Пісня про Довбуша

Ой попід гай зелененький

Ходить Довбуш молоденький

Він на ніжку налягає

Топірцем ся підпирає

Лиш би Кути не минути,

До Косова повернути

До Косова та й до Дзвінки

До Штефанової жінки

«Добрий вечір Штефанова

Чи вечеря вже готова?»

«Ой вечеря не готова

Бо Штефана нема дома

Пішов Штефан на роботу

Повернеться аж в суботу»

«То чи будеш відпирати?

Чи прийдеться дверь ламати?»

«В мене двері дубовії,

В мене замки сталевії!»

«Не поможуть замки твої,

Як підставлю плечі свої!»

Довбуш плечі підставляє

Штефан в Довбуша стріляє

«Ой ви хлопці, ви молодці!

Візьміть мене на топорці,

Візьміть мене на топори

Та й понесіть в чорні гори,

Там родились батько й мати,

Там буду я спочивати,

Сріблом злотом поділіться,

По домівках розійдіться,

Стефанові дайте мірку,

Бо любив я його жінку.»

[Ворохта]

[Драгобрат]

[Івано-Франківськ]

[Драгобрат]

[Івано-Франківськ]

[Ворохта]

[Гори]

[Тисовець]