Осiнь
для рибалки — сезон особливий. З кiлькох причин. По-перше, саме восени, перед
заляганням у сплячку, бiльшiсть риб активно харчуються. Тобто йдуть на гачок.
Нагода мати багатий улов найбiльш реальна в кiнцi серпня — на початку вересня.
По-друге, є шанс саме в цей час випробувати нову снасть, новий прикорм чи
iнакший спосiб риболовлi. Риба активно демонструє, що їй подобається, а що — не
дуже. По-третє, молода риба до осенi виростає (а велика виростає ще бiльше),
тому у цей сезон ловляться переважно нiчогенькi собi екземпляри.
Умови ловлi незмiннi: на водоймах загального
користування — до 5 гачкiв на одного рибалку i до 3 кг риби. Дрiбну рибу треба
випускати. Навудив понад норму вилову — випускай також. Одну, але величезну,
рибину, яка важить бiльше, можна залишити собi. На платних водоймах (приватних
озерах та водосховищах) рибалять вiдповiдно до тамтешнiх правил. Найчастiше
право володiння трофеєм купляють: платять за кожен зловлений кiлограм риби на
додачу до платнi за риболовлю на водоймi.
Снастi. Iдеальний варiант — невелике, легке,
компактне спорядження. Триметровий дворучний спiнiнг, оснащений безiнерцiйною
котушкою. Його можна використовувати i як дворучний спiнiнг на блешню, i як
закидний спiнiнг типу донки, i як фiдер. Можна спробувати й муху покидати. Тим,
хто йде по головня чи лосося, слiд вдатися до нахлисту.
Рибалкам зi стажем можемо порадити на
гiрських рiках — нахлистове вудилище 4?-?5 класу, спiнiнг 1,9?-?2,4 м, кастiнг 2?-?10 грамiв.
Добре себе зарекомендували блешнi фiрми «Mepps» номер 00, 0, 1 класу
«Блек-фурiя», з жовтими чи червоними цятками. На Днiстрi сом, судак та окунь
добре йде на джиг-голов-ки з твiстером, спiнiнг 2,4?-?3 м, кастiнг 10?-?30 грамiв. Що
iще потрiбно? Трохи удачi до всiєї снастi. Та зручна екiпiровка.
Охочим рибалити в карпатських рiках слiд
враховувати близькiсть гiр i непередбачуванiсть та мiнливiсть погоди. Днi
восени можуть бути ще гарячими, однак уночi стаються приморозки. I навiть у
найбезхмарнiший день за лiченi хвилини небо можуть вкрити хмари, розпочнеться
злива. Тому обов'язковий дощовик. Змiна теплого одягу. Зручне взуття на товстiй
рифленiй пiдошвi. Ходiння каменистими берегами не порiвняти з рибальством на
травi — тапочки чи кеди в горах недоречнi.
Варто вибрати легкий i зручний наплiчник,
адже все спорядження треба буде тривалий час нести на собi. В цьому — головна
вiдмiннiсть риболовлi у рiках Карпат. На рiвнинних рiчках рибалка годинами
чекає на здобич. А на гiрських потоках її треба шукати самому, постiйно
мандруючи вздовж водойм. Спочатку навiть може бути кiлька «порожнiх»
кiлометрiв, зате потiм — яма чи повалене дерево, де скупчена риба. I от рибалка
вже винагороджений за все.
Нi лусочки, нi хвоста!
Коли
клює
Риболовля має певнi сезони. Є час, коли риба
голодна i активно харчується — тодi вона бере гачок. А є тижнi й мiсяцi майже
повного затишшя, коли риба дрiмає на днi i не реагує на будь-якi, навiть
найсмачнiшi, приманки.
Перший у роцi
рибальський сезон — весняний — найкоротший. Триває вiд кiнця лютого до 1
квiтня. Пригрiває сонечко, риба просинається i починає їсти. На цей час
припадає жор щупака й окуня, якi щойно вiднерестилися.
