ДИНАМІКА РОЗВИТКУ КУРОРТНО-ТУРИСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА КРИМУ
Найважливішим
чинником містобудівного розвитку Криму є наявність цінних
курортно-рекреаційних ресурсів, серед яких виділяються курортні,
оздоровчі і туристські. Основними курортними на Чорноморському
побережжі є клімат і морські пляжі [1].
Протяжність берегової смуги даних ділянок Чорноморського побережжя Криму
- ЗБК, ЮБК і ЮВБК - складає 480 км., але вони неоднорідні за своїми
природними умовами і курортно-рекреаційними властивостями.
Масштаби освоєння
курортно-рекреаційних територій побережжя комплексність їх забудови і
архітектура багато в чому зумовлюються технічним рівнем розвитку і
потужністю будівельної бази. Будівництво здійснюється в специфічних
умовах будівельно-кліматичних підрайонів, для яких характерна наявність
тривалого жаркого літа, унікального природного ландшафту, складних
інженерно-фізичних характеристик - гірського рельєфу, інженерної
геології, сейсміки, обвальних, карстових і інших явищ.
По типологічних,
конструктивних і технологічних особливостях індустріального житлового і
курортно-рекреаційного будівництва. Кримський півострів як відособлений
регіон членується на три будівельні райони:
1. степовий - рівнинний без сейсміки;
2. південне, південно-східне і східне гористе побережжя - сейсмічна зона;
3. Керченський півострів - без сейсміки.
Найбільші об'єми курортного будівництва ведуться в першому і особливо другому будівельних районах (на ЗБК, ЮБК і ЮВБК).
Кажучи про динаміку
розвитку лікувально-курортних установ, туристичних центром і баз
відпочинку, спираючись на дані статистичного управління АРК можна
привести наступні цифри: на території півострова в 2001 році
функціонувало 533 санаторно-курортних установи лікування і відпочинку з
ліжковим фондом в місяць максимального розгортання - 124,1 тисяч місць
(з них 39,5 тисяч місць кругло-добового функціонування) і 278
оздоровчих таборів на 26,1 тисяч місць. Крім того на території АРК
функціонували 84 підприємства готельного типу, в 2001 році з яких: 52
складали готелі, 2 кемпінги, 12 турбаз, 18 гуртожитків для приїжджих.
Номерний фонд цих підприємств склав 6,067 номерів. Намітилася тенденція
збільшення номерів люкс (від 212 в 1998 році до 346 в 201 році).
Одноразова місткість підприємств готельного комплексу склала в 2001
році 12676 місць [2].
Мал. 1. Динаміка введення в експлуатацію об'єктів санаторно-оздоровчого комплексу (число місць)[3]
Таблиця №1
Динаміка введення в експлуатацію санаторіїв по формах власності [4]
{\cf1\f0\fs20\ul\ulnone\b 199619971998199920002001
Всього 418-12660-148
По формах власності------
Державна 418-----
Комунальна ------
Колективна ---60-148
Міжнародних організацій і юридичних осіб ін. держав--126---
Загальне число
санаторно-курортних організацій в порівнянні з 1995 роком збільшилося
на 77 одиниць, або 16,9%. Тільки за останній рік їх кількість виросла
на 14 одиниць, а число наданих ліжок - на 2,6 тисяч місць. При цьому з
різних причин в поточному році не діяли 60 таких установ. По числу
оздоровлених і таких, що відпочили Автономна Республіка Крим лідирує в
Україні, на долю якої доводитися їх четверта частина. У 2001 році в
здравницях відновлювали здоров'я 833 тисяч чоловік - цей показник був
найбільш високим за останні чотири роки (в порівнянні з 2000 роком
збільшився на 65 %), при цьому поступаючись рівню 1995 року на 5,2%.
Мал. 2. Кількість ліжок (місць) в санаторно-оздоровчих установах Автономної Республіки Крим [5]
Розрахунки показують,
що комплексне освоєння рекреаційних ресурсів Криму може забезпечити
значні фінансові надходження, у тому числі і валютні. Попутно
відзначимо, що, по оцінках фахівців, в рекреаційних розвинених країнах
діяльність курортно-рекреаційного господарства забезпечує до 50% всіх
надходжень до бюджету.
