А до мене Яків приходив, Коробочку раків приносив! А я тії раки забрала, А Якова з хати прогнала: "Іди, іди, Якове, з хати, Бо на печі батько та мати, А в запічку батькові діти, Ніде тебе, Якове, діти". Не пішов же Яків додому Та заліз у хижку в солому, А собаки гавкати стали, Поки батько й мати не встали. Наробили галасу діти Так, що нудно в хаті сидіти, Я забрала раки у миску, Сама пішла спати у хижку. Коли туди й батько приходять І у мисці раки знаходять: "Хто з тобою тут женихався І хто приніс раки? Признайся!". Поки мене батько питався, А мій Яків з хижки убрався — Через тин та через городи, Наробивши батькові шкоди. "Не приходь же, Якове, ніччю, Бо буде сторожа під піччю... Мене батько й мати все лають, А що тебе ніяк не піймають..."
|