 |  |  |  |  |
Екологічні стежки та екскурсії по Карпатах в м. Яремче
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА ";НА г. МАКОВИЦЯ" ( Ямнянське л-во) Довжина – 8 км. Висота над рівнем моря: поч. точка – 550 м, кін. точка – 984,5 м. Тривалість переходу – 4 год. Маршрут являє собою оглядову екскурсію в околицях м. Яремча зі сходженням на г. Маковиця. Починається маршрут на території Ямнянського лісництва. По кам’яній стежці прямуємо через змішаний ліс, в якому переважає бук лісовий – цінна лісоутворююча, грунтопокращуюча і грунтозахисна порода. Крім бука зустрічаються ялина, ялиця. Похила частина хребта зайнята луками, де переважають дернини білоуса (по-місцевому – псянка). Місцями серед травостою зустрічаються низькорослі колючі кущі ялівцю сибірського. Трав’яне вкриття – типове для поясу буково-мішаних лісів. На узліссі зустрічається барвінок малий, який оспіваний в творчості слов’ян, народ шукав у ньому і ліки. Однак через свою отруйну дію використовується обмежено. Лучна рослинність, що зустрічається по маршруту, представлена різнотравно-злаковими угрупованнями з участю червонокнижних видів: арніки гірської, астранції великої, траунштейнери кулястої, зозулинця плямистого і травневого, косариків черепитчастих. Увагу привертають квіти сіверсії, дзвоників, королиці. В буковому лісі водиться багато тварин, які живляться насінням цього виду. Це – сойка, горіхівка, кабан, миші та нориці. Можна побачити саламандру плямисту, тритонів. При проходженні маршруту можлива зустріч і з гадюкою та жабою гостромордою, оленем благородним та козулею європейською. Рухаючись по хребту, виходимо на вершину г. Маковиця. В ясний сонячний день з вершини відкривається вид майже на всю територію національного парку. Справа – до заходу – долина ріки Жонка, яка бере початок на північному схилі хребта Явірник. На південь – пролягла долина Пруту в околицях с. Микуличин. Віддалік – в південній частині панорами – видніються вершини Чорногірського масиву. Маршрут промаркований, формат марки нормальний Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА «УРОЧИЩЕ ВЕРЕДІВСЬКИЙ – г. ХОМ’ЯК” (Женецьке л-во) Довжина стежки – 2400 м. Тривалість переходу – 3 год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 850 м, кін. точки – 1542 м. Еколого-пізнавальна стежка починається від місця відпочинку, що знаходиться вздовж дороги в село Поляниця. Маршрут пролягає в загальному напрямку на північ, спочатку дорогою вздовж потічка, що тече з-під Хом’яка, а вище серпантинною стежкою. Піднімаючись вверх, виходимо на невелику поляну на сідлі між горами Хом’як (зліва) і Гребля ( справа). Це так звана полонина Баранія. Переважаючими лісовими породами є ялина звичайна, ялиця біла, бук лісовий. В кварталі 4 виділ 29 Яблунецького л-ва проростає ільм гірський. Насадження переважають середньовікові від 60 до 80 років. Із збільшенням висоти над рівнем моря рослинний світ стає біднішим, погіршуються його функції: водорегулюючі, оздоровчі. В кінці стежки зустрічаються кам’янисті розсипи, де проростає сосна гірська, карликова береза. По маршруту можливі зустрічі з парнокопитними: оленем благородним, козулею європейською, кабаном диким. Серед плазунів зустрічається гадюка звичайна. Із земноводних – саламандра плямиста. Відокремлене положення і значна висота г. Хом’як дає можливість спостерігати краєвиди, які зачаровують своєю неповторністю . Маршрут промаркований, формат марки нормальний, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі голуба смуга . Облаштований малими архітектурними формами.
ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА «КАМ’ЯНКА» (Яремчанське л-во) Довжина стежки 5 км. Тривалість переходу 2 год. Сума перепаду висот 800-850 м н.р.м. Еколого-пізнавальна стежка починається від центральної траси, недалеко від автобусної зупинки с .Дора, проходить біля залізничної станції, а далі по вул. Кам’янка, вздовж однойменної притоки р. Прут – Кам’янки. На початку маршруту – могила січових стрільців, далі, за колією – церква Чуда Архистратига Михаїла. Дорога, перетнувши село, приведе до монастиря св. Андрея. Зліва по маршруту – цікавий об’єкт: берегоукріплюючі кашиці та штучні перепади для нересту форелі. Перед лісництвом дорога переходить на лівий бік річки. «Маленькою Швейцарією» називала Кам’янку відома українська письменниця Ірина Вільде. Цей унікальний куточок здавна приваблює приїжджих з Києва, Львова, Відня, Варшави. Прекрасні природні ландшафти, цілюще повітря і чиста вода Кам’янки здатні зробити відпочинок по-особливому затишним і приємним. Неповторна краса Кам’янки зачаровувала письменників Дмитра Павличка, Романа Іваничука, Ростислава Братуня, Вячеслава Чорновола, Ігоря Калинця, які гостювали тут. Зліва по ходу маршруту бачимо садибу Дорівського лісництва, на території якого знаходиться альпінарій, дендросквер та музей природи. Ще через 1 км до послуг туристів завжди готова база відпочинку «Легенда», де відпочивають енергетики Бурштина. Тут ростуть змішані ліси, в трав’яному покриві багато червонокнижних рослин: любка дволиста, арніка гірська, зозулинець плямистий, шафран Гейфеля, язичок зелений, траунштейнера куляста, булатка червона. На зупинці «Гідрометеопост» ведуться спостереження за кількістю опадів, рівнем води і витратами, за мутністю води, її температурою, а взимку за льодовими явищами. Дані цих спостережень передають на метеостанцію м. Яремча. Маршрут промаркований, формат марки нормальний, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга, обладнаний інформаційними стендами. Еколого-пізнавальна стежка
"с. Бистрець – г. Менчул – с. Дземброня” (Бистрецьке л-во) Довжина маршруту – 23 км. Тривалість переходу – два дні. Початок маршруту – гирло потоку Бистрець. Пройшовши 2,5 км від р. Бистрець, дорога розходиться, тут повертаємо вправо і потрапляємо в урочище Кедроватий, яке розміщене на східних схилах Кізі Улоги. Воно займає площу 1400 га, являючи собою унікальний ландшафт зростання рідкісного для Карпат виду деревної породи – сосни кедрової європейської. В урочищі нас зустрічають столітні велетенські кедри, які гордо підставили свою густу крону чорногірським вітрам. Досить цікавими видами представлений тваринний світ. Основними ласунами кедрових горішків є сойки, горіхівки та зелений дятел. Із ссавців можна побачити кабана дикого, оленя благородного, а також козулю європейську, від назви якої походить назва урочища Кізі Улоги. Далі стежка веде до котла, що знаходиться на північному схилі г. Бребенескул, звідки лежить шлях на головний хребет, і на вершину. Біля східного котла струменить джерельце, де можна зупинитися на ночівлю, а ранком піднятися на г. Бребенескул, що знаходиться на висоті 2036 м н.р.м. Оглянувши навколишні краєвиди, повертаємо на південний схід. На віддалі 1,4 км знаходиться інша вершина – г. Менчул (1998 м н.р.м). Звідтіля на південному сході видніється г. Смотрич із чудернацькими кам’яними брилами по боках, які в народі називають "церквами”, далі на південь знаходиться г. Піп Іван із її напівзруйнованою астрономічною обсерваторією; на північний схід від гори тягнуться гірські хребти Розширена. Вийшовши на гору Степанець (1658 м н.р.м.), праворуч бачимо полонину Чуфрова, а з неї відкривається панорама села Дземброня – наш кінцевий об’єкт маршруту. По самому хребту, через густі зарості сосни гірської, входимо в смерековий ліс. А згодом потрапляємо на добре втоптану сільську дорогу, що прямує до села Дземброня.
