Недавно любителі зимової
риболовлі на тернопільському Ставі змагалися, хто зловить найменшу рибу. Перед
змаганням рибалки не голилися, вдягали одяг навиворіт та стереглися, щоб їх не
зупинили «даїшники». Цього сезону на Ставі такі змагання проводили вперше.
Двадцять шостого січня з сьомої години на льоду сиділи 33 учасники.
Ополудні суддя пускає в небо червону ракету.
Рибалки помалу сходяться на острівок на Ставі та починають важити і міряти свій
улов. Абсолютним переможцем стає вчитель Юрій Лєсков — у нього найбільша риба і
найважчий загальний улов.
Чоловік розказує, що на ці змагання
спеціально відпросився в директора школи. Ділиться секретом гарного кльову — на
вдачу він вдягає щось із гардеробу навиворіт.
— З великою рибою мені не щастило, то я
почав ловити маленьку, — жартує після риболовецьких змагань Богдан
Фостаковський, пропонуючи судді зміряти лінійкою зловленого ним малька.
— Сім сантиметрів і вісім міліметрів —
велика! — підсумовує суддя. — Найменша має шість сантиметрів і сім міліметрів.
На змаганнях «Рибальські посиденьки з
дрімаючим карасем» організатори нагороджували не тільки того, хто зловив
найбільшу рибину, а й — хто найменшу...
Пан Андрій ловить рибу тільки взимку. Каже,
що такий вид рибалки подобається йому значно більше. Бо під льодом рибу
доводиться постійно шукати, пробиваючи нові лунки. Бува, за день мусить зробити
їх до 50, щоб знайти місце, де стоїть косяк плотви чи окуня.
Під час змагань кожен рибалка провів на
льоду п’ять годин. Хоч надворі було близько нуля та дув сильний вітер, фанати
стверджували, що не мерзнуть. Більшість з них були одягнуті в спеціальні теплі
рибацькі чоботи або хімзахист поверх взуття, на плечах — теплі кожухи чи куртки
з капюшонами…
Багато рибалок зазвичай сидять над
ополонками без рукавиць — так можна краще відчувати вудочку та зручніше
насиляти наживку на мормишку…
Рибалки запевняють, що їхнє хобі змушує
забути і про горілку, і про пиво. А одна покльовка часом дає адреналіну та
заряду на цілий тиждень.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
