Сучасний стан економічного розвитку України ставить на порядок денний проблему пошуку нових форм господарювання, що враховують інтереси як виробників, так і споживачів продукції. Однією з таких форм виступає мале підприємництво. У розвитку цього сектора економіки зацікавлені всі верстви населення. Доповнюючи інші форми господарювання, малий бізнес складає основу формування економічної піраміди, що дозволяє забезпечити зайнятість значної частини населення.

Практика розвинених держав свідчить, що сектор малого бізнесу характеризується різноманіттям типів підприємств, процесів і методів виробництва.

Особливий інтерес представляє розвиток малого туристичного бізнесу в сільській місцевості, що набув широкого поширення в Угорщині, Чехії, Польщі, Словаччині, Великобританії. Можливість задоволення рекреаційних потреб населення, що проживає в умовах урбанізованого середовища, в районах з складною екологічною ситуацією, зумовило помітний інтерес до сільського зеленого туризму, одному з альтернативних видів відпочинку.

Сільський зелений туризм - це перспективний напрям малого туристичного бізнесу, заснований на активному відпочинку в сільській місцевості. Різноманітність циклів туристичних занять: пізнавальних (ознайомлення з культурно-історичними, природними, етнографічними цінностями), розважальних (рибний лов, охота, збір грибів, ягід, трав), оздоровчих (купання у водоймищах, заняття фізичною працею), зміна вражень і майже постійний контакт з природою - роблять сільський зелений туризм одним з ефективних видів рекреаційної діяльності, що володіє постійно зростаючою популярністю.

Економіка здорового глузду, що існує за кордоном, давно навчила міських і сільських жителів будувати свої відносини на взаємовигідній основі. Так, в результаті розвитку сільського зеленого туризму городяни мають можливість отримати здоровий відпочинок по цілком прийнятних цінах, а сільські жителі - можливість ефективніше використовувати свій житловий фонд, реалізувати частину проведеної сільгосппродукції прямо на місці. Крім того, економічна актуальність даного виду малого бізнесу в сільській місцевості полягає в можливості вирішення проблеми зайнятості як сільського (як творці туристичного продукту), так і міського населення, розширення зв'язків між містом і селом, зближення рівнів їх соціально-економічного розвитку.

У зв'язку з цим важливим механізмом розвитку сільського зеленого туризму в межах конкретної території з подальшим ухваленням управлінського рішення є аналіз передумов реалізації даного виду господарської діяльності.

Нинішній етап туристичного розвитку сільської місцевості робить акцент на природних і культурно-історичних особливостях території, а також соціальних рисах, не тільки для забезпечення планової підтримки економічного розвитку, але і для орієнтації регіону на вигідні позиції в системі туристського ринку за допомогою відмінних рис місцевого туристського продукту. Вищезгадані аспекти, на наш погляд, є основоположними в процесі обгрунтування перспектив розвитку даного виду малого бізнесу.

Використання території для цілей сільського зеленого туризму слід розглядати як зовнішній прояв типу господарювання, кінцевий результат процесу взаємодії суспільства з природним середовищем.

Розглядаючи територію, ми маємо справу не стільки з одним цілим, або одним рівнем цілісності, скільки з різними "зрізами" цього об'єкту, що демонструють певну картину целого1.

Так, природно-екологічний "зріз" визначає можливості організації на даній території функціонування виробництва з погляду ресурсної забезпеченості і взаємозв'язку компонентів навколишнього середовища.

Екологічний - дозволяє визначити можливості насичення території виробничими об'єктами без збитку для стійкості природного середовища. Соціальний аспект направлений на виявлення взаємодії виробництва з рештою компонентів навколишнього середовища, з тим, щоб соціальний стан залишався на задовільному рівні.

Комплексний аналіз території полягає в цілісному розгляді тріади "суспільство - господарство - природа", взаємодія між компонентами якої знаходиться на перетині трьох середовищ: природно-екологічною, соціальною і економічною.

Природно-екологічний блок передумов формування сільського зеленого туризму складають: природні умови, природні ресурси, пріродоохраняємиє території, специфіка екологічного потенціалу території.

Природними умовами є тіла і сили природи, які безпосередньо не використовуються в господарській діяльності, але роблять вплив на нєє2. У числі природних умов, що роблять безпосередній вплив на розвиток сільського зеленого туризму, слід виділити кліматичні особливості і специфічні риси рельєфу. Ці види природних умов мають особливий вплив на розвиток сільського господарства, його спеціалізацію, що має пряме відношення до системи туристичних послуг в сільській місцевості. Крім того, особливий ефект визначають кліматичні умови щодо привабливості території, що визначають специфічні риси її комфортності для перебування туристів і заняття тим або іншим видом туристичної деятельності3.

Що стосується особливостей рельєфу території, слід зазначити їх прямий вплив на специфіку районного планування в сільській місцевості, виділення функціональних зон в межах локальної територіальної системи. Має значення і вплив рельєфу на таку важливу межу території, як аттрактівность, іншими словами, її привабливість для туристів. Найвищим значенням показника аттрактівності володіють території, що поєднують рівнинний і гірський рельєфи, або варіації їх з прибережними акваторіями, що додає особливий колорит конкретної місцевості і сприяє розширенню спектру потенційних туристичних услуг4.

