Українські митці здавна охоче
«освоювали» Карпати, і, зрозуміло, особливо — осінні, сповнені буяння
неймовірної палітри півтонів і яскравих контрастів. З-поміж різних куточків цих
гір частіше вибирали Гуцульщину — як більш екзотичну. Свого часу і
Новаківський, і Сельський, і художники наступних поколінь, а ось уже недавно
Параджанов та Якутович облюбували Чорногору, Верховину, Ворохту, Дземброню,
Делятин. Відомими в художницькому середовищі стали й закарпатські Хуст,
Мукачеве, Драгобрат. Але в горах на Львівщині, у курортному містечку Славське,
пленер живописців відбувся чи не вперше.
Завдяки певній сміливості і нетрадиційності
мислення господарів ресторану «Максим» і власників гостинної «Приватної оселі
Арєф’євих» пані Оксани і пана Дмитра, тридцять художників з усієї України
зібралися в гірськолижному Славському і провели два тижні плідного пленеру.
Ідея виникла не спонтанно. Приймаючи впродовж декількох років художників
Львівської національної академії, Арєф’єви утвердилися в думці, що справа є
надзвичайно плідною і взаємокорисною. Окремі роботи художників залишилися у
Славському і тепер прикрашають інтер’єри турбаз, ресторанів, помешкань. А за
художниками у літній нелижний сезон потяглися меценати та шанувальники
мистецтва. З часом стало звичним, що господарі у такий спосіб вдихнули новий
струмінь у звичний триб життя «лижного» селища і наповнили так звані «мертві
сезони» захоплюючим і комерційно вигідним сенсом.
І
ось у травні нова зустріч вже давніх друзів, художників та Арєф’євих, стала
початком роботи над справжнім мистецько-туристичним проектом. За підтримки
селищної влади на чолі з головою Михайлом Кінашем, Львівської національної
академії мистецтв, ректором якої є Андрій Бокотей, у Славське запросили
тридцятьох художників зі Львова та Львівщини, Закарпаття, Криму, Києва. Прибули
сюди навіть митці з Казахстану й Сполучених Штатів. З’явилася змістовна
програма акції, її емблема, а зрештою — добрий розголос про можливість для
всіх, хто любить малювати, приїхати сюди, щоб відпочити й попрацювати.
Затишне Славське, що зазвичай асоціюється
найперше з лижним туризмом, виявилося навдивовижу придатним до мистецьких
студій, творчих медитацій, імпровізованих виставок, художницьких прогулянок
навколишніми невисокими горами. А вечорами тут так пасує, оглядаючи
новостворені полотна, дискутувати на мистецькі теми в товаристві колег та самих
господарів.
…А підсумкова виставка в залі ресторану
«Максим» була гідна столиці. Локальність місця і рівні для всіх художників
умови для творчості насправді вилилися у вражаюче різноманіття стилів, жанрів,
підходів, бачень. Тож і каталог як один із результатів пленеру обіцяє бути
цікавим. «Змагання» між вихідцями різних живописних шкіл підкреслило образ
благодатного куточка Карпат Славського — вдячної натури не лише для
відпочиваючих, туристів, а й митців…
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
