Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи
запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх
язичницьких богів, пам'ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах
і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань — про бога Велеса, покровителя
великої рогатої худоби. Ім'я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах
давніх слов'янських угод. А після християнізації Русі язичницькі боги були
замінені християнськими святими. Отже, обов'язки язичницького Волоса перебрав
на себе святий Влас.
За легендою, святий Влас жив у IV столітті, опікувався
простими людьми й дикими звірами. А християнська церква «підігнала» цей день до
церковного дня вшанування мученика Власія, єпископа севастійського. Перекази
про нього не є поширеними.
Святий Влас — покровитель худоби. Цього дня треба окропити
худобу свяченою водою та обкурити ладаном. За старих часів господарі служили
молебен прямо у своєму дворі, носили до стайні образ святого Власа, щоб худоба
була здорова та плідна.
Колись на цей день молодиці пили горілку в корчмі, а потім,
повернувшись додому, жартома били чоловіків дошкою для прядіння льону —
вважалося, що від цього худоба буде слухнянішою. Узагалі, кожної п'ятниці
лютого не можна прясти, шити й запрягати худобу, оскільки ці дії загрожують
господарям хворобою та неврожаєм.
| 
