') Акта ґроцке і зекгьке, т. XXIV, Львів, 1935, стор. 22-23.
зрадницькому вбитий. Але рух опришків не припинився, спра¬ву О. Довбуша продовжували його иослідовники-побратими Павло Орфенюк, Василь ЯЗаюрак, Іван Бойчук та інші.
Рух спротиву проти панського свавілля не припинявся, але разом з тим посилювався й гніт, бо на Гуцульщині відчувалося перенаселення, а промисловосте бракувало, де б можна було прикласти робочі руки. Таке економічне становище штовхало шукати виходу. Починає, хоч і повільно, розвиватися про¬мисловість. Зростає видобуток озокериту і калійних солей. У 1867-му році іпочали добувати нафту у Биткові, а в 1902-му ро¬ці збудували нафтоперегінний завод у Надвірній. У Мишині почалися розробки покладів кам'яного вугілля. На Гуцульщині працювало близько 26 каменоломень і кілька цегельних заво¬дів. Подекуди з'являються підприємства легкої промисловосте, а найбільшим серед них ткацька фабрика в Коломиї.
З розвитком капіталізму зростало й населення міст, як Ра-хова, Вижниці, Коломиї, Косова, Надвірної та інших. Тут насе¬лення займалося, головним чином, домашнім промислом, який базувався на місцевій сировині.
Найпоширеніше було ткацтво, кушнірство, гончарство та виробництво різних речей з дерева. На цих промислах зростали народні гуцульські таланти, особливо високого мистецтва до-сягли талановиті різьбарі, як родина Шкрібляків з Яворова, Марко Магединюк з села Річки, Іван Якіб'юк з Криворівні та інші. В околицях Коломиї, Вижниці та Косова гуцульські май¬стри виробляли верети, ліжники, петики, киптарі, які відзнача¬лися багатством орнаменту. Гончарством займалися від Коло¬миї аж до Косова. Дуже славилася пистинська, косівська і кут-ська кераміка.
Поряд з розвитком промисловости зросла й культура гу¬цулів, яку започаткували й активно провадили гуцули М. Пав¬лик, Ю. Федькович та їх однодумці, І. Франко, О. Терлецький, С. Воробкевич і інші.
У жовтні 1890-го року І. Франко і М. Павлик організували Радикальну партію, що мала багато прихильників на Гуцуль¬щині і була головною рушійною силою в піднесенні української національної свідомосте та розбудови українського економіч¬ного, культурного і громадського життя між двома світовими війнами. І цілком зрозуміло, що та велика праця дала свої на¬слідки.
Гуцули ніколи не вважали себе чимсь окремим від україн¬ської нації, хоч мають багато прикмет відрубного плем'я. Во¬ни завжди вважали себе частиною великої української нації, відірваними від материка окупаційними кордонами різних чу¬жих держав. Тому то ще під час визвольних змагань по Пер-
 
.цій світовій війні гуцули разом з усіма українськими патріо¬тичними формаціями боролися*за. Самостійну Соборну і ні від кого незалежну державу, гуцули створили Гуцульську Респуб¬ліку, а під час проголошення соборности українських земель у Києві 1919-го року в західньоукраїнській делегації були пред¬ставлені й гуцули — Петро Шекерик та Василь Климпуш, які не робили найменших труднощів до створення соборної' укра¬їнської держави.
На цьому місці треба згадати, що не зважаючи на довголіт¬ню відірваність та ізоляцію в горах бездоріжжям і іншими пе¬решкодами, які створили різні1 окупанти, гуцули поспішним темпом відродилися, ставши на плятформу своєї держави.

НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ ГУЦУЛЫЦИНИ
Села Гуцульщини

Андрсківське, Арджел, Бистрець, Білоберізка, Бабин, Баби-нопілля (Кришори), Баня-Березів, Брустурів, Бистриця (Рафай-лова), Білі Ослави, Букове, Білозорина, Багна, Богдан, Бисків, Беня, Бряза, Білин, Берлебаш, Бистра, Верхній Ясенів, Великий Рожин, Вербовець, Верхній Березів, Ворохта, Вороненка, Ве¬ликий Ключів, Верхній Вербіж, Виженка, Великий Липовець, Віпчина, Верхній Яловець, Вишня, Великий Бичків, Греблина, Голошина, Гробище, Горішня Бродина, Голови, Гринява, Гірське Верунє, (Горішній Іспас), Гуцулівка, Ганнівка, Город (Городище), Говерля, Дарії, Довгополе (бук.), Дихтинець, Долішня Бродина, Дора, Довгопілля, Долішній Іспас, Добротів, Довгополе (гал.), Довге Поле (Суг. окр.), Зимір, Заріччя, Замагорів, Зелена, Згари, Заріччя, Зелена, Замогила, Крушник, Конятип, Кирлибаба, Красноїлів, Криворівня, Космач, Ко¬рости, Кривобороди, Климпуші, Кремінці (Татарів), Кубаївка, Ковалівка, Косівська Поляна, Кваси, Кобилецька Поляна, Кривий, Крачунів, Креченешти, Кевелево, Киселиці, Кийданці, Круглий, Лустун (Красний Діл), Лекечі, Лазещина, Луг, Лан-чин, Лоєва, Луги, Лопушна, Лючки, Микове, Мариничі, Молдо-ва-Сулиця, Максимець, Мозолівка, Малий Ключів, Мишин, Мо-лодятин, Марківка, Малий Дихтинець, Міжброди, Микитинці, Нижній Яловець, Нижній Березів, Нижнє (Долішній Княждвір), Нижній Вербіж, Новомарківка (Рунґури), Околена, Підзаха-рич (Підзахаричі), Плита, Петраші, Плай, Площі, Поляківське, Паркулина, Подерей, Плоска, Поляна, Перехресне, Пробійнівка, Причіл, Пасічна, Постоята, Пнів, Пистинь, Паляниця, Прокурава, Росішна, Русмолдовиця, Руска Поляна (закарп.), Ремета, Русково, Руська Поляна (Суг. окр.), Рівня, Ростоки (Розтоки), Рів¬на, Рижа, Руська, Руспебоул, Річка, Рожнів, Розтоки, Рипень, Ножин, Ровенька, Селєтин, Сарата, Стебник, Стебні, Самакова, Соколій, Сторонець-Путилів (Путила), Сергії, Стебнів, Середній Березів, Снідавка, Соколівка, Стопчатів, Саджавка, Стрим-ба, Свобода (Свобода-Рунґурська), Соколовиця, Солонець, Сопів, Смодна, Старий Косів, Сітний, Требушани   (Ділове),Чорні ослави, Чорний Потік.

Міста
Битків, Берегомет/Серетом, Верховина (Жаб'є), Вижниця, Ділятин (Делятин), Великий Бичків, Надвірна, Косів, Кути, Старі Кути, Микуличин, Печеніжин, Рахів, Ясиня (Ясінє)., Яблу-нів, Яремче.
**