На Гуцульщині широко поширена воскова
техніка розпису яєць за допомогою спеціального писальця. На півдні Поділля,
Буковині застосовують техніку «краплення» — капання воском на яйце. На
Прикарпатті, Волині поширені техніки «шкрабання», «крашення», звідси і назви
писанок — «крашанки», «галунки», «мальованки». Крашанки з’явились значно
пізніше від писанок. Їх варять і фарбують у природних барвниках. Крашанки
їдять. Писанки ніколи не варять і не їдять, «аби не вбивати живу силу зародка».
Їх дарують і зберігають як священний талісман.
Приступаючи до розпису, кожна писанкарка
мусить мати в своїй уяві певний план, схему розташування елементів на поверхні
яйця. Важливо запастися терпінням і виконувати все послідовно: від простого до
складного, від загального до деталей, не забігаючи наперед.
Технологія воскового розпису писанок
передбачає поступовий перехід у фарбуванні від світлих до найтемніших відтінків
шляхом накладання кольорів. Якщо на писанці має бути зелений колір, тоді ці
місця попередньо необхідно перекрити пензлем жовтим і голубим. Отримаємо
зелений. Щоби отримати синій, біле перекриваємо синім або блакитним і
покриваємо воском. В минулому використовували природні фарби (відвар з лушпиння
цибулі, дубової, вільхової кори, настою звіробою тощо). Сьогодні — здебільшого
анілінові барвники для фарбування вовни. Для виготовлення писанки потрібен
натуральний бджолиний віск.
У
півлітрову банку наливаємо склянку окропу, в якому розчиняємо одну чайну ложку
барвника. Для розпису яйця використовуємо саморобний писачок у вигляді
малесенької металевої лійки, застромленої у дерев’яний держачок. Для роботи
потрібно хоча б три писачки з отворами різного діаметру, які залишають лінії
різної товщини. При виготовленні писанок необхідно дотримуватися наступної
послідовності:
1. Підготовка. Вибираємо сирі курячі, качачі
або гусячі яйця з міцною шорсткою шкаралупою, промиваємо чистою водою і
висушуємо.
2. Розкреслення. Поставивши лікті на стіл і
взявши яйце в ліву руку, а олівець середньої твердості в праву, на вершині
гострішого кінця ставимо хрестик, кінці якого продовжуємо по всьому периметру.
Таким чином отримаємо поділ яйця меридіанами на чотири частини. Виконуємо також
поперечний поділ яйця, наносячи паралелі. Якщо лінії виходять нерівні, що в
перших роботах буває часто, їх легко можна стерти гумкою. Писанкарки з досвідом
пишуть писачком відразу, без попереднього розграфлення олівцем.
3. Нанесення малюнка воском. Аналогічно
відбувається розписування писачком. До того, як проводити ним лінії на яйці,
необхідно розігріваємо віск і, вмокнувши в нього писачок, перевіряємо товщину
та якість лінії на папері. Писачок треба прикладати перпендикулярно і щільно,
не відриваючи його від поверхні яйця. В процесі роботи, коли віск застигає,
його підігріваємо на полум’ї свічки. Для успішного розпису писачок час від часу
треба чистити, прогріваючи на вогні. Наносячи віск на біле яйце, ми цим самим
захищаємо місця орнаменту від дії фарби. Вони залишатимуться білими.
4. Фарбування. Перед першим фарбуванням яйце
занурюємо на 10 секунд в оцтовий розчин (беремо дві столові ложки оцту на
склянку води). Після цього яйце кладемо у першу, найсвітлішу фарбу (жовту) і
тримаємо доти, поки воно не набере насиченого кольору. Далі виймаємо його
ложкою з банки, споліскуємо холодною водою, злегка промокаємо ганчіркою і
просушуємо. Тоді знову малюємо воском. Ці місця залишаться жовтими, оскільки
будуть захищені від наступної фарби — темнішої (наприклад, оранжевої). В такій
послідовності наносять всі кольори від світлішого до темнішого (скажімо так:
жовтий, оранжевий, червоний, вишневий, чорний).
5. Зняття воску. Далі писанку із сирого яйця
прогріваємо 10-15 хвилин у духовці при температурі 80 градусів. Віск злегка
пом’якне. Ще трохи нагрівши писанку на полум’ї свічки чи каганця, знімають віск
ганчіркою. Писанка готова.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"