|
|---|
Котедж
"Карпатська тиша"
Відпочинок у Яремче
0977739122 - Любов
0665020962
|
|
Вечер в Карпатах
::::::Каталог для туриста::::::
Як я потрапила до Франції ...
Як я потрапила до Франції ...
Франція була моєю мрією з самого дитинства, з того моменту, як почала вивчати французьку мову в школі. Але, проживаючи в Білорусі, мені здавалося, що про це можна тільки мріяти. Після школи я, як і більшість молодих людей, стояла перед вибором-куди піти вчитися далі. Так як ще в школі мені подобалася фізика і математика, то вирішила піти на фізичний факультет, який і закінчила через 5 років. За розподілом я потрапила в науковий інститут. Одного разу до нас у лабораторію зайшов чоловік, який збирався їхати до Франції. Він запропонував мені і ще одній дівчині роботу у французькій республіці. Так як мене ніякі зобов'язання (у сенсі сімейні узи) не пов'язували (на відміну від іншої дівчини), то я погодилася. До того ж це така прекрасна можливість здійснити мрію.
Ейфелева вежа
І полетіла я в прекрасну Францію після оформлення будь-яких папірців, віз, написання безлічі заяв, прощань з друзями та недругами ... Страшнувато було. Відлітала вперше з рідного дому і не знала, що мене тут чекає. Летіла з Мінська в жовтні. І як на зло була холодна, похмура погода. Від цього настрій ніяк не хотіло поліпшуватися. Прибула в Париж. А тут тепло, сонце світить і задоволений життям народ. Правда, незважаючи на безліч відмінностей між моєю країною та Францією, було відчуття, що додому повернулася. Як я потім дізналася, таке відчуття виникло не в мене однієї. Поговоривши з дружинами хлопців-росіян, які тут працюють, я дізналася, що вони випробували подібні відчуття.
Хочу розвіяти існуючий в нашій країні (як, втім, і в Росії (напевно) міф про те, що француженки одягаються дуже елегантно, вишукано, що вони дуже красиві, що користуються косметикою. Насправді французи (як жінки, так і чоловіки) вважають за краще носити те, в чому їм зручно. Не завжди одяг поєднується за стилем, за фактурою тканини, за кольором (це особливо характерно для молоді). Зараз у них в моді не взуття, а формене неподобство - на мій класичний смак. На вулицях практично неможливо зустріти жінку на підборах, їх просто тут майже не носять. Тільки якщо під час культурного походу в театр чи кіно. Якщо дивитися на людей, то не бачиш індивідуальності. Ще тут в основному носять синтетику, як молодь, так і старше покоління. Речі з натуральних тканин дуже дорогі. До того ж моделі просто жахливі. Я до сих пір не розумію, як багато речей можна носити і навіщо на них витрачати гроші. Звичайно, є й тут елегантні і зі смаком одягнені жінки, але це представниці вищого світу. Взимку основна маса людей одягнена в чорно-сіру одяг (пальто, штани, куртки). Іноді можна зустріти людей у червоних чи білих куртках. Жінки носять дуже багато біжутерії, золотих прикрас. Що мені дуже сподобалося в зовнішньому вигляді французів, так це доглянутість їх волосся і акуратні стрижки.
Французи дуже багато часу приділяють спорту. Особливо в Греноблі, що знаходяться в оточенні чудових гір. Катання на ковзанах, гірські лижі, теніс, багато хто ходить в спортивні клуби. Ось тільки плавання тут не дуже популярно. Вони на роботу їздять на велосипедах, але основна маса воліє машини. Є, звичайно, і тут люди, які "подорожують" у громадському транспорті. У Греноблі існують автобуси і трамваї. Ходять вони за розкладом, який висить на кожній зупинці. На місячні абонементи є знижки для студентів (для пенсіонерів не знаю, чи є). Купивши один абонемент, ти можеш кататися як на автобусі, так і на трамваї. Продаються і одноразові квиточки. Автомат на зупинці (для трамваїв) і в автобусах пробиває на цьому квитку час і дату і за годину можна едіть на будь-якому транспорті. В наявності тут і контролери: о). Так само як і в Мінську, вони перевіряють квитки на початку і в кінці місяця, в інший час їх практично не видно.
