• Місто Яремче пов’язано з іменем легендарного народного героя Олекси
Довбуша та його побратимів Василя Баюрака з Ямни та Павла Орфенюка з Дори.
• У жовтні 1908 року у татарівських лісах полювала віденська аристократія, а з
ними і архикнязівна Марія Тереза та князі Ліхтенштейни.
• У 1893 році в селі Дора (урочище Білий Камінь) знайдено скарб бронзових
виробів (котли та меч), що датуються віком 800 років до н.е.
• 25 серпня 1896 року створений туристичний клуб «Клуб Яремчанський». Силами
клубу маркувалися стежки для прогулянок в гори, зроблено сходинки до водоспаду
«Пробій», визначено місця для риболовлі. «Клуб Яремчанський» робив все, щоб
привабити відпочивальників і відділити Яремче від Дори.
• У 1901 році в Микуличині було відкрито перший український готель. Львівське
товариство орендувало в пароха о. Тадея Галайчука у віллу поблизу залізничного
вокзалу. Вілла мала два поверхи, великий зал - гостинницю і вісім кімнат.
• У 1905-1906 роках в Яремче відпочивало за сезон 1500 чоловік, що приносило
власникам вілл до 200 тис. корон щорічно.
• У 1912 році в Яремче відпочивало 2400 чоловік. Цього року багато часописів
Галичини писали про перебування в Яремче майбутнього престолонаслідника Карла
Франца Йосипа Габсбурга, який згодом став австро-угорським цісарем Карлом І
(1916 – 1918).
• На початку першої світової війни багато яремчанських юнаків зібрались на
привокзальному майдані навпроти готелю Гануса, щоб записатись в Легіон
Українських Січових Стрільців (УСС). Напутню промову перед добровольцями
виголосив український письменник, педагог Богдан Лепкий (1972 – 1941).
• У 1941-1942 роках Микуличинським надлісничим був чоловік відомої української
письменниці Ірини Вільде Е.Полотнюк, що був розстріляний німцями.
• До 2006 року у вжитку були дві назви міста — Яремча і Яремче, перша з яких
з'явилася у 20-х роках ХХ ст. завдяки польським урядовцям, а потім була
зафіксована радянськими. Первісну назву Яремче було уточнено рішенням Верховної
Ради України.
