Новий рік
1 січня. Офіційне і народне свято початку нового року, перший день року. Одне з найбільш улюблених народом свят. Шанується і на державному рівні (очевидно, через свою політичну й ідеологічну нейтральність). Одне з головних свят не лише українців, а й багатьох інших народів. Хоча не наділені вагомим досвідом побудови соціалізму країни європейської культури часом не особливо-то й помічають межу двох років, жваво готуючись до Різдва чи відходячи після нього.
В країнах європейської культури Новий рік святкується 1-го січня. На території України святкування Нового року було введене російським царем Петром I в 1699 році. Ну але хоч за це Петра I українці не дуже ганять.
В країнах, де прийнятий місячний чи місячно-сонячний календар, Новий рік припадає на різні дати сонячного року.
Цитат на тему Нового року можна було б навалити мішками, тому ми цього робити не станемо. Подамо трохи довідкової інформації.
Новорічна листівка сайту "Від свята до свята" У давніх слов'ян, як у багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства початком церковного громадського року стало 1 вересня. Із 1700 р. Петро I увів у Росії січневе літочислення, проте в Україні під впливом Литви і Польщі, які в XIV-XV ст. захопили більшу частину її території, традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще з кінця XIV ст., хоч довгий час не визнавалася народом.
Традиційна новорічна обрядовість українців – це зимові свята, серед яких за старим стилем виділяються 25 грудня (Різдво ), 1 січня (Новий рік), 6 січня (Хрещення ).
Новий стиль (григоріанський календар), система літочислення, запроваджена у 1582 р. римським папою Григорієм ХІІІ замість старого стилю (юліанського календаря). У СРСР це літочислення введено з 14 лютого (1 лютого за старим стилем) 1918 р.
Юліанський рік був довший за справжній на 11 хвилин 14 секунд (за 128 років це становило 1 добу).
На час календарної реформи похибка дорівнювалася 10 добам. У ХІХ ст.. різниця зросла до 12 днів, у ХХ і ХХІ ст.. її тривалість – 13 днів. Так Т. Шевченко народився 25 лютого 1814 р. за старим стилем. За новим стилем це становить 9 березня 1814 р. Такі розрахунки під силу робити тільки спеціалістам.
Реформа Петра I
Петро I підглянув святкування Нового року у Кукуєвій слободі, де оселилися московські іноземці, а пізніше – у Європі, де він був, по-сучасному мовити, на стажуванні. Молодого монарха свято зачарувало, і вирішив він запровадити «Європу» у себе вдома, та як завжди у нас водиться, з розмахом. «Государ повелів» – і сталося. Новорічна ялинка, феєрверк, народне гуляння – яке ж воно нам сьогодні рідне, ніби споконвічне. Пропоную той самий указ, який ми справно уже 3 століття виконуємо (мовою оригіналу):
«Великий государь указал сказать: известно ему великому государю не только, что во многих европейских христианских странах, но и в народах славянских, которые с восточною православною нашею церковью во всем согласны, как: волоки, молдавы, сербы, далматы, болгары и самые его великого государя подданные черкасы и все греки, от которых вера наша православная принята, все те народы согласно лета свои счисляют от рождества Христова осьм дней спустя, то есть генваря с 1 числа, а не от создания мира, за многую разнь и считание в тех летах, и ныне от рождества Христова доходит 1699 год, а будугдего генваря с 1 числа настанет новый 1700 год купно и новый столетный век, и для того доброго и полезного дела указал великий государь впредь лета счислять в приказах и во всяких делах и крепостях писать с нынешнего генваря с 1 числа от рождества Христова 1700 года. А в знак того доброго начинания и нового столетного века в царствуюгдем граде Москве, после должного благодарения к богу и молебного пения в церкви и кому случится и в дому своем, по большим и проезжим знатным улицам знатным людям и у домов нарочитых духовного и