Жива вода Криниць
Її гірська границя розпадається на дві
ділянки: Судети — на південному заході й Карпати — на півдні. Між ними
знаходиться прохід Моравські Ворота, що з давніх часів використовувався для
торговельних зв’язків Північної та Південної Європи. Судети тягнуться вздовж
кордонів Польщі й Чехії — це ряд невисоких гір (до 1520 м). На сході від
Моравських Воріт встають Карпати. Вони в цілому вище Судет; у районі Високих
Татрів їх максимальна висота сягає 2499 м. Тільки Високі Татри в Польщі мають гострі
гірські піки, глибокі ущелини і льодовикові форми рельєфу. Більш низькі відроги
Карпат, називані Бескидами, мають округлі форми й у значній частині вкриті
лісами.
Польські гори приваблюють туристів
мальовничою природою, пам’ятками історії, релігії, культури, можливістю
активного заняття спортом. Певно немає в Україні людини, яка б не чула про
Закопане — відомий гірськолижний курорт, який вважають зимовою столицею Польщі.
А от про Криніцю-Здруй, що теж знаходиться у Малопольському воєводстві, знають
набагато менше. Спробуємо це виправити.
Криніца — один з найкрасивіших і найбільш
популярних гірських курортів Польщі, який часто називають «перлиною польських
здравниць». Місто, перша згадка про яке датується 8 січня 1547 року,
розташоване в долині ріки Кринічанки і її двох притоків — Палениці і Чорного
Потоку на висоті 560-620 м
над рівнем моря. Основою розвитку туризму й оздоровлення у цій місцевості є
географічне положення, особливості клімату і виходи підземних мінеральних вод
із високим ступенем мінералізації.
Умови тут дійсно незвичайні. Завдяки тому,
що улоговина, де розташувався курорт, відкрита до півдня, клімат м’який:
середня температура у січні мінус 5 градусів, у липні — плюс 17. Фахівці
стверджують, що озону в тутешнім повітрі приблизно на третину більше, ніж
звичайно. Причому в ньому багато ефірних олій, які вбивають різні бактерії і є
цілющими для психіки людини.
Лікувальну мінеральну воду у Криніці
відкрили наприкінці XVIII сторіччя, однак, справжній розвиток курорту
починається у другій половині віку наступного. Саме тоді були побудовані
торф’яно-грязьові (1884) і мінеральні (1886) ванни, а також курортний будинок
(1889). Поруч з курортними спорудженнями почали рости численні вілли й
пансіонати, що сьогодні формують архітектурне обличчя курорту. Зразками для
їхнього створення послужили модні на той час тірольський і швейцарський стилі,
популярні на альпійських курортах. Проте будівлі, що зводили польські
архітектори, стали творчим розвитком оригіналів. Ці вілли і пансіонати одержали
патріотичні назви, які збереглися донині: «Вітольдувка», «Білий орел»,
«Костюшко», «Вавель», «Вісла» та інші.
З минулого століття Криніца є модним місцем
відпочинку. Свого часу тут можна було зустріти письменників Генріка Сенкевича і
Владислава Реймонта, художника Яна Матейка, поета Юліана Тувіма, співака Яна
Кєпуру, котрий мав тут власну віллу «Patria» («Батьківщина»).
Втім, є тут і свої, місцеві знаменитості.
Польський народний художник-примітивіст Никифор Криніцький (справжнє ім’я —
Єпіфан Дровняк) жив у Криниці з 1895 до 1966 року і похований на місцевому
цвинтарі. Він був неписьменний і все життя малював, та слава прийшла до нього
лише за декілька років до смерті, після виставки у Парижі. Зараз багато картин
Никифора зберігається у Новому Сонче. Інтерес до художника росте, і в Криніці
відкрили його музей. Стару віллу «Романовка» реставрували й перенесли туди, де
любив працювати Никифор.
У Криніці примудряються сполучити старовину
із сучасністю і комфортом. Не дуже давно з’явилися будинки зі скла і бетону.
Наприклад, Головний павільйон мінеральних вод — просторий, із зимовим садом,
місцем для прогулянок. Сюди підвели води від різних джерел, з різним складом і
цілющими якостями. Кожен ключ має власне ім’я: «Кринічанка», «Ян», «Йозеф»,
«Мечислав», «Слотвінка», «Тадеуш», «Зубер»... Тутешні води — потужний
лікувальний засіб, і внутрішній, і зовнішній. Їх п’ють, у них приймають ванни,
з ними роблять масаж, інгаляції. Вони незамінні при лікуванні захворювань
шлунково-кишкового тракту, залоз внутрішньої секреції, сечової і кровоносної
систем, жіночих хвороб і при порушенні обміну речовин.
