|
|---|
Котедж
"Карпатська тиша"
Відпочинок у Яремче
0977739122 - Любов
0665020962
|
|
Вечер в Карпатах
::::::Каталог для туриста::::::
Бельгія - країна шоколаду і пісяючих хлопчиків
Бельгія - країна шоколаду і пісяючих хлопчиків Весело почалося наше перебування в Бельгії. Із-за каких- те внутрішніх непорозумінь у фірмі, де була замовлена машина, замість банального "Opel-astra”, нами була отримана шикарна "Audi” (у як буває!). Хлопчики не могли нарадуватися на нашу красуню. В центрі Брюсселя, на вокзалі, в 10 ранку, у нас була призначена зустріч з одним товаришем, який давно вже бродив по Європі і дуже хотів побачитися. Вийшовши з машини і відійшовши два метри, зустріли ми кого треба, йдемо до машини. «А де ваше-то розвалище?». «Та ось!»,- говоримо ми гордо. «Не вірю!». «Ха!»,- вирішуємо ми продемонструвати і тиснемо на кнопку, щоб вона нам мигнула. Сигналу сигналізації, що відключається, ми не почули, зате почули звук розбитого скла і бачимо, як якийсь арабський ублюдок розбиває каменем стекло наший ластівці, вихоплює сумку і пускається врозтіч. Народ в ауті! Але, швидко опам'ятавшись, починається класична сцена-гонитва! Хтось біжить за мерзенним хлопчиком, хтось на вокзал за поліцією! Хлопчик був чи то дуже тупий, чи то дуже жадібний, оскільки побачивши що його переслідують сумку не кинув, а вчепився ще сильніше. Його наздогнали і звалили з ніг, падаючи хлопчисько відірвав бампер у шикарної БМВ. Господар БМВ в трансі. Хлопчик розуміє, що швидше за всього нього сильно битимуть і можливо навіть ногами, це додало йому стимул, він виривається, міцніше притискуючи до себе сумку, і намагається відірватися знов. Але коли його все-таки зловили, то що опам'ятався, господар БМВ налузав нетямущому синові пустель таких геп, що у нього трохи голова не відвалилася. Поки тримали цього дурня і чекали поліцію, це дитя природи виривалося і щось кричало на суміші арабського і французького. З щілин почали вилазіть вусаті, чорні арабські морди. Положення ставало критичним, ще небагато і самі б отримали по голові, господар БМВ, почувши про поліцію, тут же зник. Відпочинок у Карпатах Пісяючий хлопчик Нарешті поліція прийшла, подивилася на пустуна, зраділа, потиснула всім руки, сказала: «Спасибі за допомогу! Ми його давно ловимо! Ніяк зловити не можемо! А ви не з Ізраїлю?!». Тоді в сум'ятті навіть не запитали з чого вони узяли. Шкода! До цих пір роздумуємо! Все це відбувалося на очах у абсолютно голих тетек, які там працюють, виявилось, що це брюссельський квартал червоних ліхтарів. Коли поїхали в поліцію для закінчення процедури (папірець потрібний у фірму по прокату машин, про те куди скло поділи) поліцейський порадив пригнутися, оскільки можуть стріляти, район, типу, нехороший. Ну і вдачі! А в останньому було тихо. Я від Брюсселя була не в захопленні, він мені здався схожим на дефективний Париж. Я чекала більшого від столиці ЄС. А хлоп'ятам місто сподобалося. Хлопчик Піс виявився таким маленьким, що ми ледве-ледве його знайшли, кілька разів взагалі пройшли мимо. Я уявляла собі щось розміром з пам'ятник Леніну на центральній площі в обласному місті. Причому робить він «це» так заразливо, що викликає у несвідомих громадян позиви йому допомогти, чому і оточений легкою хмаркою аміачного аромату. А біля пісяючої дівчинки, нам сказали, взагалі дуже важка аура, перевіряти ми не пішли. Парк Міні-Європа Знаменитий брюссельський атом, повна мура, ні усередині чого немає, тільки конференц-зали. А ось парк міні- Європа дуже сподобався, набагато цікавіше, ніж Міні-Голландія. А біля