Ще один диво музей.
Але одного (до речі, дуже рідкісного) вміння
посміятися самому і розсмішити відвідувачів не вистачить. Шість років майже
постійних ремонтів пережила колишня аварійна будівля на околиці Ужгорода (вул.
Гагаріна, 98), поки перетворилася на популярний етнокультурний ресторанний
комплекс. Саме в «Деці у нотаря» цього літа Павло Чучка організував фестиваль
сміху «Карпатський словоблуд», куди з'їхалися багато українських і закордонних
гумористів. Наразі корчма-музей стала одним з відомих туристичних об'єктів
Закарпаття, який рідко обминають гості Ужгорода. Чим взяли клієнта в «Деці»?
Пішли подивимось.
Біля входу висить декілька табличок. Вони
сповіщають про те, що «Деца» — це історична пам'ятка, охороняється п'яницями й
законом. Також подана коротка історія самої будівлі та походження назви корчми:
«Цю будівлю спорудили землероби з села
Дравці в 1940 році для державного нотаріуса. За будинком у саду ходив живий
олень. Восени 44-го контору закрили, нотаріуса не встигли. Землероби
добровільно здалися в колгосп ім. Калініна. Оленя, кажуть, з'їли. Сад вирубали
комсомольці. Із села зробили місто. «Деца у нотаря» — спогад про давні часи».
Невеличка жовта табличка над дверима
попереджує, що «приносити з собою та розпивати алкоголь дозволяється тільки при
наявності ліцензії на його реалізацію».
Вивіска.
У логотипі радянська ідея міцної спілки робочих та селян безжалісно перетворена
у наглядну оду закарпатським ковбаскам, з іронічним поглядом на ностальгію «за
дешевою ковбасою». Зверху — еволюція людини, яку міг би придумати Чарльз
Дарвін, якби народився в Ужгороді та мав відповідне почуття гумору.
Саме таким старим дірявим відром уявляє собі Павло Чучка національний бюджет,
він же — «Закрома Родины». За його словами, це діюча модель, aле працює вона
тільки під дощем..
Біля
воріт зліва від входу клієнтів зустрічає доволі оригінальний та красномовний
вказівник до літньої тераси. Відношення керівництва самого Євроатлантичного
блоку до подібної інтерпретації невідомо, але американський посол у «Деці»
бував.
«Циганський
бароНметр». Користуючись цим нехитрим метеорологічним пристроєм, гості можуть
отримати актуальну інформацію про погоду та визначитися у навколишньому світі,
виходячи з корчми після доброї вечері. Нижні два написи сповіщають:
Мотуз двоїться — вам уже добре і без погоди
Мотуз махаєся — то ви махаєтеся, а не мотуз
«Перший русинський пірат Френсіс Дрейк
(Франко Дравець) 1540-1596 рр. та його каравела «Весела Ержа», котра здійснила
навколосвітнє плавання. В 1588 році Френсіс Дравець командував англійським
флотом під час розгрому іспанської «Непереможної Армади». Втопився у чині
віце-адмірала королівського флоту Англії. Хай вода йому буде пухом. Ім'ям Ферка
Дрейка названа вулиця в центрі Лондона та дві автобусні зупинки в селі Дравці».
Без коментарів.
Поруч
із циганською метеостанцією — «історичний» підвал. Так створюються туристичні
міфи.
Старовинна тачанка приїхала із самої
Німеччини і вже декілька років чекає «розтаможки». За іншою версією, один з
клієнтів так добре погуляв тут, що був змушений закласти улюблений засіб
пересування. «Мерседесів» поки що не лишали.
Смачно
обіграна назва традиційної карпатської колиби, до того ж у «Деці» вона
перетворилася на троянську. Стрілка надає гостям право вибору прочитання. На
стінах колиби картини закарпатського художника Івана Архія, написані за
ескізами Павла Чучки.
Найвеселіший
цвинтар в Україні. Тут увіковічена пам'ять про нечесного офіціанта, малого,
великого та дуже невідомого п'яниць, правдивого журналіста, клієнта, що втікав
не розрахувавшись і помер від сорому, вірну вдову, що зрадила тільки один раз,
заховані декілька різновидів «нашої мети». Є вільні місця.
Дорожній
знак «Перевага зустрічного руху по-децівські» висить перед туалетом і вимагає
від клієнтів-чоловіків чемного поводження з жінками й дітьми. Другий —
попереджує про можливі, але небажані наслідки зловживання алкоголем...
На жаль, обсяг журнального матеріалу не
дозволяє розказати та показати все, що хотілося б. Відчувається, що у
корчмі-музеї продумана кожна дрібниця. Жартівливі написи та експонати з дуже
смішними коментарями, різноманітні цікавинки (власник називає їх — «фіглі»)
щедро розкидані по усьому закладі і часто змушують відвідувачів хапатися за
фотоапарат або заносити афоризми у записники. Наприклад, місцеве меню складене
у такому стилі, що виникає бажання купити його (15 грн.) для подарунка друзям.
Найкращі клієнти мають шанс підписати собі власне крісло. А ще можна отримати
індивідуальне посвідчення «п'яного» водія, що нібито захищає від прискіпливих
працівників ДАІ, придбати фірмові келихи для пива з дотепним написом. Яким?
Приїдете — побачите.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
| 