Другий перiод з 1
квiтня до 10 червня — нерестовий. На всiх водоймах загального користування
вилов риби заборонено. Однак, рибiнспекцiя Прикарпаття в якостi експеримента
дозволяє рибалити майже на всiй дiлянцi Днiстра в Iвано-Франкiвськiй областi.
За однiєї умови: рибалка має бути озброєний тiльки однiєю вудкою з одним
гачком.
Святкування Дня
рибалки спiвпадає з початком наступного рибальського сезону, який триває до
початку зимувального перiоду. У цей час ловляться всi види риб. Найщедрiша
риболовля — у серпнi та вереснi. Прикметно, що восени на окремих дiлянках
гiрських рiчок нереститься королiвська або струмкова форель. Вилов цiєї риби
заборонено.
З 1 грудня починається
зимувальний сезон, упродовж якого риба стає менш активною, не полює. Рибальство
дозволено на дiлянках рiк, де немає зимувальних ям. У час трiскучих морозiв,
коли водойми на кiлька метрiв промерзають i їх мешканцi «дрiмають» через
нестачу повiтря, знаходиться риба, яка розмножується. Миньок нереститься саме
взимку. Це — єдиний на Прикарпаттi представник родини трiскових. Його потомство
навеснi вийде в рiки найпершим.
Рибнi
мiсця Прикарпаття
Переважна бiльшiсть рiчок Карпат починаються
у високогiр'ї. На висотi бiльше пiвтори тисячi метрiв iз гiрського джерела
витiкає Днiстер — перша за величиною рiчкового басейну рiка Прикарпаття. Майже
всi притоки Днiстра також формуються на пiвнiчних схилах Карпатських гiр —
Бистрицi Солотвинська i Надвiрнянська, Луква, Сивка, Свiча, Сукiль, Мiзунька,
Лiмниця, Чечва.
Прут — другий рiчковий басейн
Iвано-Франкiвщини. Витоки Пруту розташованi на схилах Чорногiрського хребта на
висотi 1750 м
над рiвнем моря. Його найбiльшi притоки — Чорний та Бiлий Черемошi, Рибниця,
Пiстинька. Черемошi охоплюють Гуцульськi Карпати i є типово гiрськими рiками з
дуже великим нахилом i швидкою течiєю — понад пiвтора метра в секунду! Цi рiки,
якi мають високi скелястi береги, кам'янисте дно й мiлкi перекати визнанi
гiдрологiчними заказниками мiсцевого значення. Адже саме тут, на дiлянках з
бурхливою течiєю, нереститься форель, водиться релiктовий вид риб — дунайський
лосось.
Третя за величиною рiка областi — Лiмниця.
Вона стiкає зi схилiв гори Буштул, бере початок на висотi 1150 м. За довжиною — 122
кiлометри, — це найбiльша з карпатських приток Днiстра. Ця рiка є домiвкою
багатьох видiв цiнних риб, зокрема — марени й струмкової форелi. Басейн Лiмницi
є водною рекреацiйною зоною, яка майже не зазнала антропогенного впливу. Вона
визнана однiєю з найбiльш чистих рiчок Європи. На територiї Рожнятiвського,
Калуського та Галицького районiв створений ландшафтний заказник «Рiчка
Лiмниця».
Всеукраїнськi правила рибальства забороняють
рибалити у верхiв'ях карпатських рiчок — на так званих високогiрних дiлянках. В
цих мiсцях живе, нереститься i виростає рiдкiсна риба, яка пiдлягає охоронi, та
нiде бiльше в Українi не зустрiчається — королiвська (струмкова) форель,
європейський таймень (вiн же дунайський лосось), харiус. «Цю рибу зрiдка можна
побачити i на середнiй дiлянцi рiк, яка вiдкрита для риболовлi, — повiдомив
головний державний рибiнспектор Iвано-Франкiвської областi Руслан Коцаба. —
Однак, слiд пам'ятати: пiймаєш цих красенiв — вiдпусти!»
