На
Золотий тік
«Золотий
тік» — саме так, пам’ятається, у старезній легенді називали майдан на
Старо-Галицькій (зараз Крилоській — поблизу міста Галич) горі. За легендою,
його спорудили за наказом князя Ярослава Осмомисла і покрили золотом. І
далеко-далеко було видно його відблиск, що привертав увагу людського ока,
символізуючи велич Галицького князівства. Так тривало, доки не насунула на
Галицьку державу монголо-татарська орда. Відповідно до легенди, коли чужоземна
армія підійшла до мурів багатого міста, все золото на горі «втекло» під землю…
Спитаєте в Івано-Франківську хоч кого —
скаже, що до Крилоса їхати «просто» на Галич і за кілька кілометрів перед ним
звернути ліворуч. А ми пропонуємо їхати «криво»: на Калуш, а тоді вивернути
праворуч — до Крилоса. Принаймні нам здається, що так цікавіше, хоча і вдвічі
довше. Калуською трасою минаємо села Павлівку та Майдан... В селі Боднарів
віднаходимо поворот до нашої мети...
...Ця
дорога, що сполучає Боднарів та Крилос, є другорядною і не надто завантажена
транспортом. Нею набагато частіше ходять домашні тварини, ніж їздять машини. А
ще на ній нема значних перепадів висот, тому крутиш собі педалі без надмірних
навантажень.
Від
вже згаданого повороту до самого Крилоса назбирається десь біля двадцяти
кілометрів — добрі півтори години в дорозі (враховуючи час на привал і
перекус).
...О 12 годині за Київським часом — саме
тоді перші з нашої команди підкорили Крилоську гору — у храмі нагорі ще триває
богослужіння. Тож «шукати» «Золотий тік» нам випало під божественні співи та
мелодії.
Крилоську гору та тік (майдан) на ній
насправді можна сміло назвати золотими. Це не випадково, що тут зібрано стільки
величних цінностей давньої української культури. Основна серед них — церква
Успення Богородиці — побудована 1584 році (зведена з каменів Успенського
собору, фундамент якого знаходиться поруч). Хоча інтер’єр церкви осучаснено на
смак місцевої громади, фасад її збережено оригінальним. Це направду тішить
любителів старовини. Успенський собор, фундамент якого відкритий для огляду,
був збудований в середині XII століття. Тут у 1937 році під час розкопок
знайшли кам’яний саркофаг з останками Ярослава Осмомисла. Не менш велична
пам’ятка — курган-поховання, що має назву Галичина могила. Вона знаходиться на
самій вершині Крилоської гори, приблизно на 150 метрів південніше Успенської
церкви. Науковці сходяться на думці, що під курганом похований вождь чи князь
Галиця — засновник міста. Вхід до історичної усипальні зачинений...
|
Характеристика маршруту:
загальна довжина — 55 км
характер дороги — горбистий
загальний час на маршруті — 4 год.
клас — маршрут вихідного дня
|
Поруч знаходиться музей Давнього Галича,
безумовно вартий відвідин. Кількадесят метрів нижче виконано реконструкцію
дерев’яної церкви XVI століття, типової для тогочасної Галичини. А ще сто
метрів далі — з іншого боку від дороги — дзюрчить невпинне джерело із Княжої
криниці.
Наш байк-гурт зупинився посидіти (що і вам
радимо зробити за відвідин Крилоса) біля тої живучої криниці, кинути на дно її
кілька монет, вмити дещо стомлене від мандрівки обличчя, потішитися видами
довкола. А там і час повертатися полегку додому. Галицькою трасою це займе
менше години. Звідси до Івано-Франківська близько двадцяти кілометрів.
...Команда журналу «Карпати» не злазить із
залізних (дюралевих) коней аж до пізньої-пізньої осені. Цей досвід пропонує
перейняти нашим читачам. Чи є в цьому останньому осінньому дозвіллі бодай якась
(велика чи мала) доля здорового глузду — вирішувати вам. А ми лише посприяємо
тому, щоб ви знайшли собі способи сказати: «Так — є!»
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"
| 