До речі, Криніца-Здруй — одна з нечисленних
курортних громад, де змогли реалізувати план комунальних екологічних
інвестицій. Завдяки цьому тут впорядкували каналізацію, побудували санітарні
колектори й очисні споруди, провели водопровід. Особлива увага до утилізації
сміття та відходів. Тож на сьогодні Криніца — ледь не найчистіший з курортів
Польщі.
Та своїй великій популярності вона завдячує
не лише унікальним лікувальним можливостям. Все більше до неї приїздить
спортсменів, ділових людей і звичайних туристів. За останні роки це невелике
містечко стало одним із центрів польського бізнес-туризму. Восени тут можна
зустріти вчених, політиків і бізнесменів з Польщі, Росії, Білорусії й України,
що приїжджають на економічний форум «Польща — Схід». Щорічно у вересні
проводиться музичний фестиваль імені Яна Кєпури, а взимку — фестиваль гітарної
гри, на який з’їжджаються артисти з багатьох країн світу. Також проводилися у
Криніці чемпіонати світу із санного спорту та хокею.
Чимало цікавих пам’ятників історії, природи,
архітектури та туристичних «родзинок» чекає приїжджих у місті та на околицях.
Згадаємо лише про деякі з них.
Фунікулер, збудований у 1937 році у центрі
міста, за три хвилини та п’ять польських злотих винесе вас на вершину Паркової
гори (732 м),
де бере початок бобслейна траса. Звідти відкривається чудовий вид на Бескиди з
їх найвищою (1116 м)
горою Явожиною Криніцькою, яка стала улюбленим місцем відпочинку і змагань
прихильників гірськолижного спорту.
Дістатись її верхівки можна за сім хвилин
гондольною дорогою, що є найдовшою (2211 м) і найбільш сучасною дорогою подібного
типу в Польщі. Квиток на підйом коштує 15 злотих, а на спуск — 13. Абонемент на
проїзд в обох напрямках — лише 17 злотих. На верхній станції можна відвідати
Музей гірського туризму Польського туристично-краєзнавчого товариства та
засвідчити своє перебування на Явожині спеціальним поштовим штемпелем. Там же
працює кав’ярня, з якої у гарну погоду видно Татри. Але радимо надто не
захоплюватись польською кухнею, адже підйомник працює лише до 18 години.
Прихильників швидкої їзди привабить до себе
санкострада — багатосезонний жолоб, довжиною 950 м. За порцію адреналіну
під час двохвилинного спуску доведеться викласти всього п’ять злотих. Взагалі,
аматори активного відпочинку матимуть чим зайнятись. У Криніці є сім
впорядкованих лижних баз, відкритий і критий басейни, стартові площадки для
дельтапланів, безліч піших, кінних і велосипедних маршрутів.
Саме тут починаються дві траси Шляху
дерев’яної архітектури, маршрути якого налічують 1200 км та 128 позначених
об’єктів, та Шлях лемківських церков. Сховані серед дерев, вони нагадують
історію цих земель. Церкви, серед яких немає однакових, відзначає багатство
форм та архітектурних елементів. Деякі з дзвіницями, інші з низькими аркадами
довкола, стрункі або присадкуваті, із дахами, завершеними куполами або
накритими розлогими лазнями. Недаремно деякі дерев’яні костьоли внесені в
Список культурної спадщини ЮНЕСКО. Варто завітати до храмів, де запах деревини
змішується з ароматом ладану, а тихі акорди органу й тепло, що випромінюють
стіни, запрошують до роздумів і заспокоєння. Особливо під час дощу.
До речі, несподівана дощова погода не стане
на заваді відпочинку. Завжди можна сховатись від дощу у всесвітньовідомих
соляних шахтах «Велічка» та помилуватись скарбами підземного царства. Або, якщо
огорне урбаністична туга, з Криніци зовсім недалеко до старовинної столиці
Польщі — Кракова. Також є можливість без зайвих формальностей побувати у
закордонній Словаччині: всього 45 злотих коштуватимуть відвідини термальних
купалень у Врбові, а прогулянка на водоспад Гребеньок — 53 злотих.
Хочеться звернути увагу на ще одну принаду
осіннього відпочинку — менші витрати. Наприклад, путівка до санаторію «Згода»
на 14 днів коштує у жовтні 900 злотих, листопаді — 800. Влітку ціни зростають
до 1050 злотих, а півмісяця на новорічні свята коштуватимуть туристу 1120
злотих. Ціни у жовтні-листопаді та у березні-квітні на 10-30% нижчі.
Редакція дякує торговельно-економічному
відділу посольства Республіки Польща в Україні та міському управлінню м.
Криніца-Здруй за допомогу у підготовці матеріалу та надані фотографії.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
