Четвер
24-03-28
10:42

Видео обзор Отелей в Яремче [234]
Легенди про Яремче, карпати. [473]
Яремче, туризм, наш регіон. [150]
Відпочинок за кордоном. [1323]
Відпочинок і поради [766]
Туризм і все про нього. [404]
Відео On-line. Яремче, Карпати. [889]
ТК "Буковель" [39]
TV - on-line/ ТВ - онлайн/ ТБ - онлайн [61]
Radio-online/Радио-онлайн/Радіо-онлайн [115]
Свята України :: Праздники Украины :: Holidays [523]
Іменини та все про Імена. Таємниця імені. [329]
Presentation of the rest in Ukraine, city Yaremche [1333]
Готелі, садиби, вілли, міні - готелі області [1751]
Відпочинок відео огляд [10]



Котедж
"Карпатська тиша"

Відпочинок у Яремче

0977739122 - Любов
0665020962



Вечер в Карпатах

::::::Каталог для туриста::::::

Головна » Статті » Яремче, туризм, наш регіон.

Великий святвечірній стіл

Великий святвечірній стіл

Містерія Святого вечора, мабуть, одне з найтаємничіших і найінтимніших дійств у циклі календарних релігійних свят. У Карпатському регіоні, особливо в селах, вона й донині супроводжується великою кількістю ритуалів, обов’язкових атрибутів. Сама атмосфера створюється ще задовго до того, як родина сідає за святвечірній стіл.

У кожного учасника дійства своя роль і своя велика відповідальність. Ґазда — захисник і розпорядник цілого обійстя — обходить господу, худобу, «оголошує» появу на небі Різдвяної Зірки. Ґаздиня ж пильнує, щоб увесь день і увесь вечір пройшов «з Богом». З молитвою розпалює на світанку вогонь в печі, з молитвою і добрими думками готує страви. Всі вони особливі: дуже смачні й одночасно символічні. Недаремно їх дванадцять — як Христових апостолів, як місяців у році. Не випадково ці страви обов’язково пісні. Бо не йдеться про догоджання плоті, а радше прославляння Господа, що дав цю їжу. Втім, у Святвечорі, як і решті зимових календарних свят, збереглося чимало елементів, принесених з язичницького культу…

…Задля кулінарного гурманства було б цікаво поставити на святвечірній стіл їжу, приготовлену за приписами з різних куточків гір і передгір’я. Щоправда, тоді мисок, тарілок, глечиків було б замість дванадцяти чи не сто. Не радимо руйнувати традицію, але пропонуємо вибрати. До речі, ми намагалися зберегти не лише колорит самих страв, але й мови, якою нам переповідали ці рецепти.

Ряд переписів для нашого транскарпатського святвечірнього столу ми розпочинаємо, природно, з куті. Цей рецепт нам продиктував відомий український книговидавець і письменник, уродженець села Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області, а нині — киянин Іван Малкович.

«Соборна кутя о семи медах (або п’яти, або трьох)» від Івана Малковича:

Рецепт суто мій, але має символічний смисл, бо до цієї куті додаються меди з різних куточків України. Один із них — обов’язково березівський. А решта можуть бути з Полтавщини, Одещини, Вінниччини, Криму, був якось і з Дніпропетровщини. Купую їх і в Києві, й інших містах… Кутя у нас дома — делікатес, а не просто ритуальна страва, якої досить лише скуштувати. Тому робимо її багато — вісім чи й десять літрів.

У приготуванні куті, як і будь-якої іншої страви, мають значення пропорції. А ще важливо вдало зварити пшеницю. До речі, на Святвечір не можна казати «пшениця», а лише «кутя», і говорять не «мак» («бо блохи цілий рік будуть кусати»), а «сім’я». Щодо пшениці, то її я купую сам. Вона повин¬на бути двох видів: шустана (товчена, без лушпиння) і звичайна. Варити треба кожну окремо, на повільному вогні, три-чотири години. Пшениця має розваритися, щоб явити свій солод, своє єство. Шустана розвариться доб¬ре, а ціла — ні. Вона для того й потрібна, щоб щось відчувалося на зубах. Вартує використовувати не всю варену пшеницю відразу, а частину відкласти. Якщо кутя виявиться зарідкою (а вона має бути не надто рідка й не надто густа), можна буде додати пшениці ще.

Мед розпускаємо в добре теплій пшениці, щоб краще розчинявся. Завжди даю ложку гречаного, тоді кутя отримає особливий потрібний смак. Загалом меду на вісім літрів куті потрібно 500–700 грам. До куті даю багато цукру — не менше півтори літри.

Маку потрібно стільки, щоб кутя вийшла не чорна і не світла, а темно-сіра. Його спочатку запарюють окропом, зціджують, а тоді мелють. Краще, звичайно, терти макогоном, але для такої кількості куті — зробити це понад силу.

Додаю в кутю горіхи — частину ріжу, частину мелю. І ніяких родзинок, бо це має бути первосмак.

Кожного року кутя виходить інакша, бо я не пам’ятаю точних пропорцій (готую ж її раз на рік), але несмачною вона не буває.