Еколого-пізнавальна стежка
"Шибене – Погорілець – Гропинець – г. Піп Іван – Марічейка – Погорілець.” (Чоногірське л-во, Високогірне л-во) Тривалість переходу – 8 годин. Стежка починається біля садиби Чорногірського лісництва і проходить по заповідній зоні. По території лісництва маршрут має протяжність 12 км. Свій початок стежка бере з висоти 900 м.н.р.м. і проходить біля річки Шибенка до урочища Гропинець (7 км), потім маршрут пролягає територією Верховинського держлісгоспу до полонини Поливний. Звідти проходить через територію Чорногірського лісництва квартальною просікою між 2 і 3 кварталами (2 км), далі
– територією Високогірного л-ва до г. Піп Іван (висотою –2022 м н.р.м). Звідти
– вниз до оз. Марічейка, яке знаходиться на висоті 1500 м н.р.м., і знову повертає на територію Чорногірського лісництва на полонину Веснарка, проходячи квартальною просікою між 9 і 10 кв.(3 км) до ур. Погорілець (900 м н.р.м.) У водоймах, які огинає стежка, зустрічається цікавий представник земноводних – тритон карпатський. Часто трапляється саламандра плямиста. Типовими птахами гірських потоків є плиска гірська та оляпка. Ссавці цієї території представлені хижаками, які живляться дрібними представниками водної фауни. Це – видра річкова, норка європейська, горностай. Різноманітний світ птахів: сойка, дятел, горихвістка, дрізд кам’яний та строкатий, глухар, підорлик малий. З рідкісних видів – сокіл-сапсан і беркут. Із ссавців зустрічається олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця, білка карпатська, соня лісова. У флористичному відношенні найцікавіша г. Піп Іван. Тут зосереджені угруповання багатьох рідкісних видів. Серед них – жовтець карпатський, первоцвіт малий, тирлич роздільний, сугайник Клузія, костриця Порціуса, сон білий, аконіт Жаккена. Значні площі по маршруту займають чорничники, зарості сосни гірської й рододендрона Кочі. Більшу частину лісу нас супроводжує буково-ялицево-смерековий ліс з поодинокими деревами явора, який потім змінюють чисті смеречники, а на висоті 1500 м н.р.м. переходять в зарості сосни альпійської. В найближчому сусідстві на північному сході бачимо вершину г. Смотрич та хребет Чорногорки. На південному заході видніються хребти гір Румунських Карпат, а також хребти Чивчинських гір Верховинського держлісфонду. Маршрут промаркований, формат марки нормальний, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – червона смуга, обладнаний інформаційними стендами.
Еколого-пізнавальна стежка
"Женець - Гук” (Женецьке лісництво) Еколого-пізнавальна стежка ”Женець – Гук” пролягає по основній дорозі лісогосподарського та протипожежного значення, вздовж річки Женець. Довжина маршруту – 4800 м. Починається маршрут біля контори Женецького лісництва на висоті 800м н.р.м. Від центральної автодороги, перейшовши через підвісну кладку та залізничний переїзд, потрапляємо в садибу Женецького лісництва. В цьому місці починаються ще два туристичні маршрути: ”Женець – Хом’як” та "Женець – Явірник”. Неподалік є два джерела з чистою холодною водою й альтанка, з якої відкривається панорама на присілок с. Микуличина – Підліснів. На віддалі 200 м від маршруту з лівої сторони знаходиться ставок, а з правої сторони, за містком, розташована зона відпочинку "Женець”. На віддалі 1000 м від дерев’яної кашиці на р. Женець гомонить невеличкий водоспад висота 1,5 м. За ним, на беріжку – мальовнича галявина, де можна відпочити, (називають її "Жидівське поле”). Тут панує типова флора гірських лук. Серед зеленого килиму яскравими плямами виділяються волошка карпатська, арніка гірська, зозулинець плямистий, траунштейнера куляста. По дорозі до водоспаду можливі зустрічі з лисицею, білкою карпатською. Серед плазунів зустрічається гадюка звичайна, а із земноводних – саламандра плямиста. За перехідним мостиком видніються дві садиби місцевих мешканців. Поряд – метеопост Женецького лісництва. Лісова дорога закінчується, і по стежці до кінцевої точки маршруту – водоспаду – залишилося 30 м. Водоспад Гук знаходиться на висоті 900 м н.р.м., утворився в післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з гори біля 15 м. Місцеві жителі назвали водоспад Гук через шум, гул, який доноситься від нього. Завдяки постійному зволоженню та бризкам водоспаду, рослинність тут буйна і різноманітна. Широкі округлі листки розкинула кремена біла. Біля води можна побачити незабудку болотну, смілку білу, калюжницю болотну, гравілат міський, герань Робертова і білозір болотний. Маршрут промаркований, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – голуба смуга.
Еколого-пізнавальна ландшафтна стежка (Яблунецьке лісництво) Маршрут ландшафтної стежки починається від автомобільної траси "Яремче – Рахів” і проходить в другому і шостому кварталах. Довжина стежки 2000 м, вона пролягає південним схилом крутизною від 20 º до 28º на висоті від 700 до 1200 м н.р.м. Початок стежки співпадає з витоком природного джерела. Піднімаючись, ми проходимо смереково-буковим насадженням віком до 80 років, де головною лісоутворюючою породою є смерека, і в меншій кількості, бук. Смерека належить до могутніх і довговічних дерев. За сприятливих умов вона досягає висоти 40-50 м. Для того, щоб виросло дерево висотою 35 м, потрібно 100 років. Весь побут гірських жителів пов’язаний з цим деревом, воно здавна було основним будівельним матеріалом для осель. Смерека використовується для виготовлення трембіт, причому найкращим вважається дерево, в яке вдарила блискавка. З трав’яних рослин зустрічається чорниця, зубниця залозиста, папороть чоловіча і жіноча. Далі стежка перетинає постійну пробну площу, на якій ведеться спостереження за ростом із змінами таксаційних показників насаджень з віком. Пройшовши метрів п’ятсот від початку маршруту, ми заходимо в праліс. Тут ми можемо побачити столітні ялиці, буки, яких на жаль, залишилось дуже мало в Карпатах. В цьому насадженні зустрічаються переходи козуль, оленів. Далі стелиться більш пологий шлях, де є насадження молодого, до 60 років віку. Це, в переважній більшості, смереково-букові дерева, тут більша вологість грунтів, про що свідчить проростання купальниці, калюжниці, незабудки болотної, зірочника середнього. На сухіших місцях росте всім відома суниця. На пасовищі спостерігаємо соковиті злаково-різнотравні луки. Високо піднімаються китиці суничників, тонконогів звичайних і альпійських, костриці карпатської. Квітучості і соковитості лукам надає різнотрав’я – високі сині аконіти молдавські, великі білі парасольки дягелю, бугели, астранції великої. Вогниками тут горять жовті суцвіття купальниці європейської і звіробою плямистого. На пасовищі можна побачити ряд тирличевих, арніку гірську, любку дволисту. На кам’янистих розсипах багато мохів і лишайників, наявність яких свідчить про чисте повітря, без домішків SO2. Проходячи стежкою, ми іноді натрапляємо на земноводних, занесених до Червоної книги України: саламандру плямисту і тритона альпійського. З правого та лівого боку зустрічаються природні джерельця, куди приходять напитися води олені, козулі. Закінчується стежка виходом на пасовище, з якого відкривається село Татарів, траса на Ворохту, ресторан "Піги” та гори, що охоплюють село з усіх сторін. Це Магура, Вербівська, полонина Ліснови.
Еколого-пізнавальна стежка
"Вольєрне господарство – п. Чорногориця” ( Яремчанське лісництво) Довжина маршруту – 3,5 км, тривалість переходу – 2 год. Висота над рівнем моря: початкової точки – 600 м, кінцевої точки - 1000 м. Маршрут починається біля садиби Яремчанського лісництва. Крута стежина піднімається до вольєрного господарства, яке створене з метою збереження та розмноження парнокопитних на території Карпатського НПП. Засноване в 1992 році в природно-заповідному фонді Яремчанського лісництва; загальна площа – 5,8 га, розділене на 6 вольєрів. У вольєрах знаходиться сімейство оленя благородного.
Вольєрне господарство оформлене інформаційними стендами, малими архітектурними формами. Праворуч вольєрного господарства розміщена зона відпочинку " Жонка” . Тут встановлені альтанки, навіси, мангали, що сприяють задоволенню потреб відпочиваючих. Від вольєрного господарства, через урочище Великий, маршрут виводить нас в урочище Хрещатик. Ця назва походить від того, що в даному місці схрещуються чотири дороги лісогосподарського значення. Ліворуч знаходиться особливо цінна територія Яремчанського лісництва – угруповання сосни звичайної. Круто вгору – урочище Піски. Звідси видно місто Яремче, село Дора. Кам'яниста дорога веде нас на полонину Чорногориця. На цій полонині випасають худобу, коней. Вівчарі змайстрували колибу, в якій можна заночувати, просушити одяг. З молока тут виготовляють молочні продукти – сир, будз, бринзу. Розміщення полонини сприяє переходу туристів з міста Яремче в Дорівське лісництво Делятинського лісгоспу. Тому тут доцільно створити місце для розбивки наметів, розведення вогнищ, ночівлі. Маршрут проходить через ялицево-смереково-букові та ялицево-соснові деревостани. Із флори тут зростає чорниця, ожина, папороть, зозулин льон. Навесні вабить зір цвітіння шафрану Гейфеля. По маршруту можна зустріти козулю європейську, зайця-русака, лисицю, взимку – кабанів диких. Птахи представлені сойкою, дятлом, синицею, яструбом-перепелятником, канюком. Маршрут промаркований, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.
Еколого-пізнавальна стежка "Наш друг – природа” (Яремчанське лісництво) Довжина маршруту – 2 км. Тривалість переходу – 1 год. Висота над рівнем моря: поч. точка – 510 м н.р.м., кін. точка – 690 м н.р.м. Еколого-пізнавальна стежка (ЕПС) "Наш друг – природа" починається біля санаторію "Прикарпаття" і проходить по дорозі вздовж річок Жонка та Багрівець по території Яремчанського лісництва, садиба якого розташована через 200 м. Біля лісництва облаштоване джерело з природною столовою водою, тут знаходиться карпатарій з типовими представниками карпатської флори. Далі маршрут проходить дорогою через міст на р. Жонка вліво і веде до Багрівця. По характеру рослинності дана місцевість належить до смуги ялиново-ялицево-букових пригорганських лісів. Чагарниковий, трав'яний і моховий покриви представлені наступними видами: ожиною, папороттю чоловічою, чорницею, зозулиним льоном та ін. Протягом 50 м з лівого боку можна спостерігати своєрідний ландшафт з участю різних видів мохів: печіночниці, зозулиного льону, сфагнума, політріхума. В більшості випадків моховинні слабо пристосовані до життя на сухих місцях, вони ростуть в середовищі з підвищеною вологістю – на болотах, в лісах, на вологих луках. Трав’яне вкриття – типове для поясу буково-мішаних лісів. На узліссі зустрічається барвінок малий, який оспіваний в творчості слов’ян, народ шукав у ньому і ліки. Однак через свою отруйну дію використовується обмежено. Лучна рослинність, що зустрічається по маршруту, представлена різнотравно-злаковими угрупованнями з участю червонокнижних видів – арніки гірської, астранції великої, траунштейнери кулястої, зозулинця плямистого і травневого, косариків черепитчастих. Карпати, завдяки їх великому екологічному розмаїттю, відзначаються багатством тваринного світу. У навколишніх лісах можна зустріти кабана, козулю, з мишей – нориць, з птахів – сойку, горіхівку, дятла, синицю. Із земноводних та плазунів трапляється саламандра плямиста, тритони карпатський і альпійський, гадюка, гостроморда жаба. Еколого-пізнавальний маршрут промаркований. Форма та розміри маркування стандартні. Колір: дві білі смуги, в центрі – зелена. Облаштований малими архітектурними формами.
 |  |  |  |  |
