Не
бійся, туристе, ні вітру, ні дощу
Найперше домовимось, що при
розгляді такої важливої теми як верхній одяг матимемо на увазі лише два
елементи — куртку та штани. Тобто так званий «штормовий костюм». До того ж,
зважаючи на пору року, ми не будемо брати до уваги пуховики та інші теплі
манелі, а з іншого боку, ті речі, які ви носитимете у теплу та сонячну погоду.
Щоб мандрівник не підхопив пневмонію
Для чого взагалі у магазинах продають
туристичний одяг? Для чого тисячі людей не сплять ночами, розмірковуючи над
тим, як втілити «космічну» технологію чи інше ноу-хау в такі банальні речі як
куртки чи штани? Все для того, аби мандрівникам, адреналінникам чи екстремалам
було сухо, зручно і комфортно. Щоби турист ненароком не помер від пневмонії
після того, як двадцять чи тридцять хвилин провів під зливою, альпініст не
застудився після сходження у вітряну погоду, а простий мандрівник елементарно
не промочив ноги під час прогулянки весняним лісом.
Аксіома, напрацьована за багато років,
твердить: туристичний одяг повинен бути міцним, легким, вітро- та
вологонепроникним і дешевим. Основна частина виробників, чию продукцію можна
знайти на ринку України, успішно справляється з цими завданнями. Ну, принаймні
з чотирма першими. Прорив у виробництві відбувся у 1970-80 роках, коли фірма
W.L. Gore & Associates, Inc розпочала випуск перших видів мембрани, виробів
з PTFE (політетрафторетилену). Сьогодні жодна більш-менш поважна компанія з
виготовлення туристичного одягу не оминула мембранні технології. Але про них
дещо пізніше — як кажуть, все найцікавіше у детективі — на останніх сторінках.
Наразі розглянемо сам одяг і його різноманітні функціональні «навороти» і
«прибамбаси».
Куртка
Крій куртки може бути будь-який. Але бажано,
щоб у ній був каптур, бо, як відомо, всі проблеми у людини виникають через
голову — і не тільки гайморит, але й геморой. Капюшон обов’язково має мати
затяжки з фіксатором чи то на гумках, чи інших супермегарозробках. Спробуйте
без цього пройтися назустріч вітру. А якщо вітер з дощем? Бажано, щоб каптур прикривав
підборіддя і рот. Деякі капюшони мають щось на кшталт дашка, деякі — відстібні,
якісь ховаються у комір, а якісь ні — усе це дрібниці. Вибір залежить лише від
ваших уподобань та модних тенденцій.
Забагато кишень зовні і всередині не буває.
Вони найкраще функціонують на застібках YKK. До того ж закритих планками на
Velkro, або, простіше кажучи, липучках. Речей у туриста чимало, а конче
необхідних — ще більше: все в рюкзак точно не влізе. Що до кишень, то слід іще
відзначити так звану суху кишеню, тобто розташовану між планкою, яка закриває
блискавку, і підкладкою куртки. Ніби і не зовнішня, і не внутрішня, але не
замокає, і до неї надзвичайно легко добратися. А отже, зручно тримати речі, які
регулярно стають у пригоді.
Добре зарекомендували себе своєю функціональністю
широкі рукави з манжетами на липучках (ану ж спробуйте вдягти куртку на кілька
светрів-«поларів» та ще й у тісному наметі). Наявність вентиляційних отворів у
куртці під пахвами значно полегшить життя в дощову погоду. Знову ж таки, все це
бажано мати на застібках YKK. Ну, і, звичайно, стяжки на талії та інших
необхідних місцях — тут уже вибір за вами. Незле, коли конструкція куртки
передбачає відстібання утепленої підкладки. Спітнілих покійників ще не
знаходили, тільки замерзлих...
Сучасні куртки шиють в основному з усіляких
полі-шмоліуританів, бавовна себе не виправдовує — вона важка і габаритна.
Добре, коли у виготовленні тканини використана технологія RipStop (rip —
розрив, тобто, якщо ви продірявили одяг, можна не боятися, що дірка розповзеться
більше). Шви обов’язково мають бути проклеєні. До всього переліченого можна
додати ще об’єм і вагу куртки, бо, як-то кажуть, на підйомі і ложка важка, і
сало не смачне.
Штани
Багато
туристів користуються так званими самоскидами. Такий варіант дозволяє — у
випадку дощу чи ненароком снігу — швидко вдягнути штани, навіть не
роззуваючись, ну, і, відповідно, швидко зняти. Вся хитрість полягає у
блискавках на всю довжину штанок у тих місцях, де у кавалеристів були лампаси.
А ще замки дозволяють швидко охолодити ноги, якщо стало гаряче. Кишені на
штанах — особистий вибір кожного (наприклад, є де погріти руки).
Бажано, аби блискавки також були захищені
планками на «липучках» і мали зверху та знизу застібки. Тоді при практично
повністю розстібнутій блискавці дощова вода не потраплятиме під штани — і не
гаряче, і не мокро. Інколи блискавки на самоскидах роблять із «гумовими»
захисними клапанами (не рекомендуємо зі згаданих міркувань). Шви на штанах
обов’язково мають бути проклеєні.
Деякі
виробники пропонують моделі з підтяжками — це дуже функціонально, особливо,
якщо йти із розстібнутими блискавками.
Відсутність самоскидів у вашому гардеробі
напевне ж не створить перешкод мандрам і походам. Вони швидше зручний елемент
спорядження, аніж догма. Тим більше, що є багато моделей штанів і у так званому
класичному варіанті — теж зручних у використанні.
Існують і напівкомбінезони. Вони багатьом
подобаються. Відома всім фірма «The North Face» випускає модель навіть з
«бомболюком».
Таким чином, штани та куртка складають
штормовий костюм. Але що саме робить його таким незамінним? Завдяки чому цей
одяг є вітро- та вологонепроникним? Отут і починається найцікавіше.
Мембрана
Це тонесенька плівка, інтегрована у зовнішню
тканину. На вигляд вона нагадує білу гуму, а на дотик — латекс. Один із
способів нанесення мембрани — це напилення під тиском на тканину спеціальної
просочуючої речовини. Тепер практично всі виробники використовують у дорогих і,
відповідно, досить якісних моделях так звану трьохшарову мембрану, тобто «ховають»
її між двома шарами тканини.
Найлегше розрізняти мембрани або за типами,
або за їх вологовідвідними можливостями. За типами їх дві: мікропорна і
гідрофільна. Перші краще виводять вологу, тобто «дихають», другі довговічніші,
але вологу виводять гірше.
«Дихання»
та водонепроникність
На один квадратний сантиметр мембранної
тканини припадає 1,5 мільярда мікропор. Одна мікропора в 20 000 разів
менша, аніж краплина води, але в той же час у 700 разів більша за молекулу
води. Тому одяг зовні не промокає, а з середини волога виводиться у вигляді
водяної пари, тобто тканина «дихає». Дані щодо водонепроникності та
вологовідводу вказані у вигляді, скажімо, таких от цифр:
10 000/8 000 /м2 за добу. Перші цифри
вказують на водостійкість, а другі — на кількість вологи, виведеної за добу.
Але тести різних мембран можуть відрізнятися. Визнані в Європі — ISO 811 (на
водонепроникність), ISO 9237 (на вітронепроникність) та ISO 11092 (на
паропроникність). Все інше може виявитися «макаронами на вуха». Взагалі
найкращий результат по «диханню» — літр за годину. Поки що більше не реально
(дані для мембрани Gore-Tex™ 2-layer).
Наразі український ринок перенасичений як
різного роду мембранними виробами, так і виробами, які від мембрани мають лише
горде та дороге ім’я торгової марки. Боротися з цим важко, але можна. Достатньо
поглянути на ціну та назву бренду (ну, не коштує курточка з лейбом Gore-Tex 100
гривень, її ціна має бути не менше 250-300 доларів). Окрім того, на сайтах
виробників можна знайти інформацію щодо офіційних дилерів та умови гарантії.
Так-так, на фірмові речі вона є.
Ринок настільки закиданий різного роду
«тексами», що й не перелічити. Рекомендую звернути увагу на такі: Gore-Tex,
Sympatex, TransActive, TriplePoint, AquaTex, WindTex та WinchTex. І, звичайно,
на фірму виробника — на поважний бренд дурницю не ліпитимуть. Ціни різні — від
помірних до захмарних. Не рекомендую брати мембранний одяг на різного роду
«секондах» — довго не служить, хоча й дешевий.
І не бійтеся ні вітру, ні дощу!
Рекомендації до користування
1. Періть тільки так, як рекомендує
виробник.
2. Жодного вогню.
3. Не зберігайте в скрученому вигляді.
4. Регулярно використовуйте просочуючі засоби,
рекомендовані виробником.
5. Одягнувши на вовняний светр,
спітнієте, тому краще вдягати на одяг а-ля Windstopper — тоді волога
виводитиметься.
6. Обмерзла мембрана не працює — пара не
може вийти назовні.
7. Наскрізь мокра зовнішня тканина на
мембранному одязі також не пропускає пару.
8. Бруд нищить мембрану.
9. Після використання добре просушіть
мембрану при кімнатній температурі, а не на батареї.
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
|