Природні ресурси - це все елементи, властивості або результати функціонування природної системи, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для отримання сировини, палива, енергії або продовольства і т.п.2.

У системі природно-ресурсного потенціалу, що визначає своєрідність туристичного продукту в сільській місцевості по приналежності до тих або інших сфер географічної оболонки, виділяють водні, земляні, біологічні, бальнеологічні, пляжні ресурси5.

Слід зазначити, що у зв'язку з розвитком науки вся більша кількість природних умов отримує економічну оцінку і переходить в розряд природних ресурсів. Найбільш актуальний цей аспект для кліматичних ресурсів, які у разі комфортності створюють такий специфічний, інтегральний ресурс конкретної місцевості, як аттрактівность.

Важливою особливістю перерахованих видів ресурсів слід вважати їх доступність, що також підвищує ступінь аттрактівності конкретної місцевості.

Наявність різних природних ресурсів на території дає можливість їх комплексного використання, наприклад, поєднання таких видів діяльності, як охота, рибалка, збір грибів, ягід, лікарських рослин одночасно, що, безумовно, підвищує соціально-економічний ефект від їх використання.

Зарубіжний досвід свідчить про економічну доцільність використання в системі сільського зеленого туризму природних ресурсів пріродоохраняємих територій, в числі яких виділяються біосферні заповідники, національні парки, регіональні ландшафтні парки6.

Важливою межею вищеперелічених територій є територіальна концентрація на невеликій за площею місцевості природно-ресурсного потенціалу і його раціонального використання у поєднанні з культурно-виховними заходами, сприяючими вихованню природоохоронного міровоззренія4.

Абсолютно очевидно, що в умовах ринкової економіки необхідне обов'язкове урахування специфіки території, її своєрідності з погляду отримання максимального эколого-социально-экономического ефекту від її використання. Ігнорування даного аспекту може привести до порушення гранично допустимого рівня експлуатації території, обумовленого її природно-ресурсним потенціалом, що, у свою чергу, рано чи пізно приведе до масштабного соціально-економічного збитку, розмір якого може перевищити розмір отриманого економічного результата7.

Тому не випадково природно-екологічний блок передумов формування системи сільського зеленого туризму включає специфіку екологічного потенціалу території, що виявляється в екологічній ємкості, рівні антропогенної преобразованності стійкості ландшафтів до дії.

Екологічна ємкість території є граничною можливістю природної сфери протистояти деградації під впливом антропогенного і техногенного навантажень. Кількісний вираз екологічній ємкості має вигляд: Еi = _{Пi Пднi}

_{де Еi - екологічна ємкість і-ой території;
П - площа i-ой території;
Пднi - коефіцієнти гранично допустимих антропогенних навантажень на одиницю площі i-ой терріторії1.}

_{Загальна гранично допустиме навантаження має дві складові - антропогенну, таку, що відображає ступінь дії населення на територію, яка не приводить до втрати її здібності до самовідновлення, і, відповідно, - техногенну, яка відображає можливе пряма і непряма дії господарства на природне середовище території, що не викликають необоротних порушень.}

_{Слід зазначити, що природні природні комплекси через їх специфіку мають різний ступінь антропогенного використання, що виражає рівень антропогенної преобразованності7.}

_{Примітний той факт, що саме сільськогосподарські угіддя по рівню антропогенної преобразованності мають нижчі значення, що вигідно відрізняє їх від промислових територій і свідчить про їх більшу екологічну чистоту і привабливість.}

_{Географічний аспект природокористування виражається через територіальну структуру, що виникає в результаті властивого кожній системі природокористування характерної організації території, пов'язаної з функціональним типом її використання. Відповідно основним принципом раціонального природокористування є максимальна збалансованість використання території з її функціональними возможностямі5.}

_{У разі неспівпадання інтересів суспільства і функціональних особливостей природного середовища може виникнути небезпечна в екологічному відношенні обстановка, нейтралізувати яку покликана стійкість ландшафту до дії, що дозволяє зберегти структуру екосистеми і її функціональні особливості при дії зовнішніх факторов5.}

_{Облік вишеобозначенних аспектів екологічного потенціалу території дозволяє, на наш погляд, перетворити сільський зелений туризм найбільш екологічно доцільний вид діяльності в сільській місцевості, що дозволяє здійснити поєднання сільського господарства і рекреаційної діяльності в межах території з обопільною вигодою як для суспільства, так і, що особливо важливе, для природи.}

_{У числі соціальних передумов формування системи сільського зеленого туризму, на наш погляд, доцільна наявність культурно-історичних пам'ятників, об'єктів культурно-історичної спадщини території, обслуговуючої соціальної інфраструктури, а також житла, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам.}

_{Не дивлячись на те, що культурно-історичні пам'ятники переважно зосереджені в містах, - в сільській місцевості частіше поширені окремі пам'ятники або їх групи.}

