Субота 23-04-01 19:15 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вечер в Карпатах Про Гуцульщину та Гуцулів їхня історія.59Спочівло — спочило, перепочило, відпочило. Бурьишечки — барабольки, картопля. Цілцем — цілою, не кусаючи (мова про бараболю). Банувати — тужити. Рижі — тут: гніді (мова про масть коня). Грижа — журба, турбота, клопіт. Дітчеї — тут: дитячої. - Груні — горбки, невеликі горби. Розчахнутися — розбитися, падаючи із скелі у прірву. Денцівка — гуцульський музичний інструмент на подобу фльо 3 єри, з тою лише різницею, що один кінець частинно заслонений ЧОПИКОМ. Фльоєра — сопілка, фрела — музичний інструмент з куска де¬рева, в якому виверчені ряд дірок-отворів. Позатим сере¬дина цього патика е порожня.* Дуда — музичний інструмент, зроблений з овечої чи козячої шкіри. Чєгір — гущавина в лісі. Бриндіша — рід трави в горах. Храбуст — посічене листя з городньої ярини. Сопілка — музичний інструмент, зроблений з кори молодої верби чи ліщини. з Єзвіри — яри. Кемує — припускає, міркує, догадується. Довбенька — дерев'яний молоток. Валах, валашайник — сільський ветеринар. Сигли — рід смереки гірської. Кецка, кьицка — грудка землі Колюх — шлунок молодого ягняти або теляти. Під — горище. Дзерівний — сироватковий (тут: дзер •— сироватка). Жентиця — сироватка, яка відділюеться від будза. Літепле — літне (мова про температуру речовини, хатня тем¬пература). Погірник пасовисько, на яке виганяється дійних овець після подою. Ьануш — кулеша, варена на сметані. Верінка — старий, понищений коц. Мєцькати — вимішувати, душити (мова про сир). Фірмак — дерев'яна форма на сир. Пожити — дочекатися. Подзвінне — дзвонення при похороні. Заліжка — заклад з кимсь. Фівкає — свистить. Мішьильник, мішанник, мішильник —господар, який дає худобу на випас у полонину. Про полонину Попадю Багатир — багач, маєтний чоловік.' Плаїчок — стежечка. Грань — розпечений, червоний вуголь. Пластовец — густий, мокрий сніг.
|
Copyright //vechervkarpatah.at.ua © 2023 | ![]() |