Вечер в Карпатах

::::::Каталог для туриста::::::

Головна » Статті » Відпочинок за кордоном.

---

ТУНІС: ВДАЧІ

ТУНІС: ВДАЧІ             По волі випадку мені довелося провести два місяці в Тунісі. Мого колишнього друга запросили працювати в Сусе, і я була внесена до контракту окремим пунктом як супроводжуюча особа. А тому приймаюча сторона зобов'язалася сплатити мені авіаквитки в обидва кінці, мешкання на весь час дії контракту і подати візову підтримку. Так я опинилася в Африці. Застереження. Як тільки ви покинете гостинний аерофлотовський лайнер, настійно рекомендую відразу задекларувати готівку, бо при в'їзді вас ніхто ні про що не запитає (маленька східна хитрість), а при виїзді можуть серйозно зацікавитися сумою, що вивозиться. Особливо це стосується тих, хто приїхав до Тунісу працювати. Бо іноземець, що працював в Тунісі, має право вивезти з країни тільки половину отриманою їм від працедавця суми. Мій друг не був упевнений, що затримається ненадовго, і, поклавши дві тисячі доларів в кишеню, гордо пройшов через зелений коридор туніського аеропорту. Врешті-решт до головного болю про другу половину запрацьованого додалися ще і ці дві тисячі. Туристів, як правило, практично не додивляються, але про всяк випадок краще заздалегідь запастися відповідним папером. У перші дні після приїзду завсідники центрального проспекту в Сусе, на якому ти неминуче виявляєшся, куди б не прямував, приймали мене за німку і через одного запитували: "Alles klar?" ("Все ясно?"). Таке дивне вітання, спеціально для німців. Через тиждень та ж компанія зустрічала інакше: "Мадам, "Етуаль" баськет!" "Етуаль" - назва клубу, де грав мій приятель. У баскетбол, природно. Особливих талантів, правда, за ним по цій частині не числилося. Хіба що зростання, що дозволяє закладати м'ячі прямо в кошик, майже не підстрибуючи, отаким недбалим жестом. Контракт з ним підписали після першого ж тренування. На тренуваннях він і справді хороший, чого не скажеш про саму гру. Відпочинок у Карпатах До речі, жодної гри мені так і не довелося подивитися. І зовсім не через відсутність інтересу або унаслідок браку часу. Туніс - мусульманська країна. І спортивні видовища тут - чиста чоловіча розвага. Взагалі спорт (особливо футбол) займає особливе місце. По інтересу, що викликається тими або іншими персонами у обивателя, відразу за політичними діячами, грошовими ділками і військовими слідують спортсмени. Актори і мафіозі - це потім. Я була свідком, як місто буквально вимерло і спохмурніло, немов одягнений в траур, в день, коли на Кубку африканських країн, що проводився тут, туніські футболісти ганебно програли на дальніх підступах до чвертьфіналу. На матчі був присутній президент країни (до речі, уродженець Суса, і тому вже два місяці опісля після його обрання міська набережна одягнулася в граніт, здатний посперечатися якщо не з Мавзолеєм, то з кращими станціями московського метро). Так от, наступного дня після нещасливого програшу всі члени команди закличного віку були відправлені на термінову службу. Взагалі тут багато що схоже на минуле наший країни. Як колись у нас, можна спокійно прогулятися в нічний час. "Браві хлоп'ята", якщо і існують, то не випинаються. Ви можете не побоюватися проїжджаючого мотоцикліста і не шарахати убік від невідомо звідки випірнаючих продавців квітів. Поліцейський тут (фігура, що являє собою щось середнє між сержантом ДАІ і головою райвиконкому) - і бог, і цар, і отець рідної. Жодного разу не довелося бачити араба, що сперечається із служителем порядку. Його слово - закон. Зате тунісці, що стихійно виникають на вулиці бійки, як правило, не рознімають. Чоловіки стають навколо тих, що б'ються щільним кільцем і насолоджуються безкоштовним видовищем. Та варто в межах видимості з'явитися людині у формі, як безпосередні учасники, попереджені кимось з натовпу, кидаються врозсип. А недавні глядачі розходяться з байдужим виглядом. Ностальгічні спогади ятрили і величезні портрети президента упереміж з плакатами, на яких він зображений поряд з щасливо всміхненою школяркою, а написи на транспарантах, що прикрашають який-небудь застарілий сарай, були зрозумілі без перекладу. У переважно білосніжних або біло-блакитних готелях ці написи практично відсутні. Там ні за що не борються і ні до чого не закликають. Тихо струмує вода з мармурових фонтанів, фланіруют ненав'язливі ресторанні офіціанти, портьє в лівреї неодмінно послужливо відкриває перед тобою двері. Інше життя. Інша епоха. Східні готелі вражають розкішшю саме холів. Номери відповідають цій розкоші далеко не повною мірою. Крім того, забираються вони, по європейських мірках, м'яко кажучи, умовно. Німецьким туристам прямо радять (віднімала в готельному путівнику) для власного спокою закрити очі на ці "дрібниці" і, виїжджаючи, все ж таки залишити покоївці на чай енну суму, що вважається правилами хорошого тону. У Тунісі немає сенсу витрачатися на дорогий готель. Якщо басейн у вашому готелі не так хороший, як інший, що придивився вам в готелі по сусідству, сміливо ідиті в той, що придивився, і розташовуйтеся на будь-якому вільному місці. Європейців тут по дурницях турбувати не почнуть. Нарівні з постояльцями п'ятизіркових готелів ви зможете взяти участь в уранішній пробіжці, попірнати за призами або пограти у волейбол. Якщо ви вже насолодилися представленнями "пожирача вогню" і "повелителя змій" або традиційними танцями з глеком в своєму готелі, ніхто не заважає вам піти увечері в сусідній на лекцію "Про користь верблюжих ковдр" з безкоштовним джін-тоником і лотереєю. Наш сусід по столику вмудрився виграти дводенну поїздку по Сахарі на джипах. Якщо що виграв не дуже цікавить Сахара, приз можна узяти і грошима. 