Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Приспів: Гой-я-ду-ду-ду-ду, Гой-я-гі, гой-я-гі, Гой-я-гі, вівчарику, Вівчарику, вічарику, Вівчарику, вічарику, Вівчарику, вівчарику, Вівчарику мій! Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? Приспів. Вони в полі пригортались, Говорили, цілувались. Гей, розбіглись вівці в горах, Доганяй їх в темних зборах. Приспів. Вівчарику мій...
|