мирского чина перед вороты учинить некоторые украшения от древ и ветвей сосновых, елевых и можжевеловых против образцов, каковы сделаны на Гостине дворе, и у нижней аптеки, или кому как удобнее и пристойнее, смотря по месту и воротам, учинить возможно; а людем скудным каждому хотя по древцу, или ветьве на вороты, или над храминою своею поставить; и то б то поспело, ныне будугдего генваря к 1 числу сего года, а стоять тому украшению генваря по 7-й день того ж 1700 года. Да генваря ж в 1 день, в знак веселия, друг друга поздравляя Новым годом и столетним веком, учинить сие: когда на большой Красной площади огненные потехи зажгут и стрельба будет, потом по знатным дворам боярам и окольничим и думным и ближним и знатным людям палатного, воинского и купецкого чина знаменитым людям, каждому на своем дворе из небольших пушечек, буде у кого есть, и из несколько мушкетов или иного мелкого ружья учинить троежды стрельбу и выпустить несколько ракетов, сколько у кого случится, улицам большим, где пространство есть, генваря с 1 по 7 число по ночам огни зажигать из дров или хворосту или соломы, а где мелкие дворы, собрав пять или шесть дворов, такой огонь класть или, кто похочет, на столбиках ставить по одной или по 2 или по 3 смоляныя и худыя бочки, и наполня соломою или хворостом, зажигать, а перед Бурмистерскою Ратушею стрельбе и таким огням и украшению по их разсмотрению быть же».
Повне зібрання законів Російської імперії. Т. III. № 1736.
Як святкують новий рік у світі
При всьому розмаїтті, новорічні свята в різних країнах мають спільні риси: це прощання зі старим роком, сподівання, що неприємності залишаться в минулому, а в новому році все зміниться на краще. Але, незважаючи на це, кожна країна дотримується своїх традицій.
У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі сюрпризи – монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.
У Франції під Новий рік запікають у пряник біб (на щастя). А традиційний новорічний подарунок у сільській місцевості – колесо.
У Шотландії напередодні Нового року підпалюють смолу в бочці і котять її по вулицях. Шотландці вважають це символом спалення старого року. Після цього дорога Новому рокові відкрита. Перша людина, що ввійшла в будинок після настання Нового року, приносить щастя або невдачу. Темноволосий чоловік з подарунком – на щастя.
В Уельсі, відправляючись у гості на зустріч Нового року, варто захопити шматочок вугілля і кинути його в розпалюваний у новорічну ніч камін. Це свідчить про дружні наміри гостей. Рівно опівночі потрібно розчинити навстіж двері, щоб випустити Старий і впустити Новий рік.
В Японії переддень Нового року називають "золотим тижнем”. У цей час не працюють установи й фірми, урядові організації, великі універмаги. Навіть банки зачиняються о 12-й дня 31 грудня і відпочивають перші три дні Нового року. Обов’язковим є звичай проводів Старого року, що включає організацію прийомів і відвідування ресторанів. У момент настання Нового року японці починають сміятися. Вони вірять, що сміх принесе їм удачу. У храмах відбивають 108 ударів у дзвін. З кожним ударом, як вважають японці, йде все погане, що не повинно повторитися в Новому році. Щоб відігнати злих духів, японці вішають пучки соломи перед входом у будинок. У будинках на видному місці кладуть рисові коржі, поверх них – мандарини, що символізують щастя, здоров’я і довголіття.
На Кубі в Новий рік годинник б’є тільки 11 разів. Оскільки 12-й удар приходиться саме на Новий рік, годиннику дають відпочити і спокійно зустріти свято разом з усіма. Опівночі кубинці вихлюпують воду через відчинені вікна на вулицю, бажаючи, щоб Новий рік був таким же світлим і чистим, як вода.
В Італії напередодні Нового року прийнято викидати старі речі й купувати замість них нові. А якщо старих речей немає, то доводиться викидати нові, інакше щастя обійде дім стороною.