У карпатських рiчках живе i нереститься ще
одна червонокнижна риба — стерлядь. З нею рибалки можуть також лише
фотографуватися. Рибу треба обережно зняти з гачка i випустити в рiку, каже
Руслан Коцаба. За умови такої риболовлi (її, мiж iншим, практикують в усiх
країнах Європи), коли улов не пускають на юшку, а повертають у водойму,
рибалити дозволяється навiть у високогiр'ї.
У всiх рiчках Прикарпаття зустрiчаються
вiдомi i доволi розповсюдженi види риб — головень, щупак, карась, короп, лин,
лящ, сом, марена, окунь, плiтка, жерех, в'юн, сазан, рибець, бистрянка.
Туристам, якi мають намiр закинути вудочку в тутешнi рiки, слiд взяти до уваги,
що мiсцевi мешканцi по-своєму називають рибу, вiдповiдно до її повадок та
зовнiшнього вигляду. Дунайський лосось — головач; форель — пiстрявка, струг;
головень — клин; стерлядь — чичуга; харiус — пир; жерех — фат.
Найбагатша рибою рiка — Днiстер.
Прикарпаттям проходить понад 200 кiлометрiв його русла, яке на початку має всi
ознаки гiрського, а потiм розливається передгiр'ям i перетворюється на низинне.
Днiстер багатий рибою i високогiрних, i рiвнинних рiк.
Придатнi для риболовлi водосховища, озера та
ставки Iвано-Франкiвщини. Водосховище на рiцi Чечва, притоцi Лiмницi, — так
зване «режимне», бо вiдноситься до об'єкту стратегiчного значення, як резерв
чистої води. Тому риболовля на ньому заборонена. А ось найбiльше в областi
Бурштинське водосховище (1260
га), що поблизу електростанцiї, вiдкрите для рибалок.
Ловити рибу — за невелику платню — дозволено на водовiдвiдному каналi. Вода тут
постiйно тепла, i риби не бракує: короп, лящ, сом канальний, срiбний карась,
амазонський буфало, верхiвка, судак та окунь. В самому озерi розводять
товстолоба.
В областi є понад 600 ставкiв. Частина —
рибгоспнi, «спортивнi». В них водиться переважно карась, iнша дрiбнота. Колишнi
колгоспнi озера тепер — приватнi. Тут рибалкам пропонують вгодованих коропiв,
карасiв, плотву та окунця. Доба риболовлi на них коштує вiд 3 до 10 гривень,
залежно вiд кiлькостi риби у водоймi та умов вилову. А от у високогiрних
озерах, таких як Несамовите, Марiчейка, риби нема взагалi — надто скрутнi умови
для її життя.
Рибiнспектор
— не бабай
Рибiнспектор рибалцi — друг, товариш i майже
брат, стверджує начальник держрибiспекцiї в Iвано-Франкiвськiй областi Руслан
Коцаба. Адже що в риболовлi головне? За-до-во-лен-ня! Вiд налагоджування
снастi. Вiд очiкування на березi з вудкою. Вiд найменшого руху поплавця. Вiд
змагання з хитрою рибою. Вiд запашної юшки, нарештi. Риболовля — це стан душi,
кажуть бувалi рибалки. I азартно демонструють фото з о-о-отакенними рибинами,
яких їм пофортунило вполювати.
Браконьєрство вiдрiзняється вiд порушення
правил рибальства. Браконьєри використовують пiд час риболовлi забороненi
снастi та рiзнi пристосування — сiтi, «екрани», електровудочки, вибуховi
пристрої та хiмiчнi засоби. Браконьєрами вважаються i тi туристи, якi ловлять
рiдкiсних та «червонокнижних» риб. Наприклад, форель пiд час нересту. Цього
робити не можна — так знищується її популяцiя в природi. Якщо дуже хочеться
посмакувати такою рибкою, слiд iти не до рiчки, а в колибу. Господарi майже
всiх карпатських ресторанчикiв можуть на прохання клiєнтiв подати форель — i
смаженою, i тушкованою, i у фритюрi, i на грилi, i в клярi. Цю рибу не ловлять
у гiрських рiках, а спецiально розводять у мiсцевих форельних господарствах —
на стiл.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
