Веселкові
полотна
«Це хіба не акварель?» — дивується якась
поважна пані. Вона підходить до картини і довго її розглядає. Зненацька починає
порпатися в сумці, витягає окуляри, похапцем їх вдягає і знову уважно
роздивляється полотно в рамі. Картина вишита — нитка до нитки, стібок до
стібка. «Здається, наче пензлем намальована», — не вступається жінка і таки
мацає зображення пальцем. А все ж вона вишита!
Коломия.
Площа перед Музеєм писанки, незважаючи на недільний ранок, повна людей. Глядачі
подовгу стоять біля кожної картини. Дивуються. Розпитують. Обговорюють.
Знайомляться з майстрами. Ті охоче відповідають на запитання і пояснюють, як
воно так по-особливому вишивається. Звідкілясь з’являється учнівський зошит,
який одразу перетворюють на книгу відгуків. Хто не має ручки, пише в ньому
олівцем. Охочих висловити майстрам свої емоції не бракує — вже через кілька
годин зошит виявляється списаним повністю.
Перша виставка робіт коломийського Клубу
художньої вишивки «Веселка» була фактично його презентацією. Виставка відбулася
за підтримки підприємців Дмитра Радомського й Тараса Маркевича. Вісім майстрів
(запам’ятайте ці імена — ред.), Таміла Василькова, Галина Гайдук, Леся
Бойчук, Тамара Денисова, Світлана Король, Леся Бровчук, Олена Грималюк та
Галина Дададжанова представили 70 вишитих картин. Архітектура, натюрморти,
пейзажі, портрети виконані хрестиком, низинкою, стрічковим стібком та
френч-кнотом — кожен з майстрів спеціалізується в певному жанрі і має власний
творчий почерк. «Над кожною картиною ми працюємо від кількох місяців до року, —
пояснює вишивальниця Леся Бровчук. — Сюжети картин не повторюємо принципово.
Вишивати одне й те ж нецікаво. Повертаємося до вже зробленого хіба на
замовлення. Але й тоді змінюємо зображення — добираємо інший колір ниток,
вдаємося до іншої техніки вишивання тощо».
«Полотна,
що увійшли до експозиції, складають лише чверть усього доробку учасників клубу,
— розповідає його голова Галина Гайдук. — «Веселка» об’єднує 16 коломиян, для
яких художня вишивка є улюбленою справою багатьох років. У доробках майстрів
від 20 до 60 картин. Сподіваємося, що робота в спілці дозволить нам
організовувати їх покази як в Україні, так і, можливо, за кордоном».
Якщо ви уявили собі з голкою в руках над
п’яльцями лише жінок, то помилилися. В клубі працюють і чоловіки. Одні шиють,
інші роблять багети чи постачають матеріали. «Нитки — DMC. І наші вишивки не
блякнуть, миються і перуться всі сто років», — утаємничує нас у професійну «кухню»
Валерій Король. Він орудує голкою з кольоровою ниткою аж ніяк не гірше від
дружини Світлани. Вишивки Валерія дуже ліричні, як на представника сильної
статі.
Загалом усі роботи учасників «Веселки» дуже
світлі й радісні. І майстерно виконані, хоч вишивальники скромно називають себе
аматорами. «Цікава колористика, нетиповий добір сюжетів, — оцінює експоновану
добірку співробітник Коломийського музею Гуцульщини і Покуття Лілія Михно. — Це
— добрий рівень ужиткового мистецтва».
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