Жителі Греції, йдучи в гості святкувати Новий рік, беруть із собою камінь, який залишають біля порога будинку, куди прийшли. Якщо камінь важкий, говорять: "Нехай багатство хазяїна буде важким, як цей камінь”. А якщо камінь маленький, то бажають: "Нехай негаразди в домі господаря будуть такими ж незначними, як цей камінь”.
У Бірмі й Таїланді Новий рік святкують у найбільшу спеку, тому люди при зустрічі поливають одне одного водою. Це своєрідне побажання щастя в Новому році.
Болгари, зібравшись на Новорічне торжество, на кілька хвилин гасять світло. Ці хвилини називають хвилинами новорічних поцілунків, таємницю яких зберігає темрява.
У Монголії Новий рік зустрічають біля ялинки, щоправда, монгольський Дід Мороз приходить до дітлахів у костюмі пастуха. У новорічне свято проводяться спортивні змагання, ігри, перевірка спритності та сміливості.
Що подають до новорічного столу
Кожна страва на новорічному столі наділена в різних країнах у різних народів своїм особливим змістом і значенням.
У Франції свято не свято, якщо на новорічному столі немає традиційної смаженої індички. А от на новорічних столах Австрії, Угорщини й Югославії ніколи не буває страв із гусей, качок, курей, індиків. Тут вважають, що птицю в цей вечір їсти не варто, – полетить щастя.
У Польщі на новорічному столі можна нарахувати рівно дванадцять страв. І жодного м’ясного! Грибний суп або борщ, каша ячмінна з чорносливом, галушки з олією, на солодке шоколадний торт. Обов’язково – риба. Вона в багатьох країнах вважається символом сімейного щастя і благополуччя. Схоже частування виставляють і в Чехії та Словаччині. Правда, перевагу вони надають перловій каші, а ще полюбляють струдель – листковий рулет з яблуками, предмет гордості кожної гарної господині.
У Німеччині на Новий рік обов’язково подають яскраво розфарбовану тацю з яблуками, горіхами, ізюмом і пирогами. Символіка така: яблуко – плід пізнання добра і зла, горіхи з їхньою твердою шкарлупою і смачною серцевиною символізують таємниці й труднощі життя. У Німеччині говорять: "Бог дав горіх, а людина повинна розколоти його”.
У багатьох країнах – Іспанії, Португалії, Кубі – символом достатку і щасливого сімейного вогнища здавна вважають виноградну лозу. Тому жителі цих країн під передзвін курантів опівночі з’їдають дванадцять виноградин – по кількості ударів годинника. З кожною виноградиною загадують бажання – дванадцять заповітних бажань, по одному на кожен місяць року.
В Японії на Новий рік готують страви з продуктів, що, відповідно до переказів, приносять щастя. Морська капуста дає радість, смажені каштани – успіх у справах, горох і боби – здоров’я, варена риба – спокій і бадьорість духу, ікра оселедця – щасливу родину і безліч дітей. Новорічна трапеза в японських сім’ях проходить тихо і чинно без гучних бесід і застільних пісень. Ніщо не повинно відволікати від думок про те, що чекає кожного в наступаючому році.
Новорічні подарунки
Популярний новорічний подарунок у Японії – граблі, щоб було чим загрібати щастя. Граблі з бамбука, кумаде роблять розміром від 10 см до 1,5 м і прикрашають різноманітними малюнками і талісманами.
В італійських провінціях здавна існує такий звичай: 1 січня вранці треба принести додому "нову воду”, набрану з джерела до сходу сонця і якомога раніше за інших. "Якщо тобі нічого подарувати друзям, – говорять італійці, – подаруй "нову воду” з маслиновою гілочкою”. Вважається, що вона приносить щастя.
У В’єтнамі в новорічну ніч дарують друзям гілочку персикового дерева, що напіврозпустилося — хао дао. А в Судані талісманом щастя в Новому році вважається зелений недозрілий горіх.
Джерело: sviato.in.ua
|