_{Найбільш характерними для сільської місцевості є церкви, монастирі, музеї - краєзнавчі, прикладного мистецтва, музеї - пам'ятники, фортеці, історико-культурні заповідники, кургани, могильники.}

_{Використання в екскурсійних цілях вищеперелічених об'єктів історії і культури дозволить підвищити різноманітність видів діяльності в сільській місцевості, поєднувати задоволення духовних і фізичних потреб населення в процесі споживання туристичного продукту в сільській местності8.}

_{Важливим аспектом туристичного продукту слід вважати можливості використання етнографічних особливостей території: ознайомлення з традиціями, національною кухнею, ремеслами, фольклором конкретної місцевості, а також участь в етнографічних святах, приурочена до найбільш важливих подій в житті населення.}

_{Безумовно, доданню цивілізованих рис відпочинку в сільській місцевості служать установи соціальної інфраструктури: музеї, виставки, медичні заклади, установи спорту і туризму, а також органи місцевого самоврядування, у веденні і компетенції яких знаходиться система функціонування сільського зеленого туризму на конкретній території.}

_{Для організації туризму в сільській місцевості разом з вишеобозначеннимі природно-екологічними і культурно-історичними ресурсами величезне значення має наявність пристосованого для прийому туристів житлового фонду. Важливо відзначити, що підвищити рівень привабливості жител, що використовуються в системі сільського зеленого туризму, може їх оформлення і архітектура в стилі етнографічних традицій тієї або іншої місцевості.}

_{Достатньо розгалужена структура блоку економічних передумов розвитку сільського зеленого туризму, що включає специфіку економічної структури території; особливості трудоресурсного потенціалу і туристського ринку в її межах, які виключають автономність, ізольованість цього виду діяльності.}

_{Економічна структура території представлена галузями промисловості, сільського господарства, виробничої інфраструктури. Причому галузева спеціалізація кожного з виділених аспектів робить відчутний вплив на набір послуг, що надаються в системі сільського зеленого туризму. А структура сільського господарства - підгалузі рослинництва і тваринництва мають безпосереднє значення для конкретизації і набору і визначають привабливість сільської праці для відпочиваючих в сільській местності7.}

_{Так, наприклад, спеціалізація сільського господарства території на галузях садівництва, виноградарства, овочівництва може стати важливою передумовою можливої зайнятості відпочиваючих в сільській місцевості на роботах по збору плодів, ягід, овочів і так далі}

_{Крім того, актуально для розвитку сільського зеленого туризму поява нових форм господарювання, особливо - фермерства.}

_{Безумовно важливою передумовою функціонування сільського зеленого туризму виступає виробнича інфраструктура, що включає наявність різних видів транспорту, систем водо-энерго-газообеспечения, системи зв'язку, що дозволяє наблизити потенційних виробників і споживачів туристичного продукту в сільській місцевості, забезпечити комфортність перебування туристів в її межах, доступність об'єктів рекреаційного значення.}

_{Передумовою формування системи сільського зеленого туризму виступає структура трудоресурсного потенціалу, аналіз специфіки якого дає можливість виявити потенційних виробників туристичного продукту в сільській місцевості, а якісні і кількісні показники - обгрунтувати перспективи функціонування цього виду діяльності. Грунтуючись на аспекті значущості сільського зеленого туризму для забезпечення зайнятості сільського населення, за умови сезонності сільськогосподарської праці - цей вид туристичної діяльності для жителів села є реальним виходом з ситуації безробіття, навіть якщо він матиме тимчасовий характер.}

_{Розглядаючи з науково-аналітичних позицій специфіку туристичного ринку в сільській місцевості, слід відмітити, що величезну роль грає виявлення потенційних споживачів і виробників туристичного продукту.}

_{Як перші в системі сільського зеленого туризму виступають жителі міст. Особливо актуальний цей вид відпочинку для людей похилого віку, інвалідів, малозабезпеченого населення, студентів, школярів.}

_{Слід зазначити, що ринок в системі сільського зеленого туризму можна іменувати як ринок споживача, оскільки за відсутності потенційних споживачів реалізувати туристичний продукт буде неможливо.}

_{Саме тому для залучення туристів в сільську місцевість реальну допомогу в змозі надати реклама, що надає споживачеві інформацію про можливість повноцінного відпочинку в сільській місцевості. Швидкість і якість процесу інформування здатні забезпечити численні засоби інформації, поліграфічна продукція і так далі}

_{І на закінчення освітлення основних передумов розвитку сільського зеленого туризму доцільно підкреслити, що активізації їх впливу на формування туристичного продукту в сільській місцевості сприяє сприятливість інвестиційного клімату, хоча саме для цього виду туристичної діяльності об'єми інвестування можуть бути значно менше. А законодавчо-правове забезпечення, додаткові умови ліцензування, сертифікації житла, додаткові пільги дозволять утвердіться сільському зеленому туризму як одному з ефективних видів підприємницької діяльності в сільській місцевості.}

[Різне]

[г. Грофа]

[Ворохта]

[Різне]

[Гори]

[Панорами Карпат]

[Драгобрат]

[Івано-Франківськ]