120 доларів за годину неутомливого проведення часу - зовсім непоганий заробіток. Інша сусідка розжилася керамічним блюдом ручної роботи. Ті ж, кому не пощастило витягнути виграшний квиток, отримали по маленькому шкіряному верблюдові. Що стосується кухні, то її якість не завжди залежить від зоряності готелю. Особисто я з'ясувала собі: якщо та або інша харчевня уподобана аборигенами і вони приходять сюди регулярно і цілими сім'ями, то кухня не потребує ніякої реклами. Замість звичних нам тарілок з хлібом, не включених в рахунок, в Тунісі відвідувачів ресторанів і кафе на столах чекають безкоштовні апельсини. Сервіс тут не так гнітючо нав'язливий, як в Туреччині, але і не так поблажливо знеособлений, як в Європі. Офіціанти - виключно чоловіки - жінкоподібні в своїй цікавості, хитрості і схильності до дрібних інтриг. Годинами можуть обговорювати останній футбольний матч, не пропускають без уваги жодне хоч трохи гідне уваги подія в місті і взагалі (особливо якщо ви не дуже щедрі з чайовими) не проти натякнути, що про постояльців їм відомо значно більше, чим ті схильні припускати. Знайомих тунісців більше всього цікавив наш сімейний статус, вірніше, відсутність такого при повному взаєморозумінні. Одруження в цих краях - справа відповідальна. І хай Туніс - чи не найдемократичніша країна серед своїх сусідів, ісповедающих мусульманство, калим за наречену (кілограм золота або частково в грошовому еквіваленті) практично обов'язковий. Крім того, чоловік повинен мати будинок, куди він збирається привести молоду дружину. Працювати зовні удома дружина буде тільки в тому випадку, якщо захоче сама. Змусити чоловік не має права. У великих курортних містах багато заміжніх жінок зайнято у сфері обслуговування, але провінція продовжує жити по своїх законах. У такій ситуації єдиний вихід для багатьох - одруження на іноземці. Якщо Таїланд відомий миру як рай для чоловіків, то Туніс частенько згадується в тому ж контексті по відношенню до заїжджих пані. Претенденти щастя вечорами облягають готелі "покрутіше", прагнучи проникнути всередину із словами: "Та мене вже дуже довго шведська подруга чекає", або "Я тут з іноземною делегацією". Трапляється, правда, і так, що аборигени минуть кордон секьюріті, не міняючи виразу обличчя і ледве кивнувши комусь біля входу. Загалом, все як у нас... Вам про це турбуватися не варто: біла людина - особа недоторканна. Тим, кому за тридцять, рекомендую вечірній променад в готелі "Ряд Пальм". Живий оркестр, фонтани, що світяться, в розкішному мармуровому холі, перехідному в бар, - місце, де тусуються іноземці. Для молоді - безліч дискотек. Одна з найбільш популярних - в готелі "Сатара". Ну а місце, де відбудеться шоу трансвестітов (є і таке) або будуть показані східні танці, потрібно пошукати серед оголошень на готельному стенді. Тут же інформація про всілякі екскурсії, розклад міжміських автобусів і багато що інше. Будете в Сусе, не полінуєтеся прокотитися в порт Ель Кантаон. Це зовсім поряд, та і таксі не дорожче за європейське метро. У сусідній Монастір можна проїхатися на електричці, перший клас якої практично порожній, хоча квиток стоїть лише на 300 мілім ($0,3) дорожче, ніж в другій. У мене в планах залишалися ще Хайруан і Хаммамет. Але прийшла біда: посипалися один за іншим програші "Етуаля". Команді загрожував виліт з вищої ліги. Пам'ятаєте історію з невдалими футболістами? Нас ще годували, але віталися вже з деяким відтінком... Я не почала продовжувати візу, розсудивши, що "Схід - справа тонка", а "добре лише те, що добре кінчається". І, як з'ясувалося, правильно зробила, бо з мого друга перед від'їздом відняли за кожен день мого перебування, та ще за якими розцінками! Рази три можна було відпочити, включаючи всі накладні витрати - хоч в Греції, хоч в Швеції, хоч на островах Зеленого Мису. Ну і що з того, що самі запросили? Ну, обіцяли сплатити, і сплатили б, якби грали як слід. Не програвати ж звали. Сон про Туніс закінчився. Зате маленький шкіряний верблюд вже абсолютно обжився на моїй книжковій полиці і потихеньку обзаводиться новими товаришами. [Різне] [Тисовець] [Івано-Франківськ] [Тисовець] [10-02-16] [Все для туристов] Через Горган, под Яйкамы (0) [09-07-30] [Відпочинок за кордоном.] Гороскоп і імена тижн (0) [09-08-15] [Відпочинок за кордоном.] Федя, дичина! Національна кухня Кенії (0) [09-07-30] [Відпочинок за кордоном.] ОАЕ: курорти (0) [Різне] [Різне] [г. Грофа] [Ворохта]

1 2 3 4 5 Категорія: Відпочинок за кордоном. | Додав: Lubchuk (09-11-15)

Переглядів: 1142 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Ім`я *:
Email *:
Код *: