Болгарія: мости в горах Орфея
Як майстерний майстер з долотом в руці природа створила неповторні і значні скельні утворення в казкових горах Родопи. Два природні мармурові мости, розташованих серед вікового хвойного лісу, гордо підносяться над водами річки Айдарсько-дере. Цей унікальний природний феномен заслужено завоював собі назву Дивні мости, а з 1949 р. був оголошений територією, що охоронялася.
Великий міст Великий міст вражає своїми розмірами. Завдовжки 96 метрів і шириною від 12 до 15 метрів, він підноситься над прірвою завглибшки 43 метри.
Всього в якихось двохстах метрах від нього знаходиться і другий міст. Він, швидше за все, нагадує тунель, його довжина - 60 метрів. Тунель починається відносно широким отвором, який поступово звужується, щоб під кінець перетворитися на щілину. Після моста вода йде углиб землі, щоб знову показатися півтора кілометри далі. Згідно одному з припущень про виникнення цієї природної визначної пам'ятки, під час землетрусу глибока карстова печера, видовбана колись багатоводною річкою, вкачалася. Річка понесла дрібніші скельні шматки, і з часом під впливом атмосферних процесів в мармурових скелях оформилися ці два неповторних по своїй красі моста. Їх виникнення, проте, оповите і безліччю міфів і легенд, які місцеві люди передають з покоління в покоління.
Легенди В народі говорять, що тут колись були величезні скелі. Ця територія належала Змієві Гориничу. Вигнаний людьми, він поселився в своїй будці, яка знаходилася тут в горах. Від його горя і від вибуху, який відбувся із-за його огнедишних ніздрів, в горах утворилися кратери. Люди розповідають, що це кости Змія Горинича. Згідно іншій легенді, за часів рабства Османа по першому мосту пролягала одна з доріг, по якій проїздили, що поставляють місцевому населенню їду і провізію, оскільки поневолювачі уникали цієї ділянки. Недалеко від другого моста знаходиться так звана Крижана печера, яка у минулому служила як природний холодильник. У ній лід зберігається протягом майже всього літа. Вона труднодоступна і небезпечна, тому туристом не слід відвідувати її без провідника-професіонала. Відпочинок у Карпатах
Любителям екстриму Якщо Ви любителі екстремальних відчуттів, якщо хочете побувати в Крижаній печері, то Ваше бажання цілком може перетворитися на реальність. У безпосередній близькості від Дивних мостів відкритий Туристичний інформаційний центр. У нім Ви можете скористатися послугами екскурсовода або кваліфікованих гірських провідників, дізнатися більше подробиць про туристичні маршрути і можливості, які пропонує регіон. Також створені спеціальні стежки, оснащені поручнями, а в скелях видовбані природні сходинки, які полегшують доступ до двох мостів. Для довших переходів розроблені і оснащені маркіровкою шість різних маршрутів. У районі є безліч лікарських трав, грибів і дикорослих ягід. Тут можна зустріти рідкісні рослинні види і ендеміки, занесені в Червону книгу, такі як родопськая фіалка, родопський ірис, родопський дурман, родопський силівряк або габерлея, відомий як квітка Орфея і багато інших. У цьому районі мешкають більше 270 видів птахів, а також ведмедів, вовків, кабанів, зайців, лисиць, диких кіз, сарн і оленів. У Червону книгу тваринних видів занесені альпійський тритон (саламандра) і деякі види кажанів.
Горіховий і Забридо Після чотирьох годинників ходьби від Дивних мостів Ви можете дістатися до села Горіхового. Маршрут пропонує виключно красиві панорами, які можете відобразити на плівці фотоапарата. У самому селі, але після попереднього бронювання, Ви можете переночувати в будинку для гостей „Раю”, який побудований повністю з екологічних матеріалів - соломи і грязі. По великому мосту проходить дорога від села Горіхового до близького села Забирдо. Забирдо розташоване уступами по обидва береги Забирдськой річки. Воно знаходиться на висоті 1250 метрів над рівнем морить. Тут гостинні господарі пригостять Вас знаменитим родопським чеверме - філе, жаренним на рожні, на слабкому вогні.
Забридовськоє колесо Це сіло, проте, прославилося іншим, - так званим забирдовським колесом огляду. Місцеві люди стверджують, що їх колесо з'явилося на білому світі ще до віденського колеса. І сьогодні на центральній площі сіла Ви можете побачити і підкотитися на відновленій по спогадах і фотографіях колеса огляду почала ХІХ століття. Воно зроблене повністю з дерева, її діаметр - 6 м. У минулому на ній загравали молоді, поки дівчата каталися, а хлопці уручну крутили колесо. Але такі колеса використовували не тільки як місце для зустрічей молодих, але і як місце для обговорень політичного життя. Там вдень сідали заможні селяни і обговорювали свої справи, а увечері їм на зміну приходили молоді люди. Із-за гірського рельєфу місцеві села зазвичай не мають в своєму розпорядженні територій, на яких можна оформити великі площі для збору народу. Тому і народ шукав місця, де він міг би спокійно зібратися і попащекувати.
| 