Автономна Республіка
Крим має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства і
могутньої туристичної індустрії. Але не дивлячись на процвітання
окремих курортних і туристичних центрів, в цілому галузь знаходиться в
занепаді. Розвитку курортно-рекреаційного господарства Криму
перешкоджає невирішеність ряду проблем. Один з них нерозривно
пов'язаний з кризовим станом економіки країни, інші мають переважно
локальний і галузевий характер. Серед окремих чинників слід перш за все
назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби
реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги,
багаторазове збільшення транспортних тарифів і ін. до того ж різко
скоротилися можливості надання допомозі рекреантам з боку профспілкових
організацій. За деякими даними, в Україні за межею бідності опинилося
80% населення, а реальні можливості лікування і відпочинку зменшилися в
10-15 разів. Радикально ситуацію можуть змінити тільки оздоровлення
економіки, подолання системної кризи, підвищення життєвого рівня
населення, його купівельній спроможності [6].
Сучасне
курортно-рекреаційне господарство АРК по своїх масштабах і структурі
далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це
обумовлено, серед інших причин, також слабкою матеріально-технічною
базою курортно-рекреаційного комплексу, територіальною і тимчасовою
нерівномірністю діяльності його установ. Впорядкування курортних міст і
селищ Криму бажає залишати кращого: достатньою мірою незабезпечено
гарячим водопостачанням, центральним опалюванням, каналізацією і
газифікацією.
Багато проблем
пов'язано з обслуговуванням неорганізованих рекреантов. Зокрема,
недостатньо розвинена мережа громадського харчування, не вистачає
туристичних комплексів, готелів, кемпінгів і тому подібне Адже турбота
про неорганізовані рекреантах повинна стати неодмінній складовій
курортного обслуговування, бо в перспективі частка цього потоку
зростатиме.
Так само і розвиток
іноземного туризму стримується слабкою матеріально-технічною базою для
прийому і обслуговування приїжджих. Рівень комфортності
курортно-рекреаційних установ не відповідає сучасним міжнародним
стандартам. Виробнича база галузі формувалася в основному в радянські
часи, з орієнтацією переважно на невимогливого радянського туриста.
По попередніх
підрахунках, місткість санаторно-курортних і туристичних установ Криму
найближчим часом можна було б збільшити у декілька разів. Проте
поглиблення економічної кризи, відсутність засобів і матеріальних
ресурсів впродовж останніх років зумовили припинення реалізації більш
ніж половини розроблених крупних проектів.
Гальмує відновлення і
розвиток санаторно-курортного комплексу Криму так само відсутність
чіткого законодавства по курортно-рекреаційній діяльності в нових
умовах. Особливо гостро коштують проблеми власності, оподаткування,
фінансування. Якщо протягом багатьох років свого існування
курортно-рекреаційна галузь була дотаційною, але тепер вона не тільки
позбавлена державних асигнувань, але і по сплаті податків прирівнюється
до промислових підприємств. Такі чинники, при незмінному механізмі
господарювання, приводять до дорожчання санаторно-курортних вус-луг,
зменшенню завантаження рекреаційних установ і кінець кінцем до
величезних збитків галузі.
Вирішення проблем
розвитку курортно-рекреаційного господарства, вимагає щорічних
капітальних вкладень. Для цього повинна бути використані вся готівка
фінансові ресурси, як внутрішні, так і зовнішні.
Таким чином, за
даними стат. управління АРК на 1 січня 2002 року первинна вартість
основних засобів і нематеріальних активів санаторних, оздоровчих і
туристичних організацій склала 1707,8 мільйонів гривень і збільшилося
за рік на 4,2%. На третину зношені основні засоби вимагають постійного
оновлення [7].
На розвиток
санаторіїв в 2001 році направлено 68,5 мільйонів гривень капітальних
вкладень, що складає 5,7% всіх інвестицій в економіку АРК. В порівнянні
з 2000 роком об'єм інвестицій (у зіставних цінах) збільшився на 31,6 %.
За рахунок засобів
державного бюджету України на розвиток підприємств, що функціонують у
сфері санаторно-оздоровчого і туристичного комплексу було виділено 1,5
мільйона гривень капітальних вкладень або 2,1% всіх інвестицій,
направлених на розвиток цієї галузі (2000 рік - 1,8%, в 1999 році -
2,2%).
На будівництві санаторіїв освоєне 42,7 мільйона гривень або 62,3% інвестицій, направлених на розвиток об'єктів охорони здоров'я.
