Вилітала галка з глибокого ярка Та й сіла на сосні на гілці розкошній. Ой не хились гілко, бо так мені гірко, Не хились над воду, горе жить без роду. А у мене роду - два братіки зроду, Да й ті прибувають десятого году. Ой приїдьте, браття, в неділеньку вранці, Поставлю горілки в грахвині й у чарці. Чогось мені, браття, горілка не п'ється, Коло мого серця мов гадина в'ється.
| 
