Хрестя
На Хрестя або на Хрестопоклінному тижні, в середу — «середопістя»1
1 Третій тиждень Великого посту називався Хрестопоклінним, середа нього тижня — середопістя, неділя — Хрестопоклінною.
чи ще інакше — «поклони» на Київщині та Лівобережжі в дожовтневий період пекли хлібини у вигляді хреста — «хрестопоклінний хліб». Одну частину тих хлібин споживали, а другу — зберігали в коморі, зариваючи в зерно — насіння аж до часу посіву. Ідучи в поле сіяти ячмінь, овес чи ярову пшеницю, господар брав із собою хрестопоклінний хліб. Одні селяни, поклавши на землю хліб, помолившись їли його примовляючи: «Дай Боже, і на той рік їсти свій хліб». Інші брали пару таких хлібин: одну їли, а другу закопували на ниві в землю, щоб краще та земля хліб родила.
«Якщо в цей день у полі над сівачем заспіває жайворонок, буде добрий урожай на збіжжя. А як жайворонки літають низько над землею і не співають, — жди посухи». «Щоб нива не заростала бур'яном, треба ідучи на сівбу, одягнути ту сорочку, в якій ішов до сповіді та причастя».
У деяких селах Лівобережжя закопували в землю череп'яний посуд із свяченою водою — «щоб посухи не було». У селах Чернігівщини закопували шматки полотна, яке лежало в церкві на плащаниці — «щоб був добрий урожай на збіжжя».
Зміст
