Вечер в Карпатах

Здобуваємо медалі на «фішерах» На спортивному спорядженні марки Fischer під час останньої Олімпіади в Турині лижники здобули 72 медалі. Тобто більше, ніж на лижах усіх інших відомих виробників разом узятих. Природно, що лижами від українсько-австрійського підприємства ТОВ «Фішер Мукачево» користуються, скажімо, два провідні фристайлисти України мукачівці Станіслав Кравчук та Енвер Аблаєв. Втім, як і інші учасники національної збірної...

Не так уже й багато українців їздять до Бірми. В усякому випадку, якщо порівнювати з Таїландом, Камбоджею та й навіть В’єтнамом. Доводиться чути про військовий режим, закриту країну, міжнародні санкції... Це мало би відлякувати цивілізованих туристів. Хоча в дійсності усе виявляється не так страшно, ба, навпаки — дуже навіть цікаво.

Якось на знаменитій міжнародній львівській виставці 1877 року професор Цісельський виставив до конкурсу кілька пляшок добротного Токайського. Але попередньо змив з них автентичні етикетки і наліпив простенькі з написом «вино медово-фруктове». Поважна комісія визнала, що це вино не має смаку, а мед занадто відчутний.

Обіцяли організатори Міжнародного військово-історичного фестивалю «Terra Heroica 2006», що акція у Кам’янці-Подільcькому буде щорічною — і дотримали слова. Через рік після першого дійства, 6-8 жовтня 2006 року, місто знову приймало команди реконструкторів з України, Польщі, Чехії та Росії.

У Тернопільській області, як у тій Греції — все є. Замки, палаци, церкви, печери, Дністровський каньйон. Навіть гори Медобори, хоч і не Карпати, але теж по-своєму унікальні. Для туристів, що захоплюються історичними пам’ятками, то й узагалі — поле неоране. Дороги в області непогані — як кажуть в народі, «може бути». Тож цього разу автомаршрут буде тернопільсько-замковим: переважно напівруїнами середньовічних замків, де ще наче витає запах пороху та звучить відлуння дзвону шабель...

Вона — мандрівниця: непосидюча, легка «на підрив», охоча до нових вражень. Декларує, що не має сентиментів до місць, рельєфів і пейзажів. Уважає, що головний сенс подорожей — можливість шукати і знаходити відповідники внутрішньому «я».

Кожен з нас чекає на благодатну пору закінчення літа. Хтось — в очікуванні дива різнокольорової палітри полум’яного згасання. Хтось у сподіванні доброго врожаю. Хтось, розраховуючи ще добряче розважитись або використати найкращий відпочинковий час чи то на морі, чи в горах. Дивовижа повторюється щороку — вересень-жовтень. Це час підведення підсумків, лагідного сонця, надійних погідних днів та ночей в горах і лісах передгір’я.