Прага. Мандрівка середмістям

Є місця на земній кулі, куди краще їхати відпочивати лише у певну пору року. Прага в цьому відношенні універсальна. Навесні вона зачарує Малостранськими, Вишеградськими садами та садами Празького Граду, влітку — вечірніми прогулянками набережною Влтави та Карловим мостом, взимку — різдвяними забавами на Староместській площі, а восени... Ну, як може не зачарувати злата Прага оксамитовою порою?

До колекції «візиток»

Поїздка до Праги подарує вам знайомство з безліччю визначних пам’яток культури й архітектури, тисячами чудових краєвидів. Можна скласти сотні маршрутів цим містом. Ми ж пропонуємо лише один — місцями, які сьогодні є візитками Праги.

Починається наш казковий променад зі станції метро «Музеум»¹, з якої виходимо на центральну площу Праги — Вацлавську. Онде пам’ятник покровителю чехів Святому Вацлаву² в оточенні чотирьох інших шанованих у цій країні святих — Прокопа, Войтєха, Людміли й Анежки. Ця частина Праги, що має назву Нове Місто, виникла в часи правління Карла IV (правив Чехією у 1346–1378 роках). Щоправда, до нашого часу жодна старовинна будівля не вціліла. Тепер площа зустрічає туристів неоренесансними будинками.

Позаду пам’ятника Святому Вацлаву розташований Національний музей, збудований у 1885–1890 роках за проектом Йозефа Шульца. Всередині ця будівля дещо нагадує Львівський оперний театр. Одним із найгарніших місць музею є Пантеон, де можна побачити бронзові скульптури та погруддя видатних діячів Чехії. Тут експонуються предмети і минувшини, і сьогодення.

Йдемо далі, до однієї з найгарніших та найстаріших площ Праги — Староместської³. Це магічний квадрат столиці Чехії, де розташовані символи країни — легендарний годинник Орлой⁴ на Староместській ратуші, дім «У хвилини», «Шторхів дім», костел Святого Мікулаша (Миколая), Костел Діви Марії перед Тином⁵, пам’ятник проповіднику, мислителю, ідеологу чеської Реформації Яну Гусу.

Староместська площа

У нашій мандрівці неможливо уникнути Староместської площі. Почнемо з найпомітнішої її принади — Орлоя на вежі Староместської ратуші⁶. Це один із найвідоміших у цілому світі астрономічних годинників. Орлой був змонтований у 1410 році майстром Мікулашем із Кадани, а пізніше вдосконалений Яном Руже. За легендою, годинникаря (за різними версіями — чи то першого, чи другого) осліпили, оскільки влада остерігалася, щоб в іншому місті він не створив куранти, гарніші за празький Орлой. Майстер кинувся всередину механізму, і годинник зупинився на цілих сто років.

А нині Орлой не лише показує час мешканцям столиці, а й приваблює сотні й сотні туристів. Щогодини вони завмирають перед Староместською вежею, скеровуючи вгору свій погляд і об’єктиви камер, аби побачити та зафіксувати виставу, що вже п’ятсот років розігрують перед глядачами фігурки дванадцяти апостолів…

Праворуч від ратуші ви побачите дім XV століття — «У хвилини». Тут якийсь час мешкав Франц Кафка. Будинок прикрашає сграфіто⁷ на теми міфів і біблійні сюжети…

Ще однією окрасою Староместської площі є будівля, фасад якої оздоблений кольоровою фрескою із зображенням Святого Вацлава на коні. Це «Шторхів дім». Його у 1896–1897 роках на готичному фундаменті збудували в неоренесансному стилі для видавця Шторха. Фрески на фасаді будинку виконані за ескізами Міколаша Алеша.

Частинка Франції в столиці Чехії

У Празі можна «віртуально» прогулятися навіть Парижем. В центрі міста, недалеко від Староместської площі, є вулиця Паризька — майже точна копія однієї з вулиць столиці Франції. Ще одна частинка Парижа оселилася у цьому місті неподалік Катедрального собору Святого Віта. Це зменшена версія Ейфелевої вежі — Петринська оглядова вежа. Її було зведено за ініціативи членів Клубу чеських туристів у 1891 році після їх відвідин Всесвітньої виставки в Парижі. Висота вежі разом із телевізійною антеною становить 80 метрів. Французи кажуть, що їх вежа краща і вища, на що чехи жартома відповідають: «Якщо порахувати від рівня моря, то твердження буде сумнівним»⁸.

