Робіна Гуда, молдавських гайдуків та гуцулів Захара Беркута. І в будь-якій іпостасі фортеця була неперевершеною.

Другий рік поспіль 11 грудня відзначається у світі як міжнародний день гір. З цієї нагоди у Верховині (Івано-Франківська область) на засідання зібралися учасники Українського національного комітету гір. До утворення цієї організації долучилися і представники Криму. На зібранні йшлося про те, як в країні можна практично втілювати Карпатську Конвенцію (про захист довкілля та збалансований розвиток Карпат). Адже у 2003 році її підписали представники урядів Словаччини, Сербії та Чорногорії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехії та України.