входу в парк ресторан мережі Леон-с. Мені ресторани цієї мережі подобаються ще з Парижа. Спеціалізуються на мідіях в різних соусах, я люблю в білому вині з шинкою, подають в здоровій каструлі, сиди собі, колупай. Дуже смачно! А ще в Бельгії дуже смачний шоколад. Не той який в плитках в Супере, а той, який в спеціальних магазинах в коробках асорті: по 250 г, 500 г, і по 1 кг Можна самому зібрати по цукерочці весь кілограм, а можна купити вже готове. Мережа * Леонідос* - це краще співвідношення ціни і якості. Такого шоколаду більше немає ніде в світі. Ще в Брюсселі дуже симпатична центральна площа, оточена з усіх боків старовинними будинками (та сама на якій роблять квітковий килим). Це так здорово, сидіти в одному з численних кафе на площі, пити вишневе пиво *Крик* (воно приголомшливе) і ні про що не думати. (Один раз сиділи в кафе з Гаврилом Поповим і його сином, хто б міг подумати, що у такого тата, син справжній красень!). Від площі відходить вулиця ресторанів, тоді в 1999 ми не сідали в ресторані на цій вулиці, якщо там не було меню по-російськи або офіціант по-російськи хоч чуть- трохи не бекал, тепер говорять вони зовсім пораспустілісь, російський забули, а меню заховали, так чи ні - не знаю. Але головна перлина Бельгії це два сусідні міста Брюгге і Гент. Гент старовинне місто, просто музей просто неба, відчуття, що потрапляєш в казку, повертаєшся в дитинство. Брюгге ще красивіший, тут ще і природа внесла внесок, місто побудоване на каналах, по ним можна підкотитися на човні, в центрі міста фортеця Кижі, що нагадує. Місто знаходитися під охороною ЮНЕСЬКО. Дуже красиво! Не хотілося виїжджати! Відчуття казки доповнює запах що просочує ці міста, запах бельгійських (французьких ) вафель, які печуться прямо на вулиці, пройти мимо неможливо! Так пахне мрія! Так пахне дитинство! Яке на смак дитинство я не знаю, але вафлі дуже смачні! У Брюгге ж з нами трапилася абсолютно реальна і абсолютно не казкова, чисто бельгійська історія. Бельгійці в Європі, щось типу чукчей в Росії. Герої подібних анекдотів. Про них говорять, що до ладу вони не змогли вивчити жодної мови. (У Бельгії дві державні мови: діалект французького і діалект голландського). Ми побачили це на ділі. Ресторан Леон Ще в Брюсселі один товарісч-ч-ч з наший компанії побачив у вітрині якісь черевики і пристрасно їх забажав, але розмір не підійшов. З тієї миті наша поїздка почала згортатися в тематичну екскурсію - * По взуттєвих лавках Бельгії *. Ситуація розжарювалася, і ось раптом, він бачить об'єкт свого жадання, відповідного розміру, жадібно пригорнувшись до вітрини ще раз перевіряє розмір. Той! Міряє. Сидить як на Попелюшці! Щасливий штіблетовладелец оплачує в касі покупку, притискуючи до грудей один черевик, поки продавець розшукує другий серед запорошених коробок. Пошук затягується... Все перерито, черевика немає. На жаль! Вже близьке щастя розбите. І раптом продавець на повному серьезе питає: «А може мосьє купить поки один черевик?». Без тіні жарту!.. Я думаю, зрозуміло, що «мосьє» запропонував йому зробити з цим черевиком. А ми до кінця поїздки роздумували - чи то продавець дійсно такий дурень, чи то ми йому здалися такими дебілами... І ще ми довго розшукували пам'ятник Агаті Крісті. Адже саме вона придумала образ розумниці, супер-сищика бельгійця Еркюля Пуаро. Але пам'ятник їй ми так і не знайшли і, взагалі, більшість опитуваних поняття не мало хто це.
|
| Категорія: Відпочинок за кордоном. | Додав: Lubchuk (10-06-07)
|
| Переглядів: 1117
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