Машини тут не дуже нові і багато пом'яті або побиті. Всі іноземці кажуть, що французи дуже погані водії. Так як містечко маленьке, а машин багато, то дуже часто бувають пробки і дрібні аварії. Французи також дуже цікаві й часто задивляються на аварії і в результаті зіштовхуються з іншими машинами, не від'їжджаючи далеко від місця зацікавив їх зіткнення. Німці, які приїжджають до Франції, перший час постійно ходять в шоці від виду побитих і не дуже чистих машин французів.
Практично у кожної людини є мобільник. Навіть 14-16 річна молодь до школи з мобільниками їздить.
Люди все дуже ввічливі, доброзичливі. Ти їх випадково толкнешь, а вони перед тобою ще й вибачатися (мабуть за те, що під руку тобі попалися: о). Продавці в магазинах, бармени, офіціанти з тобою обов'язково привітаються, посміхнутися, скажуть "Дякую", "Будь ласка", "Доброго дня, вечора" і сама не помічаєш, як починаєш вітатися з усіма і посміхатися. Через кілька днів звикаєш до цього і це стає нормою.
Телебачення абсолютно тупе (перепрошую, але ніякого іншого слова пом'якше я не знаходжу). Деякі французи теж вважають, що телебачення жахливе, передачі ідіотські. Багато передачі в трохи зміненому вигляді йдуть на російському телебаченні. На радіо звучить переважно французька музика. Як мені сказали, у Франції прийнято щось на зразок закону, що радіо зобов'язане ставити французьку музику і лише 10% іноземної.
У ПаріжеФранцузи дуже гордяться своєю країною, дуже її люблять, люблять свою мову, культуру. Їх дуже важко в чомусь переконати. Наприклад, у Франції дуже несмачне пиво (саме французьке), ковбаси (німці взагалі на ці ковбаси дивитися не можуть). Але жоден француз не зізнається, що це несмачно. У Франції дуже складно знайти чорний хліб. Тут немає гречки, зефіру, мармеладу, шоколад дорогою (російсько-білоруський все одно краще). Зате тут величезний вибір вин, сирів. І взагалі, в магазинах вибір продуктів великий. Можна купити все, що душа забажає (і все що не угодно теж).
Французи вважають, що якщо ти живеш у Франції більше 2 тижнів, то зволь говорити тільки по-французьки. У деяких магазинах в мені дізнавалися російську (про Білорусь практично ніхто нічого не знає) і коли я говорила, що по-французьки ще не кажу, а тільки по-англійськи, продавці розуміюче кивали і продовжували говорити на своїй мові, щось мені пояснювати й розповідати. Взагалі, французи (в основному жінки) дуже балакучі. А ще вони трохи ледачі.
Пошта працює з 9.00 до 18.00 з перервою на обід у робочі дні. Магазини в неділю закриті (навіть продуктові). У квиткових касах черги рухаються не дуже швидко.
Для французів час обіду і вечері - священний час. У суботу (особливо, коли були знижки у всіх магазинах) найкращий час для походу по магазинах - це обідній час (з 13 до 14/15). Вечеряти вони сідають годині о сьомій і їдять годин до дев'яти. Увечері на вулиці мало людей, особливо після 20.00. Що мене ще здивувало, так це те, що короткі спідниці тут майже ніхто не одягає. Коли я вирішила в січні не паритися в штанях (при температурі +15), а стала носити спідницю або шорти, мене багато французів попереджали, що тут так не прийнято і небезпечно після 20.00 у спідниці перебувати на вулиці.
Як тут живеться росіянам? ... Багатьом подобається, дехто чомусь всі критикують і не надто схвально відгукуються про цю країну, але і повертатися до Росії не хочуть. Мені, наприклад, тут подобається))).
|
| Категорія: Відпочинок за кордоном. | Додав: galin4ik (11-02-19)
|
| Переглядів: 1502
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
