У пошуках Долі їдьте на Тернопільщину

У туризмі існує таке поняття як "уїк-енд": тобто, бистрячком їдеш абикуди на вихідні, якщо не склалося викроїти більше днинок. Але іноді буває і день досить, щоб: 1) дійсно багато побачити; 2) отримати незабутні враження; 3) а після цього ще днинка будинку "відійти" від емоцій, що налинули.

Тури по Україні

Все це я перевірила на собі в суботу 22 грудня, у котрий раз відвідавши кохану мною Тернопільську область. Тур, що розроблений і проводиться Інформаційним туристичним центром Тернопільської облради і туроператором "ОКСАМІТ-КЛ", називався принадно "У пошуках судьби/ (У пошуках долі)". Адже саме на 22 грудня випадають два великі свята - християнський Праведної Ганни і язичницький Бога Роду - з цих свят починаються різдвяно-новорічні свята і зазивання долі. Тобто, вийшов дуже цікавий пізнавальний мікс - і обряди народні вивчили, і в таких православних місцях побували, які для багатьох віруючих просто мрія.

Тури до Туреччини

Отже, відразу після поїзда, в затишному тернопільському кафе "У Соломії" нам запропонували потримати в руках і понюхати диво-миску з 21 видом трав - як оберіг і очищення. А потім напоїли чаєм з вишневих гілочок - для відновлення фізичних сил, розбещених за рік. Потім наша група "шуріков" відправилася в село Залізци дивитися замок Каменецких-вішнівецких, побудований в 16 сторіччі. Скажу чесно: на ці порослі руїни, з одного боку, дивитися було шкода, але, з іншого боку, - засніжені, вони виглядали суперромантічеськи. Незабутнє враження справили і розвалини костьолу в цьому ж селі - це просто історія в камені, місце, яке повно якоїсь ледве уловимої містичної енергетики. Можливо, їх не треба реставрувати. Але підтримати в належному вигляді те, що залишилося, - не завадило б. Ось тільки знову питання в бюджетних коштах.

Тури до Єгипту

Далі, по небаченої краси засніженим тернопільським просторам ми переїхали до Почаєву, де відвідали Успенську Лавру і Свято-духовський скит. Після цього відправилися на Божу гору, де напилися святої води, а, спустившись, повернулися до вивчення солнцепоклонних ритуалів наших предків. Потім, зав'язавши на деревах стрічки для виконання бажань, поїхали в Белокрініцу помилуватися палацом 19 сторіч, який зараз з успіхом трансформований в лісовий коледж. І повернувшись через Кременец до Тернополя знову в "Соломії" провели Корочуна - щонайдовшу ніч в році: їли смачну гуляю з вишнями і запалювали свічки, відкладаючи біля них зерна пшениці - рівно стільки, скільки кожен з нас зробив добрих справ минулого року.

Тури до Чехії

П.С. Ми пробули на Тернопільщині лише день, але пережили стільки, що і на рік хватіт. А коли скучимо, приїдемо знов, адже в календарі - 365 днів, і до кожного з них тернопольчане і церковне свято знайдуть, і дідівські обряди пригадають. Приєднуйтеся!