|
---|
Котедж "Карпатська тиша"
Відпочинок у Яремче
0977739122 - Любов 0665020962
|
|
Вечер в Карпатах
::::::Каталог для туриста::::::
У категорії матеріалів: 473 Показано матеріалів: 300-312 |
Сторінки: « 1 2 ... 22 23 24 25 26 ... 36 37 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Був собі чоловік, ну, в його хліба не стало, а жнива були, сухо було так, що
змолоть ніде було. Ну, і поїхав він до другого млина, до такого, що хоч і сухо
буває, то він не стає. Іде дорогою й думає: «Як би тут збрехати, щоб
перепустили?» А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б
аж через тиждень. «Дай, каже, збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять». |
Раз Правда зустрілась із Неправдою. |
Жили собі чоловік та жінка, і були вони дуже бідні. Не було у їх ні хати, ні
повітчини, нічого. От жінка все й гризе голову чоловікові, все й гризе: |
Як жив собі чоловік і жінка. У їх були, цап і баран, і кабан, і півень, і
селезень, і гусак — усього потроху. Потім, значить, той чоловік і жінка
померли, осталась сама скотина. Поки жили-жили, поки й хату розвалили,— ту, що
дід покинув. Розвалили, розтягли і пішли, хто куди влучив. Це діло ішло до
літа. А як стало вже холодно, от тоді вже цап пішов до кабана. |
Послухайте про чоловіка, що в нього було дванадцять синів і одна дочка.
Одної весни сини пішли в поле орати, а сестра повинна була носити їм їсти. А
щоб вона не заблудила по дорозі, то брати зробили одну довгу борозну, від
їхньої хати та аж до того поля, де вони орали. |
А то як коваль з пуда заліза зробив пшик. Один хлібороб каже ковалеві: |
В давнину ніхто ніяких тварин не мав права забити.
В одного господаря працював превеликий віл. Коли той дожив до глибокої
старості, то став непридатним до господарства. Господар вигнав його. |
Був собі кінь, не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна
все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні,
і в возі, |
Жив собі дід та баба. Посила баба діда на заробітки. Спекла йому коржик. Дід
положив за пазуху та й пішов. |
Один чоловік багато років складав гроші на коня. А як була вже немаленька
купка, то пішов на базар і в якогось цигана купив собі кобилу. |
В одного царя був син на ім'я Іван-царевич. Ріс він як з води. На сьомий рік
був уже справжнім богатирем. Попросив у батька й матері прощення, сів на
доброго богатирського коня і поїхав Їхав, їхав, заїхав в якесь царство, віддав
свого коня доглядати, а сам піхотинцем пішов по городу погулять. |
Жив собі у якомусь селі піп, та такий бідний, такий бідний! Не плужило йому
якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилку,— і є чим годувать,— гляди, й
подохне, або вовк поїсть. Ніяк не розживеться. І синів три було в нього, хлопці
уже на зрості, давно б уже й учить оддать, так лихо,— ні за що. Байдикують собі
дома при батьку; звісно, не косить, ні жать не підуть.— поповичі, стидно. |
|