Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з'явився Діві Марії в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку — народжен ня сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить сина без допомоги чоловіка. Архангел пояснив, що дитина з'явиться без порушення цнотливості Марії, через посередництво Святого Духа. Оскільки дівчина була дуже богобоязна, вона прийняла волю Божу як належне.

30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.

Господині цього дня печуть ритуальний хліб у вигляді хреста — хрестопоклонний хліб. Половину цього хліба родина їсть, а другу половину слід зарити в те зерно, що в коморі лежить. І так ця половина зарита мусить лежати аж до посіву.

22 березня вшановуємо пам'ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських — це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників були пов'язані любов'ю до Ісуса Христа, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися принести жертву язичницьким богам. Сорок чоловіків не відмовилися від віри християнської.

Цей день відзначаємо 18 березня. У народі за старих часів святого Конона вважали покровителем коней, а тому й святкували на Лівобережжі України переважно власники коней. На підставі співзвучності слів Конон та коні народилася легенда, що святий Конон був дуже добрим конюхом, і коні у нього були доглянуті, гарні та прудкі. За легендою, коли святий Ілля по небесному мосту їздить в огняній колісниці, то кіньми правити бере святого Конона. Як гримить, то й кажуть: «То святий Ілля по небесному мосту калачі везе, а кіньми править святий Конон».

Цей день, 14 березня, християнська церква «облагородила» посиланням на шанування пам'яті святої Євдокії.

Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого..

Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м'ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду.

Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя, яке тісно переплелося з язичницькими традиціями й перетворилося на Обретіння. Саме 9 березня, відповідно до церковних переказів, дружина домоправителя Ірода знайшла святу голову Івана Хрестителя, страченого на догоду Іродовій коханці та її доньки.

Тиждень перед Масляною, приблизно з 4 по 10 березня, — всеїдний тиждень, Колодій. А зветься так він тому, що в цей час можна їсти скоромне.

За народним повір'ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою. Але не слід дуже перейматися через це повір'я, оскільки сама ж народна традиція заперечує віщування падаючої зірки.

Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам'ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань — про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім'я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов'янських угод. А після християнізації Русі язичницькі боги були замінені християнськими святими. Отже, обов'язки язичницького Волоса перебрав на себе святий Влас.

15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву — дві горлиці та два