З розумом, аптечкою та без
фанатизму
«Був січень. Уже в густих сутінках ми сходили
з Говерли до Козьмещика. Раптом назустріч виринуло «чудо» в легкій камуфляжній
куртці та в картузі на голові. Він заблукав, майже замерзав…» Про цю пригоду
фотограф журналу «Карпати» розповідає всім неофітам, наголошуючи, що так з
горами жартувати не можна. Того нерозважливого туриста, пластуна зі Львова,
відігріли гарячим чаєм, вдягнули в пуховку, допровадили до притулку. Потім юнак
дякував — йому врятували життя. Якби не щаслива випадковість, під Говерлою
стало б одним «підсніжником» більше. Ми не збираємось далі переповідати
страшилки, натомість подаємо деякі поради щодо поведінки в зимових горах.
Перед стартом
...Сьогодні в продажу є широкий вибір
зимового спорядження. Ціновий спектр дозволяє екіпіруватися як заможним людям,
так і вічно злиденним студентам (за винятком різних «мажорів»). Тому основний
критерій при підборі спорядження — аби в ньому за конкретних кліматичних умов
тіло почувалося комфортно, дихало, а не пріло. Якщо ваші спальник, одяг,
взуття, групове спорядження (передовсім намет) розраховані до температури –10
градусів, то не вибирайтеся з таким спорядженням в тріскучі морози, тим паче,
що це вимагає ще й належної функціональної підготовки, доброго попереднього
досвіду зимових походів.
У лижних чи піших зимових походах в складі
групи повинно бути не менше чотирьох чоловік на чолі з досвідченим керівником.
Вирушати зимою без досвідченого керівника — це не героїзм, а радше ідіотизм.
(Існують десятки ефективніших способів самогубства). При цьому перед виходом з
населеного пункту слід обов’язково попередити аварійно-рятувальну службу, чи
принаймні місцеву сільську владу про склад та маршрут групи. До зимових походів
допускаються діти віком від 14 років, і то під належним доглядом дорослих.
Категорично не рекомендується виходити на
маршрут протягом трьох днів після великих снігопадів (коли висота снігового
покриву внизу перевищує півметра); при густому тумані, шквальному вітрі (це
означає, що вгорі вирує справжня буря), дуже низьких температурах; під час
потужних опадів, при явно вираженій лавинній небезпеці.
Загалом же, в зимових виправах дуже важлива
зібраність як особиста, так і всієї групи…
Послизнувся
— упав — опритомнів…
Розглянемо найпоширеніші випадки травматизму
та критичних станів пересічної здорової (!) людини в Карпатах. Наш консультант
— лікар-травматолог Павло Кирилюк, у котрого за плечима досвід десятків зимових
походів та сотень операцій, допомоги спортсменам-екстремалам та любителям.
На гірськолижних спусках, каже лікар,
найчастіше трапляються розтягнення та забої під час падінь і зіткнень. За день
на одній трасі можуть бути десятки таких випадків — від банальних синців до
серйозних пошкоджень суглобів, особливо гомілково-ступневого та
променево-зап’ястного. Такі ж травми стаються в походах. Усе просто: людина
спіткнулась чи посковзнулась і підвернула ногу, або при падінні виставила
долоню... Найперше, що необхідно зробити в таких випадках, — гіпотермія, чи,
звичною мовою, охолодження болючого місця. Щонайменше впродовж 10–15 хвилин
треба прикладати сніг або лід (і ні в якому разі не гріти!). Доволі ефективні
при забоях та інших травмах мазі типу фастум гель, долобене гель. При травмах
суглобів, вивихах та переломах уражене місце треба іммобілізувати, тобто знерухомити.
Для цього дуже придасться еластичний бинт. Якщо травма серйозніша, доведеться
накласти шину. Для цього можуть надатися дерев’яні палиці, лижні палиці, власне
й лижі, жорсткі знімні елементи каркасу наплічника...
При ознаках струсу мозку (запаморочення,
блювота, непритомність, сильний головний біль) потерпілому слід створити
максимальний спокій, трохи підняти голову та зробити холодний компрес; дати
знеболююче та не давати пити. Потім акуратно транспортувати до лікарні.
Переохолодження,
а відтак навіть відмороження може спіткати непідготовленого туриста в Карпатах
навіть при плюсовій температурі. На термометрі +5 –+7, але висока вологість,
шквальний вітер, спітнілі ноги від кінчиків пальців поступово починають німіти
— фінал може бути дуже сумним. Найкраща профілактика переохолодження — це
якісний та адекватний до кліматичних умов одяг, а особливо взуття...
Якщо ж, властиво, шкіра рук та обличчя
починає біліти, відчуваються різкі болі в кінцівках, специфічне свербіння, яке
галичани називають запарями, — це явні ознаки переохолодження. В такому випадку
шкіру слід ретельно розтерти сухим шерстяним шарфом, рукавицею чи іншим
вовняним предметом, напоїти людину солодким гарячим чаєм. Медики заперечують
народний метод розтирання рук снігом — кристалики травмують і без того занімілі
клітини шкіри. Краще розтерти кінцівки спиртовим розчином. А от вживати спиртне
«для зігрівання» категорично не рекомендується…
Якщо при ознаках переохолодження не вживати
заходів, то відмороження може настати в проміжку від півгодини до двох годин.
Набір, важливіший за «джентельменський»
Аптечка для зимових виправ пересічного
туриста, у принципі, мало чим відрізняється від того оптимального комплекту,
який треба з собою мати в поході будь-якої пори року. Проте більший акцент
робиться на небезпеку згаданих вище ситуацій. В аптечці мусять бути бинт,
звичайний та бактерицидний пластирі, еластичний бинт. («Усім спортсменам раджу
мати його в аптечці, — наголошує Павло Кирилюк. — При травмах це найнеобхідніша
річ»). Найпростіші та надійні засоби дезинфекції — перекис водню, антисептики,
як-от йод, зеленка. Лікар радить брати в похід комбіновані таблетовані
знеболюючі типу сіган, темпалгін, баралгін тощо. Вони не лише знімають біль
голови, але й ефективно діють при травмах і забоях, знімають болі в кишечнику.
...Від так званої сніжної сліпоти вам
допоможуть очні краплі — розчин альбуцид, чи інакше — сульфацил натрію. (До
речі, дуже ефективним при таких пошкодженнях зору є промивання очей прохолодним
чорним чаєм). З певною медичною метою для дезинфекції шкіри (зокрема, спітнілих
за день ніг) добре застосовувати зволожені спиртом гігієнічні серветки. Для покращення
життєвого тонусу при великих навантаженнях корисними будуть таблетки глюкози з
вітаміном С (як кажуть в народі, аскорбінка)...
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
