 |  |  |  |  |
На озері несамовите у Яремче
Привидів не бачили, але перестрашилися сильно. На Несамовитому в 1993-му. Тоді я зрозуміла, чому його Несамовитим називають. Спочатку був сильний вітер, а потім здалося, наче хтось ходить, але з намету ми боялися визирнути. Надворі лишалася гітара, так у неї струни грали.Ще моя подруга ходила в похід в тому ж 1993-му, вони ночували на якійсь старій заставі по дорозі з Гути на Сивулю (точне місцезнаходження вона сказати не може, може, хтось із форумчан чув про те місце). Двоє хлопців і четверо дівчат настільки були переполохані тою ніччю, що просто зійшли з маршрута. Ні, привидів не бачили, але відчуття було якесь моторошне, наче там відбувалося щось дуже погане. Причому це підтверджували і розсудливі сміливі хлопці.
Цілком випадково дізнався про "БЛУДНИЙ ГРУНЬ" (блудний грунт) облизу однієї популярної туристичної стежини, що пролягла в руслі ріки Жонка, поблизу Яремче. При дорозі табличка - "БЛУДНИЙ ГРУНЬ", розпитався лісових хлопців ( лісничих) і з'ясувалось - грибне, спокійне тихе і трішечки моторошне місце, в якому втрачається орієнтація, котлован в міжгір'ї, навколо дерева і гірські верхів'я без прив'язки до щогли ретрансятора, гуцульских хаток, стежин. Місцеві не заходять туди, хіба по незнанню, а потім розповідають про неприємні переживання. Ось таке трапляється.
 |  |  |  |  |
