Спелеологи жартома говорять, що
першими дослідниками печер були древні люди, оскільки в підземних тунелях вони
облаштовували собі житла, робили святилища, місця для жертвоприношень і
поховань. Якщо ж серйозно, то перші наукові розвідки проводилися під землею
років триста тому. Що стосується України, то на сьогодні тут відкрито понад
тисячу печер, і на спелеомапі продовжують з’являтися нові підземні лабіринти.
Піонери
печерних досліджень
У своїй праці 1721 року польський натураліст
Габріель Жончиньскі згадує печеру біля села Нижнє Кривче (Борщівський район,
Тернопільщина). А вже в наступній розвідці дає її невеликий опис: «Печера з
тісним входом, така заплутана, що в ній можна заблудитися». Дещо пізніше, у 1785
році, вхідні частини кількох печер Криму описує російський мандрівник родом із
Пруссії Карл Габліц. Очевидно, цих дослідників і можна вважати першими на
території України...
…Сам
термін «спелеологія» (від грецького spelaion — печера) виник у Європі
наприкінці XIX століття. Четвертого серпня 1893 року на засіданні конгресу
французької асоціації підтримки наукових досліджень цей термін вжив місцевий
дослідник Едуард Альфред Мартель. В Україні ж його вперше використав молодий
геолог Валерій Махаєв у 1937 році. Він розробив перше спелеологічне районування
Криму, виділивши на півострові печери карстового, вулканічного та
антропогенного походження. До часу роботи Махаєва дослідники вже описали 31
печеру на півострові.
Спелеологія як сучасне поєднання науки,
спорту і туризму сформувалась на теренах України на початку 60-х років минулого
століття. У цей час при академії наук УРСР працювала Комплексна карстова
експедиція. Окрім п’яти «штатних», щоліта до неї приєднувалися «неофіційні»
загони науковців з усієї країни. Експедиція переважно працювала над
дослідженням кримських печер…
Саме в Криму в 1962 році відбувся перший всесоюзний
зліт спелеологів. Після нього активність досліджень ще більше зросла.
Спелеологам вдалось пройти печери, повністю заповнені водою. Спортсмени
опустилися на дно печер-колодязів глибиною до 500 метрів.
Перші невеликі печери в Карпатах були
відкриті у післявоєнний період. Дослідники, зокрема члени Комплексної карстової
експедиції, оглянули у горах близько 35 карстових порожнин. У 60-х роках
спелеологи вивчали шахти Солотвина, і вже у 1968 році тут заснували на той
момент єдину в СРСР алергологічну лікарню...
Крим
підземний
Наразі в Україні відкрито вже далеко за
тисячу печер і гротів. Переважна більшість із них знаходиться у двох районах
країни. Близько 900 печер — на території Кримського півострова та близько 100 —
на Поділлі (переважно на Тернопільщині).
Більшість кримських підземель розміщені у
межах трьох гірських комплексів — Чатир-Дагу, Карабі-Яйли та Ай-Петринської
Яйли. Найвідоміша печера Криму — Мармурова на Чатир-Дагу. Особлива вона тим, що
найкраще з усіх природних підземель України обладнана для екскурсій, і,
відповідно, найбільш відвідувана туристами. Протяжність розвіданих ходів печери
складає понад два кілометри, з них більше кілометра — екскурсійний маршрут…
…До спелеокомплексу Мармурової входить також
обладнана для відвідування печера Еміне-Баїр-Хосар (вона ж — печера Мамонтів),
де знайдено і виставлено для оглядин туристів рештки давніх тварин — мамонта,
печерного ведмедя, шерстистого носорога. До цього ж комплексу відносять
необладнані печери: Тисячоголову, Холодну та Триочку.
Найдовша в Криму і унікально красива печера
Кизил-Коба (Червона), що знаходиться у верхів’ї найбільшої кримської ріки —
Салгіра. Всередині ж самої печери (довжиною понад 20 кілометрів) також
тече ріка. У 12 місцях вода повністю перекриває ходи підземелля, і до наступної
зали доводиться пробиратися під водою. Печера відкрита для відвідувачів, їм тут
навіть влаштовують екскурсії з доланнями сифонів.
Ще однією унікальною печерою Криму є
Солдатська Шахта. Це найглибша карстова шахта в Україні. Наразі найнижча її
розвідана точка знаходиться на глибині 517 метрів нижче рівня
входу. Для пересічного туриста Солдатська Шахта практично недоступна. Адже для
її проходження потрібно використовувати спеціальне обладнання. Печера
переривається глибокими колодязями і сифонами.
Печери Тернопільщини
Поділля відзначається високою концентрацією
печер. Лише в одному Борщівському районі їх понад 30. Саме тут починається
найбільша в світі гіпсова печера — Оптимістична. Зараз на карту нанесено до 230 кілометрів її
підземних ходів. Кожне нове дослідження, яке проводять переважно
першовідкривачі Оптимістичної — львівський спелеоклуб «Циклоп» — додає печері
кількасот або й кілька тисяч метрів довжини. Відвідують це підземелля лише
спелеологи-професіонали, адже для любителів її лабіринти занадто складні…
Печера Озерна, вдвічі менша за Оптимістичну,
знаходиться трохи північніше, в тому ж таки Борщівському районі. На карту
нанесено близько 116
кілометрів тунелів, третину з яких займають підземні
озера — основна прикраса цієї печери. В одному із залів підземелля, як і в
Оптимістичній, обладнано базовий спелеотабір. Для пересічних туристів Озерна
закрита.
Тернопільщина характеризується не тільки
високим скупченням печер, але й тим, наскільки тут спелеологи опікуються
підземеллями. Найбільші й найцікавіші печери оголошено заповідними зонами, вони
закриті для сторонніх. Туристів же переважно водять у Вертебу, Кришталеву та
Млинки. Займаються цим спелеоклуби й організації, що опікуються цими печерами…
Новонароджена Музейна
Попри велику кількість досліджених підземних
ходів, очевидно, що багато печер — як на Поділлі, так і в Криму — ще не
відкриті. Щороку спелеологи додають до списку нові назви. Минулий рік, до
прикладу, відзначився відкриттям на Борщівщині підземного ходу, який українські
ЗМІ помилково назвали найдовшою печерою світу. Насправді ж члени спелеологічної
секції при Борщівському краєзнавчому музеї виявили невеликий хід неподалік села
Більче-Золоте Тернопільської області…
Відкриту печеру назвали Музейною — на честь
музею, при якому працюють спелеологи. Зараз на карту вже нанесли кількасот
метрів її ходів. Спелеологи як люди забобонні загадувати наперед не хочуть,
однак сподіваються, що ця печера принесе багато приємних сюрпризів і вкладена
праця буде винагороджена цікавим відкриттям.
Печери популярні й... беззахисні
Відкриваючи нові печери, люди дізнаються
щось нове. Однак цим самим вони, так би мовити, обеззброюють красоти
підземелля. Адже за першодослідниками приходять шукачі пригод і екстріму, що часто
закінчується вандалізмом і непоправними втратами для природи. Окрім пасивного
вкладу в зміну вигляду печер, як-от витоптування долівки чи внесення в
середовище підземелля нетипових для неї мікроорганізмів, відвідувачі
відзначаються й активними спробами залишити свій слід. У відкритих загалу
печерах можна побачити написи на кшталт «Ваня+Лєна». Печерні вандали залишають
купи сміття, нищать унікальні кристали, сталактити і сталагміти. Тож одразу
після відкриття спелеологи задумуються над тим, як вберегти підземні красоти
від небажаних відвідувачів…
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