На 1 січня 2002 року
незавершене будівництво об'єктів охорони здоров'я людини в АРК досягло
250,9 мільйонів гривень капітальних вкладень.
Підприємствам
комунальної форми власності освоєно 28,6 мільйонів гривень або 41,7%
загального об'єму інвестицій на розвиток об'єктів охорони здоров'я
державною - 22,5 мільйона гривень (32,9%), колективною - 15,5 мільйона
гривень (22,6%). Із загальної суми інвестицій на створення активної
частини основних фондів направлено 35,4 мільйона гривень (51,8%), на
будівельно-монтажні роботи - 31,3 мільйона гривень (45,8%).
За перший квартал
2002 року забудовники всіх форм власності на будівництві потужностей
установ по охороні здоров'я людини освоїли 7,3 мільйона гривень
капітальних вкладень, що склало 3,7% всіх інвестицій в економіку
республіки.
За станом на 1 квітня
2002 року об'єм прямих іноземних інвестицій до установ санаторного типу
АРК склав 95,3 мільйона доларів США, або 53,3 % від загальної суми
вкладень. Найбільша питома вага інвестицій поступила з Російської
Федерації - 76,7 мільйонів гривень США.
У 2001 році в
республіці на розвиток будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів,
молодіжних турбаз, літніх будиночків і інших місць для
короткострокового мешкання направлено 69,9 мільйонів гривень
капітальних вкладень, або 5,8% всіх інвестицій в економіку республіки.
В порівнянні з 2000 роком об'єм інвестицій збільшився в 3,3 разу.
За січень-березень
2002 року на розвиток будинків відпочинку і пансіонатів освоєно 1,5
мільйонів гривень капітальних вкладень, або 0,7% інвестицій в економіку
республіки.
У 2001 році в 2,6
разу збільшився в порівнянні з попереднім роком об'єм інвестицій в
основний капітал підприємств готельного типу що надають місця для
короткострокового мешкання (готелі, включаючи туристичні мотелі і так
далі) і склав 91,7 мільйона гривень капітальних вкладень.
У загальному об'ємі всіх інвестицій в економіку АРК об'єм інвестицій, освоєний підприємствами готельного типу склав, - 7,6%.
У готельне
господарство республіки іноземні інвестиції поступили в об'ємі 8,8
мільйона доларів США. Найбільш активними серед іноземних партнерів є
підприємці Російської Федерації - 3,8 мільйонів доларів США, Кіпру -
1,5 мільйонів доларів США, Італії - 1,7 мільйонів доларів США і США -
1,0 мільйонів доларів США.
За станом на 1 квітня
поточного року на підприємства, що спеціалізуються на наданні туруслуг
поступило іноземних інвестицій, - 20,4 мільйонів доларів США.
Важливо підкреслити,
що підвищення соціально-економічної ефективності рекреаційного
комплексу можливе лише за умови залучення інвестицій. Нині інвестиційна
активність стримується з ряду причин: високий рівень податків,
незадовільне фінансування централізованих капітальних вкладень у
зв'язку з браком коштів, дефіцит кредитних ресурсів, великі процентні
ставки, нерозвиненість фондового ринку, складне фінансове положення
багатьох підприємств, зниження життєвого рівня і платоспроможного
попиту населення і ін. Пріоритетного значення набуває активізація
прямих форм інвестицій (шляхом продажу рухомого і нерухомого майна,
цінних паперів). Різноманітні курортно-рекреаційні і туристичні ресурси
Криму, наявна матеріально-технічна база і інші чинники, які впливають
на подальший розвиток і функціонування інфраструктури регіону, є
основою для залучення інвестицій з метою формування інфраструктури
курортно-рекреаційного і туристичного комплексу міжнародного класу.
Механізм реалізації
програми розвитку рекреацій повинен включати здійснення комплексних
ландшафтно-економічних досліджень території з метою їх використання для
розвитку санаторно-курортного господарства, визначення норм
диференційованого рекреаційного навантаження на них: обгрунтування
граничне допустимої межі і сумарної ємкості рекреаційних об'ємів,
визначення районів нового будівництва санаторно-курортних комплексів,
туристичних баз і спортивних споруд, а так само введення в дію норм і
правил використання рекреаційних і бальнеологічних ресурсів і охорони
природного середовища.
| 