Наступна зупинка нашої екскурсії — Мала площа. Її проекція залишилася ще з романської епохи. Найгарніший будинок на площі — «У Ротта». Перший кам’яний романський дім на цьому місці був збудований у XІІI столітті. Споруда кілька разів перебудовувалася, з романської та готичної давнини залишилися лише підвали. Тут у 1488 році надрукували першу Біблію чеською мовою. Разом із власниками дім постійно змінював назви. Наприкінці XVIIІ століття його купила родина Роттів, через це будівлі дали назву «У Ротта»…

«Народжений» у щасливу мить

Від Малої площі, мандруючи Карловою вуличкою, ми вийдемо до найголовнішого символу чеської столиці — Карлового мосту. Це найстаріший міст у Празі. Його попередника — кам’яний Юдіфів міст — у 1342 році знесла повінь. Відомо достеменно, що 1357 року 9 липня о 5 годині 31 хвилина Карл IV заклав перший камінь майбутньої гордості столиці. Коли найкраще розпочати спорудження мосту, який момент для цього буде найщасливішим — вираховували астрологи. Його будівництво тривало майже сто років. Кажуть, для забезпечення міцності будівельного матеріалу звозили яйця з цілої Чехії.

Спочатку міст називався Празьким і лише у 1870 році отримав назву свого засновника. Він з’єднує два береги Влтави, дві частини Праги — Старе Місто і Малу Страну⁹. Міст опирається на 16 арок із тесаного піщаника, його ширина — 9,5 метра, а довжина 520 метрів. Він належить до найдовших мостів Європи. Виходи з двох сторін прикрашають Староместська та Малостранська вежі, що свідчать про колишнє стратегічне значення мосту…

Спочатку єдиною оздобою споруди був хрест. Наприкінці XVII століття міст почали прикрашати скульптурами. Більшість із них встановили протягом двохсот наступних років. І зараз їх налічується 30. (Слід зауважити, що це копії скульптур, оригінали законсервовані). Очевидно, найпопулярнішою серед них є постать Святого Яна Непомуцького, встановлена 1683 року. П’єдестал аж блищить від рук тих, хто приходив зі своїми проханнями й проблемами до святого… Кажуть, якщо загадати бажання і торкнутися цих зображень, то протягом року воно обов’язково збудеться. Пражани застерігають, що це бажання має бути нематеріальним.

З Карлового мосту видно старовинний Велкопржеворський млин, збудований в епоху Ренесансу в 1598 році. Млин працював до 1958 року. З цього місця починається празька Венеція — невеличкий район Чертовка. Свою назву він отримав від однойменної назви рукава річки Влтави. Будинки тут «заходять» прямо у воду, звідси й «прізвисько» — празька Венеція…

Найбільший чеський храм

На пагорбі над Карловим мостом височіє головний чеський храм — Катедральний собор Святого Віта¹⁰. Він був усипальницею чеських королів та єпископів. Храм заснував батько Карла IV Ян Люксембурзький. Собор збудували на місці, де ще у Х столітті було зведено романську ротонду¹¹ Святого Віта, яку в 1096 році перебудували у базиліку¹². Закладення собору пов’язане із підвищенням Празького єпископства до архієпископства у 1344 році. Через війни та нестачу коштів будівництво тривало 600 років і завершилося у 1929-му. Проект споруди (її готичну частину ви зможете впізнати за темнішим відтінком веж) належить французькому майстрові Матіасу із Арраса, після нього будівництво продовжив уже згаданий нами Петр Парлерж, який закінчив хори, нижню частину головної вежі з прилеглими Золотими воротами. Кам’яні водомети виконані у вигляді химер і дияволів, що ніби охороняють по периметру карнизи собору. Для того, аби потрапити всередину, туристам доводиться вистоювати майже стометрову чергу. Але їхнє терпіння винагороджується — всередині собор надзвичайно гарний…

Майже як для гномів

Заключним епізодом подорожі стане екскурсія до справді казкового місця у Празькому граді¹³ — Златої улічки. На цій коротенькій вуличці причаїлись 27 одно- і двоповерхових будиночків, що притулилися до стіни фортеці. Їх споруджено ще у ХVI столітті. І мешкали в них вартові міста. Будиночки зовсім невеличкі, до дахів деяких із них можна легко дотягнутися рукою, навіть не стаючи навшпиньки. В будинку №22 працював (саме працював, а не мешкав) Франц Кафка. У давнину, за легендою, власне тут жили алхіміки, які розкрили таємницю філософського каменя і могли перетворювати будь-які матеріали у золото. (Вхід на вуличку після 18.00 — безкоштовний).

Щоб відпочинок пройшов ідеально

Якщо це ваша перша мандрівка до Праги, радимо скористатися послугами туристичних фірм, щоб вивчити маршрут. Тур до Праги коштує в середньому від 140 євро (реально у Празі ви проводите дві-три доби) до 350 (на 5–6 діб). Група туристів з усієї України формується у Львові. Дорога до Праги автобусом із п’яти-семигодинним очікуванням на українсько-польському кордоні займає майже добу. Тому радимо запастися в подорож продуктами і при першій же нагоді поміняти гривні на чеські крони (100 чеських крон — це приблизно 25 гривень). Одна важлива порада щодо валюти в Чехії: обмінюйте її в тих канторах, на які вам вкаже гід — у чеських обмінниках нерідко дурять туристів. Реальний курс, за яким вам обміняють валюту, на вивісках пишуть дрібними цифрами, великими вказують курс обміну великої суми грошей.

Якщо ви вирішите мандрувати до «золотої столиці» самотужки, то вартість квитка на поїзд, наприклад, зі Львова до Праги становитиме приблизно 400 гривень, літаком зі Львова подорож коштуватиме 300 доларів США. Квиток на рейсовий автобус з Івано-Франківська чи Львова обійдеться у 350–400 гривень…

Обід із хорошим чеським пивом вартуватиме 5–7 євро. У кав’ярнях, ресторанчиках дуже великі порції, крім того, чеська кухня калорійніша, ніж українська, переважають м’ясні страви.

І ще одна пересторога — Прага займає перше місце у Європі за кількістю вуличних крадіжок, тому тримайте свої гаманці ближче до тіла.

¹Весь міський транспорт у Чехії ходить за чітким графіком, зазначеним на кожній зупинці. Проїзд — за єдиним квитком, розрахованим на певний проміжок часу.

²Святий Вацлав — чеський князь із роду Пшемисловічів, який правив Чехією у 924–935 роках. Впроваджував у Чехії християнство. Був убитий молодшим братом. Похований у Соборі Святого Віта.

³Старе Місто утворилося в XIII столітті. Але ще в XI столітті, як свідчать документи, на місці нинішньої Староместської площі розташовувався ринок, що став ядром нових поселень. Тут сходилися далекі торгові шляхи: східна дорога в Баварію, лужицька й сербська дороги. Старе Місто, як і Мала Страна, Нове Місто, Градчани, Вишеград — район Праги. Раніше вони були окремими містами, які територіально злилися між собою і об’єдналися в одне місто у 1784 році.

⁴Орлой (чес. orloj) — астрономічний годинник.

⁵Тинський храм — назва походить від слова «тин», що означає огорожу навколо поселення, де могли ночувати купці, що приїжджали торгувати з усього світу. Тином називався економічний центр Праги в XI столітті. Костел, зведений князем Боржевою (Borivoj) в X столітті, був першою християнською церквою на території нинішньої Чехії. Неодноразово перебудовувався, востаннє — в XVII столітті, після нищівної пожежі.

⁶Староместську ратушу засновано 1338 року за дозволом Яна Люксембурзького (засновник чеської династії Люксембургів, король Чехії у 1310–1346 роках). Першою будівлею ратуші був дім, подарований містові купцем Вольфом Каменем. 1360 року до цієї споруди прибудували ще один корпус, 1381 року звели готичну дзвіницю, де згодом встановили астрономічний годинник. З оглядового майданчика ратуші відкривається чудовий вид на Староместську площу.

⁷Сграфіто — ренесансна техніка стінопису. Полягає вона в тому, що на стіну наносять декілька шарів тиньку контрастуючих кольорів, а потім продряпують малюнок до глибини потрібного шару, утворюючи дво- або багатоколірне зображення.

⁸Висота Ейфелевої вежі разом із телевізійною антеною — 322 метри.

⁹У ІХ–Х століттях на землях, де розташована Мала Страна, виникло торгове поселення. Чеський король Пшемисл Отакар ІІ, який правив країною у 1261–1278 роках, у 1257 році заклав тут місто.

¹⁰Святий Віт — християнський мученик часів римського першохристиянства. Убитий у 303 році в часи переслідування християнства римськими імператорами Діоклетіаном і Максиміаном.

¹¹Ротонда — кругла в плані будівля, зазвичай покрита дахом у вигляді купола.

¹²Базиліка — прямокутний будинок, розділений усередині рядами колон або стовпів на повздовжні частини (нефи). Середній неф, більш високий, освітлюється через вікна над дахами бічних нефів.

¹³Празький град виник як оборонна споруда (фортеця) в ІХ столітті. У центрі розташовувалася резиденція чеських правителів. У ХІІ столітті стіни фортеці було укріплено та добудовано французькими вежами.

 Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

[г. Грофа]

[Івано-Франківськ]

[Івано-Франківськ]

[г. Грофа]

[Різне]

[Драгобрат]

[Маківка]

[Прикарпаття]