Боре’шіник

Варите в мундирах картоплю, як вистиває, чистите і берете на м’ясорубку (або товчете макогоном). Тепер треба взяти 200 грам білої муки і 200 — кукурудзяної. Мішаєте, даєте солі до смаку. Кушієте, чи добре посолене. Тепер даєте на стільничку і ще збиваєте руками. Змащуєте олією грубу пательню (деко — ред.). Пательня має бути тепла. Вирізаєте з тіста круг, кладете в пательню і припліскуєте до трьох сантиметрів. Печете на шпаргаті (плита на печі — ред.) або в печі. За якийсь час піднімете край, чи вже троха темненьке. Як готове, перекидаєте на круг і ріжете кубиками. Їдять замість хліба — до риби, з грибами чи поливають олією і їдять так.

(Василина Капущак, с. Криворівня, Верховинський район Івано-Франківської області)

Риба

Дно казана встелити порізанов цібулев, кинути оден-два лаврових листи. Покласти шар нарізаної кавалками риби, a на него — шар моркви і відварених сушених грибив (окремо чи разом). І так кілька разив, посолюючи. Прикрити всьо зверху цібулев і залити олієм з такого розрахунку: на два кільо риби — з півлітри олію. Засунути на ніч у піч або тушити в духовці.

(Марія Ткачук, с. Кобаки, Косівський район Івано-Франківської області)

Штруглі різдвяні

Треба кіло муки, 100 грам дружджів, жменю цукру, суль, 200 грам олую. Розмішуєте на теплуй воді дружджі, добавляєте цукор, суль, муку. Зразу сильно вимішуєте, доки не буде удставати уд рук, добавляєте олуй, опят вимішуєте, оби вун ся впитав. Ставите в тепле місто. Як ся пудойме, опят вимішуєте — і так трічі. Дале розкачуєте лист тіста на дошці, натовсто посипаєте горіхами, а пак (потім — ред.) цукром (айбо не дуже много) і завертаєте в штругель (рулет — ред.). Ставите на деко і лишаєте, оби ся ще пудняв. Печете минут 20. Як зачерствіє — учинятся добрі сухарики.

(Антоніна Ісак-Дурда, с. Приборжавське, Іршавський район Закарпатської області)

Голубці з мелайним чиром

Листя квасної капусти ся відварює. Молоде струча мелаю (кукурудза — ред.), уліті висушене в печі, перемолюєся на млинкови. Тогди чир (каша — ред.) виходит пахли’вий (запашний — ред.). Просіюєся, аби було не дуже друбне. Файно ся промиват — трічі — аби зойшло з неї тото лушпиння. Наливаєме на паланчінтовку (сковорідку — ред.) олуй, береме 300 грам цибулі, порізаної на фалатки (шматочки — ред.), і коли ся зробит зажарка, тогди ся добавляют різані парадички (помідори — ред.), солені, мариновані — ко які має. А порізану сиру цибулю даєме в чир. Ід сюй страві ще треба 100 грам зеленої різаної петрушки, пу’літра одварених сушених білякув (білих грибів — ред.). Добавляются чотири челлені гурькі поприги (червоні гіркі паприки — ред.), порізані на’друбно, суль. Переколотити чир із зажарков та накрутити голубці.

Пак їх кладут у довганю (керамічний гор¬щик із кришкою — ред.) один ід одному. Повну довганю заливаєме сирим томатом і водов із кирниці. Накриваєся, хрестится три раз і — файно на припічок. Варити на малому огньови, доки не запахне. Тогди удкриваєте і сиплете 150 грам оцту (добре би яблочний). І най ся варит ще мінут 40. Фест добре на жолудок.

(Василь Івашко, с. Черна, Виноградівський район Закарпатської області)

Бухти (гомбовці)

На кілограм муки треба пулітра теплої води, 40 грам дружджів, 100 грам цукру, ложку солі і жменю олую. В теплій воді ся розмішують дріжджі, цукор, сіль і мука. Домішується олуй. Тісто ся кладе викисати на півдрога-дві години в тепле місто (місце — ред.). Розкачується і з нього вирізаються кружечки, як на великі вареники. Дале на тісто накладають сливовий леквар (густе варення — ред.), робляться кульки. Варят іх 10 мінут на парі (можна на марлі). Тогди беруть олуй, цукор, мелені оріхи і сим поливають бухти.

(Ольга Сметанюк, с. Костилівка, Рахівський район Закарпатської області)

Гриби з підливов до крумплів

Відварюють сухі гриби, в сковородку наливають олуй, ріжеся часничок надрубно, оби ся притушив. Туди ся сипле ложка муки і робиться ранташ (палена мука). Се то, що нині кажуть «зажарка». Ранташ розпускаєся водов, добавляються гриби і додаєся оцет. Пудлива має бити квасновата. Напарюєся 20 минут.

(Василина Діденко, смт. Берегово Закарпатської області)

Бобальки

Кісто (тісто — ред.) ма бити (повинно бути — ред.) замішене, як на пероги. Розділити на кавальці (шматки — ред.), розкачати на валики (два-три центиметри загруби), легко приплюснути. Порізати на кавальчіки, шмарити (кинути — ред.) на підсолену киплячу воду. Помастити олійом з лену, медом або медом і маком, розмішаними з олійом.

(Петро Кирпа з лемківського села Тилява Кроснянського повіту Республіки Польща)

 

Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"



[10-10-31][Все для туристів]
Миколая? (0)

[09-09-19][Відпочинок за кордоном.]
Пік Леніна 2009 (0)
[09-07-30][Відпочинок за кордоном.]
Курорти Греції (0)
[09-08-15][Відпочинок за кордоном.]
Столиця Кіпру - Никосия (0)

Категорія: Яремче, туризм, наш регіон. | Додав: vechervkarpatah (10-01-18)
Переглядів: 1365 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: