П’ятниця 23-03-24 17:57 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.74ПЕТРО ЯРЕМЧУК ЮРІЙ ЯРЕМЧУКПЕТРО ЯРЕМЧУК Серед численних довоєнних різьбарів на Гуцульщині треба зачислити досвідчених і добре заавансованих у цьому мистецтві братів Петра і Юрія Яремчуків. Петро Яремчук народився 1903-го року в Микуличині. Він ще з малих літ виявив велике зацікавлення й хист до майстер¬ки у варстаті свого батька. Батьки Петра належали до замож¬них людей і віддали сина Петра по закінченні народної школи в Микуличині до гімназії в Івано-Франківську (Станиславів). Перебуваючи в Станиславов!, він довідався, що в селі Річка, місті Косові і Б русту pax є славні різьбарі. Під час вакацій і* 1922-му році він навідався туди, де й запізнався з ними. По відвідинах тих місцевостей і ознайомленням з різьбар¬ством він полюбив це ремесло. Тож під час вакацій в 1924-му році він вступив до різьбарської майстерні в Брустурах. Там під керівництвом досвідчених майстрів він успішно опанував техніку різьбарства та вивчив кращі зразки тамтешніх май-стрів-різьбарів. По закінченні гімназії Петро не міг дістати праці десь у бюрі, бо поляки ке допускали українців до таких праць. А то¬му він почав працювати над власними різьбарськими творами і разом з тим навчав цьому ремеслу свого брата Юрія. У 1930-му році на виставці у Ворохті їхні праці здобули при¬знання і відповідні нагороди. Від того часу слава про Яремчу-ків поширилася по Гуцульщині. Свої вироби вони продавали по крамницях у Микуличині і Яремчі. Під час другої окупації большевиками Гуцулыцини Петра КГБ заарештувало і вивезло в невідомому напрямку. Від того часу пропав слід за ним. ЮРІЙ ЯРЕМЧУК Молодший брат Петра, Юрій Яремчук народився теж V Ми- куличині в 1912-му році. Він, як і його старший брат Петро, ще змалку виявив великі здібності до теслярської праці, а від- так і в різьбарстві. ¡0) Юрій закінчив гімназію в Івано-Франківську, але далі по¬ляки не дали йому можливости студіювати на університеті, і він також під час вакацій учився р'зьбарства від свого брата Петра, а один літній сезон у славного різьбаря в с. Річка Яко¬ва Тонюка. Від нього він засвоїв мотиви чистої різьби та тех¬ніку інкрустації. Юрій Яремчук виконав багато різьбарський праць, які про¬давалися в Микуличині, Яремчі та Ворохті. Його праці також високо оцінені на різних виставках. Так само, як і його брата Петра, КГБ заарештувало під час другої окупації Гуцульщини і вивезло десь на заслання. Від то- го часу немає ніяких відомостей про цього визначного мистця з Микуличина. щ Микола Домашевськ ФЕДІР ЯКИБ'ЮК Мистецька обробка виробів із шкіри на Гуцульщині ще здавна стояла ка високому рівні. Ще у ХУН-ХУШ ст. в по- буті карпатських мешканців відомі були "ташки," "табівки," "тайстри" (шкіряні торбинки прямокутної, квадратової ч» пів- круглої форми), "череси" (широкі шкіряні пояси чоловічі), "киптарі" (чоловічі та жіночі безрукавки з свечої шкіри), "по- столи" (чоловіче та жіноче взуття), гаманці, обкладинки до книг, документів і цінних паперів та багато інших предметів господарського та культурно-побутового призначення з ми- стецькими оздобами. Т5 У висліді багатовікових традицій і величезного досвіду бу¬ло вироблено багато способів мистецького оздоблення виро¬бів із шкіри. Найбільшого поширення набула техніка гаряче го і холод¬ного тиснення. Дерев'яні та металеві формп-штампи майстри виготовляли самі. Крім того, мешканцям Прикарпаття відомі були гравірування по шкірі, ажурмо-прозірне вирізування, ап лікація кольоровими шкірками, мистецьке плетіння із тонень¬ких різноколірних шкіряних ремінців. В оздобах виробів народні майстри вживали різноманітні металеві прикраси - "бовтиці" * (круглі пласкі бляшки), "ця¬точки" (маленькі цвяшки з випуклою круглою формою голів¬ки), "бобрики"( форми прикрас, 4 подібні до "бовтиць" з ви¬пуклим рельєфом(, "колосочки", "зернятка", "деталі з кольоро¬вого металу, що нагадують формою пшеничне зерно, різнома¬нітні металеві деталі у вигляді опуклих і пласких ружечків, кіл, овалів, квадратиків,, прямокутників, трикутників і інше. Шкіряні вироби гуцулів умільців відомі були далеко за ме¬жами України. Мистецтво обробки шкіри було поширене на територіях сучасного Косівського, Верховинського, Яремчан-ського та інших районів Івано-Франківщини. Крім того, косівські, кутські та пістинські майстри услави лись виготовленням шкіряних киптарів, на жаль, імена народ¬них майстрів, що займалися цією справою, майже не зберег¬лись. З другої половини XIX ст. ця галузь народного мистецтвс набирає широких маштабів. Поширюється асортимент побуто них шкіряних речей, предметів мисливського призначення. Одним із видатних майстрів шкіряних виробів, які славили¬ся на ціле Прикарпаття, був Федір Якиб'юк.* Федір Якиб'юк народився в 1877-му році в селі Снідавка Косівського району на Івано-Франківщині (кол. Станиславів-щина). З іменем цього видатного гуцульського #майстра від ь шкіряних виробів пов'язані великі досягнення в цій галузі на¬родної творчости. Вироби Ф. Якиб'юка зберігаються нині в му¬зеях Києва, Львова, Івано-Франківська, Коломиї, Косова і за¬кордонних. ^Відомі українські письменники: І. Франко, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, О. Кобилянська, В. Стефаник та інші, які перебу¬вали на Гуцульщині, з великою повагою та розумінням вивчали культуру, побут і звичаї гуцулів, вони високо цінили їхнє са¬мобутнє мистецтво, піклувалися про його розвиток. Вони осо¬бисто знали Ф. Якиб'юка і високо його цінили. Ф. Якиб'юк на¬лежав до гурту провідних майстрів кінця XIX століття і почат¬ку XX ст., зусиллям якого розвиток цього мистецтва піднісся на вищий щабель. Мистецькі вироби Федора Якиб'юка із шкіри побували н? багатьох українських і закордонних виставках, де здобували високе признання. Ще в 1909-му році вироби Ф. Якиб'юка були представлені на першій українській виставці у Стриї. Слід ска¬зати, що серед декоративних мотивів виробів Ф. Якиб'юка пе¬реважають елементи, які становлять арсенал традиційних су¬міжних видів народного мистецтва. Геометричні мотиви в більшості використовуються при спо собах гравірування, холодного й гарячого тиснення. В кольо¬ровій аплікації, якою прикрашувалися одяги, дуже поширені елементи геометричного орнаменту, а також стилізовані моти- ви рослинного характеру. В орнаментальних прикрасах виробів із шкіри багато спільного з елементами і характером компози- цій вживаних у різьбі та випалюванні по дереву, із узорів ткац- тва і вишивки, перероблених у відповідности з властивостями матері ялу. ф і Характерною особливістю орнаментів на виробах із шкіри Ф. Якиб'юка € строга симетрія і ритм. Рідше зустрічаються композиції з асиметричним розміщенням орнаменту. Досить ча¬сто в декоративних прикрасах використовуються кольорові металеві деталі, які органічно вплітаються в мережу усього де-кору-прикрас. Вони оживляють і посилюють загальне враження від орнаментальних мотивів. Як правило, по краях кожного виробу виконується шов ву¬зенькою шкіряною смужкою, який править за укріплення. 0-скільки смужка завжди буває іншого кольору, шов створює декоративний узор, що замикає загальну композицію. | Загалом, треба сказати, мистецька творчість із шкіряних виробів Федора Якиб'юка залишила величезну спадщину для загальної української народної культури, його вироби й сьо¬годні високо ціняться та знаходять багато послідовників серед сучасних гуцульських майстрів. Кілі ка років тому <1. Якиб'юк (1959) відійшов у вічність, але йогс творчість живе, його безсмертні мистецькі вироби збагачують ґалерії багатьох українських музеїв і нині та на¬певне ще довго демонструватимуться, здобуваючи славу само¬бутньому гуцульському мистецтву та напевне запевнять йому славу і на майбутнє.
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2023 | ![]() |