Чернівці — один із найкрасивіших обласних центрів Західної
України. Чвертьмільйонне місто, що розкинулося на берегах Прута, найбільші
патріоти воліють величати «маленьким Парижем»
Уперше Чернівці згадуються у феодальній грамоті молдавського господаря
Олександра Доброго, яку він видав львівським купцям 8 жовтня 1408 р. Ця дата
нині відзначається як День міста.
Однак, початок свій Чернівці беруть з давньоруської фортеці, що проіснувала
на лівому березі Прута до 1259 р. і була зруйнована на вимогу
монголо-татарських завойовників.
Від фортеці залишилися земляні вали та рови у західній околиці Чернівців і
назва міста. Вона нібито походить від старослов'янського слова «черн», тобто
«чорне місто», бо фортечні стіни, збудовані з дуба і чорнозему, були чорними.
Гешефт
Пріоритетною сферою діяльності у Чернівцях завжди була торгівля. Ставши в
середині XIV ст. частиною Молдавії, Чернівці тривалий час залишалися великим
митним пунктом на важливому торговельному шляху зі Львова до Сучави. Це були
благодатні часи для купців і бояр, котрі орендували мита і отримували великі
прибутки.
З 1457 р. місто стало центром проведення ярмарків для всього регіону.
Найвідомішим з них був Петрівський. Починаючи з 1786 р. він щороку проводився у
першій половині липня. Тоді сюди з'їжджалися купці з різних країн Європи.
Часи змінилися, але Чернівці й надалі славляться своїм базаром. На
знаменитий Калинівський ринок, що працює постійно, збираються перекупники мало
не з усієї України.
Поступ
Ще 200-250 років тому Чернівці були дуже невпорядкованими. Місце
теперішнього залізничного вокзалу займали непролазні болота, а там, де нині
знаходиться драмтеатр, шумів густий ліс, повний вовків.
Ознак європейського міста Чернівці починають набувати з середини XIX ст.
Саме тоді тут з'явилася перша лазня і запрацював телеграф, пожвавилося
містобудування.
Впевненим крокам Чернівців у Європу нащадки особливо завдячують другому
автономному бургомістрові Антону рицарю Кохановському фон Ставчану. За його
правління були збудовані ряд архітектурних споруд, якими уславилося місто,
зокрема, міський театр.
Пам'ятки
З часів феодалізму стоїть у Чернівцях Миколаївська церква, зведена 1607 р. з
дубових брусів і вкрита гонтою. Зовні вона нагадує просту селянську хату, але
має маківки з хрестами.
Є в місті дерев'яна Вознесенська церква кінця XVII ст. з дзвіницею і
Георгієвська церква 1766 р. з давніми фресками на внутрішніх стінах.
До найвизначніших місцевих споруд також належать катедральний собор,
вірменська церква, вокзал і міський театр.
Багато цікавого можна відкрити для себе у історичному і народному музеях,
музеї мистецтв, меморіальних музеях Ольги Кобилянської і Юрія Федьковича.
А перлиною Чернівців є колишня резиденція буковинських митрополитів,
збудована за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882
рр. Нині тут головний корпус Чернівецького державного університету ім.
Федьковича.
Саме сюди найперше радимо завітати гостям міста. А вже звідти вузенькі
старовинні вулиці поведуть вас далі й далі…
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
